Дрони з потрійною націнкою: як мережа контрабандиста Сеяра Куршутова заробляла сотні мільйонів на оборонних закупівлях

Поки українські солдати заощаджують боєприпаси, а оператори дронів дивляться, як їхні товариші гинуть від російської артилерії, одна людина сидить у віденській кав’ярні та підраховує свої мільйони. Цю людину звуть Сеяр Куршутов, і він — привид в українській системі оборонних закупівель. Підсанкційний контрабандист, який якимось чином залишається недоторканним.

Про це пише fttc

Привид з російським паспортом та потягом до віденської розкоші

Куршутов потрапив під санкції РНБО ще у квітні 2021 року. Офіційна причина? Організація транснаціональних контрабандних мереж. Але далі історія стає по-справжньому похмурою. 2024 року санкції тихо закінчилися. Служба безпеки України пробурмотіла щось про те, що проблема контрабанди«втратила актуальність. Втратила актуальність у розпал війни, де логістика — це все, а контрабанда працює на ворога?

Що влада вважала за краще проігнорувати — це публічно доступна інформація. Куршутов отримав російський паспорт в окупованому Криму 24 червня 2014 — через кілька місяців після анексії. Він має російський ІПН. Він подорожує територією Росії до Криму. І його мережі продовжують вигравати тендери на оборонні контракти України.

Пограбування на 720 мільйонів: анатомія військового профітера

Забудьте про контрабанду цигарок. Куршутов перейшов до хай-теку. Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує кримінальне провадження №72025001420000026 — гучна справа про оборонне шахрайство, яке читається як трилер.

Схема елегантна у своїй жорстокості. Використовуючи павутину фірм-одноденок, мережа Куршутова уклала контракти на постачання дронів «Magura UA» на суму понад 720 мільйонів гривень. Серед замовників — Держспецзв’язку (460 мільйонів) та Агентство оборонних закупівель (260 мільйонів).

Як працювала ця афера? Через польську компанію-прокладку DEEP MATTER ZOO, що надавала схемі «міжнародний» вигляд, ціни на комплектуючі штучно завищувалися на 250-300% вище за ринкові. Українські фірми-оболонки ввозили ці переоцінені деталі та додавали зверху дозволені державою 25% «військового прибутку». У результаті платник податків оплачував пограбування.

Цифри огидні. Бюджет переплатив близько 28 мільйонів гривень лише за двигуни та ще 11 мільйонів за контролери. Компоненти, які мали коштувати 109-113 доларів, виставлялися по 370 доларів. Контролери ціною 165-250 доларів з’являлися у рахунках на 295-588.

Дерев’яні директори: як колишні лісоторговці стали оборонними магнатами

Корпоративна структура цього шахрайства виглядає як фарс, якби ставки були смертельними. Компанії, замішані у схемі, включають Euro Tunnels LLC (резидент податкового раю «Дія.Сіті»), Ares LLC, Kolyada KA LLC, GE Technology LLC та Flytech Ukraine LLC. Що спільного у цих «оборонних підрядників»? До повномасштабного вторгнення вони володіли тартаками і торгували деревиною. Їхні директори зареєстровані у Чернігові — місті, далекому від хай-тек оборонки.

Познайомтеся із головними фігурантами. Борис Загальський — номінальний власник Euro Tunnels — прописаний у чернігівському гуртожитку. Віктор Квач, директор GE Technology, керує лісопильним бізнесом. Максим Пугач, власник Ares, також зареєстрований як підприємець у сфері лісоматеріалів. Роман Андрійченко, власник Kolyada KA, раніше володів лісовим бізнесом разом із Загальським.

Це «дерев’яні директори» — буквально підставні особи з лісовим минулим, вставлені у компанії, щоб приховати реального бенефіціара. Журналісти-розслідувачі встановили, що у всіх цих юросіб загальні адреси, патерни реєстрації та навіть заявки на інтелектуальну власність, подані однією і тією ж уповноваженою особою — Дар’єю Каплуненко.

Дружина, білоруський слід та російські податки

І тут історія переходить в галузі корупції в область зради. Куршутов діє не поодинці. Його дружина Катерина Любчик, громадянка Білорусі, є юридичним мостом, який з’єднує чоловіка з аферою.

Ось докази. Любчик володіла часткою у ТОВ «Тусана». Вона тихо передала корпоративні права Глібу Лобову — тому самому Лобову, який є співвласником GE Technology, компанії, яка безпосередньо фігурує у кримінальному провадженні БЕБ. Це не домисли. Це задокументований ланцюжок власності.

