Версії вбивства Портнова: від "вугільної справи" до конфліктів із суддями, олігархами та наркокартелем
Інформація про розстріл колишнього заступника голови Адміністрації Януковича в передмісті Мадрида швидко стала однією з головних тем у політичному середовищі.
Різні джерела висували суперечливі версії – від побутового конфлікту до цілеспрямованої операції російських спецслужб. Але більшість сходиться в одному: попри відсутність у публічному просторі, Портнов увесь цей час залишався частиною системи – впливовою й активною.
У справі щодо вбивства колишнього радника Януковича Андрія Портнова розглядається версія про можливу причетність міжнародного наркокартелю "Хімпром". Характер злочину – зухвалий і публічний – може свідчити про причетність угрупування, відомого агресивними методами тиску на опонентів.
Про це з посиланням на джерела в правоохоронних органах та оточенні Портнова повідомляє Українська правда. Серед інших методів картелю – обливання кислотою, залякування родин слідчих та прямі погрози правоохоронцям, які займалися розслідуванням справ, пов’язаних з "Хімпромом".
Першу публічну заяву про діяльність цієї злочинної організації зробили у 2019 році після серії обшуків та затримань. У повідомленні зазначалося, що "в 2014 році на території України створено стійку ієрархічну злочинну організацію, до складу якої увійшли як громадяни України, так і громадяни інших держав, зокрема Російської Федерації".
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Згідно з джерелами ЗМІ, кілька років тому представники угрупування звернулися до Портнова із проханням сприяти в юридичному захисті, проте отримали різку відмову. Справи, пов’язані з "Хімпромом", неодноразово розглядалися в Печерському суді, з яким пов’язували Портнова, однак сам він, за даними його оточення, різко відхилив будь-які пропозиції, що могли б мати стосунок до наркокартелю.
Лідером "Хімпрому" українські правоохоронці вважають Єгора Буркіна, який наразі переховується в Мексиці. Україна вже направила запит на його екстрадицію, проте офіційної відповіді від мексиканської сторони поки немає. За словами близького оточення Портнова, він був добре обізнаний з діяльністю неформального угрупування. До нього можуть бути дотичні народні депутати, судді, представники органів прокуратури та інші.
Також розглядається російський слід.
Російський слід. Кулініч – Сівкович?
Ексзаступник секретаря РНБО та колишній віцепрем’єр Володимир Сівкович, наразі підозрюваний у державній зраді, вважається одним із ефективних інструментів російського впливу в Україні.
За словами опитаних співрозмовників в оточенні Портнова, його стосунки із Сівковичем були напруженими ще за часів, коли і перший, і другий були надійними ланками президентської вертикалі Віктора Януковича.
У липні 2022 року прізвище Сівковича вкотре виринуло із забуття. Це сталося після того, як був затриманий колишній очільник СБУ у Криму Олег Кулініч.
За версією слідства в СБУ та ДБР, його підозрюють у державній зраді та створенні злочинної організації, а також у співпраці з російськими спецслужбами. Зокрема експосадовця звинувачують у тому, що він сприяв у підготовці російського повномасштабного вторгнення та передавав інформацію ворогу.
В рамках кримінальної справи правоохоронці опублікували фрагменти аудіозаписів розмов Кулініча та Сівковича, які, за версією слідства, підтверджують факт їхньої спільної роботи на ФСБ Росії.
Кулініч неодноразово публічно заявляв про те, що за його справою стоїть Андрій Портнов. Останній, на його думку, використовує свій вплив задля помсти, адже свого часу саме Кулініч відкривав справи на Портнова.
Українські правоохоронці наразі розглядають російський слід у вбивстві одіозного юриста як пріоритетну версію. Втім, коло осіб та конфліктів, у яких фігурував юрист, набагато ширше.
Навіть в оточенні Портнова називають кілька можливих версій його вбивства.
"Вугільна справа": режисура Портнова
Однією з найрезонансніших справ останніх років, до якої Андрій Портнов мав безпосередній стосунок, стало кримінальне провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка за звинуваченням у державній зраді. Йдеться про так звану "вугільну справу".
Формально цю справу розслідувало ДБР, яке очолює Олексій Сухачов. За інформацією УП з джерел у владі, Портнов курував і координував дії слідчих з моменту активації справи в грудні 2021 року. Після багаторічного затишшя й імітації слідства розслідування раптово ожило – одразу після засідання РНБО, яке схвалило санкції проти низки політичних фігур, включно з Порошенком.
Йшлося про схему, яку "Українська правда" вперше оприлюднила ще в 2016 році: замість вугілля з ПАР в Україну завозили вугілля з окупованих територій Донбасу. Ініціаторами називали Петра Порошенка та Віктора Медведчука.
"Портнов роками добивався персонального реваншу. Його головною ціллю завжди був Порошенко – політичний антагоніст і людина, яка не стримала свого часу обіцянки перед ним. "Вугільна справа" стала його особистим проєктом", – стверджує один із співрозмовників УП, знайомий із внутрішньою логікою справи.
Саме Печерський районний суд Києва – ключова ланка у вертикалі Портнова – обмежив терміни ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи, що, за словами адвоката Порошенка Іллі Новікова, стало інструментом тиску.
І хоча наразі навіть невідомо, в якому суді розглядатиметься справа, за лаштунками це рішення контролює та сама вертикаль, яку залишив по собі Портнов і яка досі не зазнала змін. У Петра Порошенка називають Портнова головним заявником і куратором по більшості справ, у яких фігурує політик.