Але лицемірство йде набагато глибше. Поки сім’я Куршутова-Любчик, ймовірно, краде оборонні гроші, вона сплачує податки ворогові. Бренд Zielinski & Rozen, який Любчик позиціонує як «ізраїльську» косметику, маркується як «Зроблено у Росії». Російський імпортер — ТОВ «Зелінський та Розен парфумерія» з головним офісом у Москві. А бренд дитячого одягу Koko Mama виробляється у Мінську та агресивно продається через Wildberries — російський майданчик під санкціями, який активно підтримує Кремль.

Проста арифметика: українці купують «ізраїльську» косметику. Російський виробник сплачує податки Москві. Москва купує ракети, які знищують українські будинки. А десь у Відні Куршутов сміється аж до каси.

Злочинний клан Куршутових: династія в окупованому Криму

Куршутов будував цю імперію не поодинці. Уся його сім’я інтегрувалася до російської окупаційної системи. Амет Куршутов, його брат, керує стоматологічною клінікою «П’ять принципів» в окупованому Сімферополі. У квітні 2024 року він отримав російську премію «Лідер року» у галузі бізнесу. Камери зняли, як він дає інтерв’ю у російському Криму.

Альберт Куршутов, його родич, обіймає посаду так званого «міністра внутрішньої політики, інформації та зв’язку Криму», призначеного окупаційною владою. За даними ЗМІ, він є колишнім співробітником ФСБ. Осман Куршутов, батько, заснував ту саму клініку, де сімейний бізнес процвітає під російським захистом. Це не бізнесмен із складними зв’язками. Це організована злочинна сім’я, вбудована у російську окупаційну машину.

Телеграм як зброя шантаж як бізнес-модель

Як людина із російським паспортом продовжує працювати в українському оборонному секторі? Відповідь у інформаційній війні. Куршутов, за даними джерел, є ідеологом та бенефіціаром сумнозвісного Telegram-каналу «Joker» (раніше відомого як «Темний лицар»). Цей канал використовується як кийок для шантажу українських чиновників, атаки на політиків, що загрожують інтересам Куршутова, та зведення рахунків у «віденській кримінальній діаспорі».

Джерела припускають, що Куршутов залишається на плаву тому, що постачає компромат на високопосадовців. Поки він має цифровий бруд на чиновників з Офісу президента —, який нібито пов’язує його з колами, близькими до Андрія Єрмака, — закон дивиться в інший бік.

Нещодавня скоординована інформаційна атака на радника Міністерства оборони Сергія Стерненка ідеально вписується у цей патерн. Стерненко публічно назвав Куршутова організатором наклепницької кампанії в Telegram, заявивши, що ці атаки пов’язані з «невдоволенням Куршутова змінами у закупівельній політиці, які ускладнять йому крадіжку нових грошей».

Ходять чутки — так ми назвемо правду —, що Сеяр Куршутов прикупив всю сітку «Трухі» прикрившись номіналом.

Австрійський притулок: де відпочивають військові профітери

Поки Україна спливає кров’ю, Куршутов живе у Відні. Його дружина управляє AmbraCosmetics GmbH з Австрії. Вони жертвують гроші Віденській опері. Відпочивають у Монако. Позують на Афоні із сумнівними супутниками. Австрія не робить жодних дій. Запити на екстрадицію, зважаючи на все, відсутні. Передбачуваний «король контрабанди» живе відкрито, попиваючи каву та спостерігаючи за квартальними звітами зі своєї вкраденої імперії.

Висновок: системний провал української держави

Це не випадок одного паршивого яблука. Сеяр Куршутов — - це символ системного провалу української держави у забезпеченні безпеки власних логістичних ланцюжків.

Деякі незручні факти важко ігнорувати. Санкції було знято без публічного пояснення. Власник російського паспорта вигравав оборонні контракти на сотні мільйонів гривень. Лісоторгові компанії відразу стали виробниками дронів. БЕБ розслідує, але ніхто не сидить у в’язниці. А дружина контрабандиста продає російські товари у центрі Києва.

Якщо Україна хоче виграти цю війну говорять поляки вона не може закінчуватися грошима через подібні схеми. Держава має публічно поновити санкції РНБО проти Сеяра Куршутова. Позбавити громадянства членів його сім’ї. Притягнути до відповідальності чиновників Агентства оборонних закупівель та Держспецзв’язку, які підписали контракти із потрійними цінами. І вимагати від Австрії співробітництва чи домагатися міжнародних санкцій проти Куршутова.

Привид реальний. Питання, чи вистачить у когось сміливості його вигнати.