Справа Коломойського
Після повернення в Україну в 2019 році від неформальної групи "Приват" олігарха Ігоря Коломойського Портнов отримав у користування дебаркадер для проживання на мальовничій дамбі в елітному селищі Козин під Києвом. Вже після арешту в 2023 році Коломойський, за свідченнями друзів Портнова, звертався до нього по юридичну допомогу. Але отримав відмову.
Співрозмовники "Української правди" у низці правоохоронних органів розповідають про систематичні погрози й натяки прокурорам та іншим учасникам процесу з боку олігарха.
Як вважає сам Коломойський, держава не змогла довести жодної економічної провини і тому притягнула його до відповідальності за, здавалося б, патріотичне рішення: очолити Дніпропетровську ОДА в 2014-му році.
Цю версію Коломойського авторам матеріалу підтверджують і окремі представники правоохоронних органів, дотичні до цих справ. Так, на думку джерел "Української правди" в Національному антикорупційному бюро, якби Коломойський не був губернатором, ймовірність того, що він би став суб’єктом розслідування НАБУ, дорівнювала б нулю.
Кримінальні справи, пов’язані з можливою боротьбою з опонентами двадцятирічної давнини (зокрема справа про замах на вбивство адвоката Сергія Карпенка), за словами оточення Портнова, з’явилися без його допомоги. Але близькість Портнова до Олега Татарова, яку він зберіг до самого кінця, могла свідчити для Коломойського про те, що той обрав сторону обвинувачення.
За даними співрозмовників у правоохоронних органах, доказів можливої участі Коломойського в організації вбивства Портнова наразі немає. Як і немає впевненості в тому, що олігарх зможе вирішити свої проблеми із законом після зміни влади, важливим "бек-офісом" якої був Андрій Портнов.
Справа Артура Ємельянова
На початку грудня минулого року в інформаційний простір увірвалась новина, яка для широкого загалу залишилась майже непоміченою через давно забутий статус фігуранта.
2 грудня працівники ДБР затримали ексзаступника голови Вищого господарського суду України Артура Ємельянова, який побудував "бізнес" на судових рішеннях. Щоправда, фігурант обіймав високу посаду понад десять років тому.
Як вдалося встановити журналістам, після відставки колишній державний службовець спромігся набути велику кількість готелів та об’єктів нерухомості по всьому світу. І, судячи зі сторінок у соціальних мережах, регулярно бував в Україні після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема з волонтерською метою.
Після чергового такого візиту, в момент, коли колишній суддя Ємельянов намагався залишити країну, його заарештували.
Видання "Судовий репортер", яке моніторить справи Ємельянова багато років, у січні поточного року писало:
"Ємельянову в 2016-му оголосили підозру за втручання у роботу суду. У 2020-му справу за обвинуваченням Ємельянова і ще чотирьох працівників апарату суду скерували до Дніпровського суду Києва, де її, очевидно, чекає забуття. Для розуміння – підготовче засідання тривало два роки і за місяць до повномасштабної війни мав початися розгляд по суті.
Нова справа з’явилася у вересні 2023-го, коли слідчі ДБР виділили матеріали з кримінального провадження, де Ємельянов сам був заявником і потерпілим від шахрайства колишніх бізнес-партнерів його ексдружини.
Як говорить Ємельянов, у цьому кримінальному провадженні були докази скоєння злочину щодо нього, його колишньої дружини та ще однієї особи. Але потім зі справи взяли 10 аркушів із "наклепом" нардепа-втікача Дейдея, допитом одного з підозрюваних, і сфабрикували "нову кримінальну справу" – пособництво державі-агресору. У Ємельянова і його оточення почалися обшуки, інформація просочилася у ЗМІ, але до підозри в пособництві РФ не дійшло. Ємельянов тоді дав інтерв’ю і пояснив, що сприймає це як замовлення і спробу його дискредитації.
Через рік колишньому судді таки пред’явили підозру, але тільки в корупції".
Під час судових засідань Ємельянов називав справу замовною та такою, яка перешкоджає його діяльності як адвоката.
Конфлікт Портнова з групою суддів Ємельянов-Татьков (Татьков – колишній голова Вищого господарського суду України – УП) розпочався ще за часів Януковича, коли двоє впливових друзів не бажали вбудовуватись у систему, яку створював Портнов. Ба більше, Ємельянов і Татьков у тих умовах змогли зберегти свою суб’єктність, яка в очах правлячого донецького клану створювала певну конкуренцію монополії Портнова.
Після того їхні шляхи майже не перетинались – аж поки Ємельянов не потрапив у поле зору ДБР, яким опікувався Портнов.
Ємельянова затримали шість місяців тому і відтоді він перебуває в СІЗО. За інформацією джерел УП в оточенні колишнього судді, йому відмовили в проханні перевестись у платну камеру з кращими умовами.
Справа Костянтина Жеваго
З Костянтином Жеваго у Портнова був давній конфлікт.
Свого часу наймолодший український олігарх використовував прямий зв’язок з президентом Януковичем для того, щоб скаржитись на Портнова. Такі скарги перманентно завдавали Портнову клопоту, пригадує один із давніх знайомих юриста.
Тому, коли у Жеваго почались проблеми із законом, Портнов мав особисті амбіції допомогти олігарху втратити майже всі активи. Що, авжеж, ніяк не скасовує ані їхнього олігархічного походження, ані наявності можливих зловживань з боку мільярдера.
На думку співрозмовників з кола Портнова, вбивство ексрадника українського президента-втікача могло стати демонстративним "сигналом" для заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.
Тим часом тіло Андрія Портнова, який був убитий в Іспанії, досі не передано Україні. Очікується, що це може статися на початку наступного тижня.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Версії вбивства Портнова: від "вугільної справи" до конфліктів із суддями, олігархами та наркокартелем". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: АНТИКОР.