Ярослав Романчук: Свобода стала фейком

Не знають вони, у що вірять. Чому 82% населення у 138 країнах світу задоволені свободою вибору.

Пам'ятаєте біблійне, «Батьку, пробач їх, бо вони не знають, що творять»? У світлі нових даних від Gallup можна просити Небо: «Пробач їх, Господи, тому що не знають вони, у що вірять». Віра – дуже своєрідна штука. З одного боку, віра у Добро, Свободу, Справедливість міста бере. З іншого боку, ці поняття вправні маніпулятори, жерці та пропагандисти можуть наповнити прямо протилежними смислами. Країни Осі зла, нацистські, комуністичні, тоталітарні режими діють не лише силою зброї, кулака та кийка. Вони спрямовують дуже багато інвестицій у інформаційну, гібридну війну. Через ЗМІ, освіту, інфлюенсерів, мережеві організації та релігії вони наповнюють поняття «свобода», «справедливість», «добро» та «рівність». Вони не вигадують свої цінності, не запроваджують свої терміни. Слідом за своїми вчителями-шаманами в особі Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна вони беруть у їх обіг – і на виході отримують те, що потрібно для зміцнення влади, віри в Державу, розчинення свого «Я» у сірому, безликому, уніфікованому «ми». Серед жерців марксизму були як російські, радянські пропагандисти. Західні університети та інтелектуальні салони, насамперед Німеччина, Британія та Франція, кишіли марксистами. Серед них виділялися А. Грамші, Ж. Сартр, Е. Пачі, Е. Фішер, С. Вебб, Б. Вебб, Б. Рассел, Б. Шоу, Г. Веллс. Саме їхні роботи перекладалися російською мовою та були представлені у пропагандистських курсах «критика буржуазних навчань». Саме їхні книги вивчалися на курсах зарубіжної літератури. Саме вони оформили обгортки, зміст основних цінностей людей, включаючи поняття «свобода»..

Сучасна боротьба ідей та цивілізацій – це боротьба за наповнення смислами, знаннями та конотаціями цих самих базових цінностей Людини. Це боротьба за ті вербальні оболонки, обгортки, які складають фундамент цінностей практично кожної психічно, ментально здорової людини. Gallup запитав людей у ​​138 країнах про рівень їхньої задоволеності свободою. Результат виявився несподіваним. 82% населення у 138 країнах у 2025р. заявили, що вони задоволені своєю свободою обирати, що робити зі своїм життям. Лише 17% висловили незадоволення. Це найвищий рівень з 2017 року, коли частка задоволених свободою була близько 80%. У 2006 р., коли Gallup розпочинав глобальне опитування щодо задоволеності свободою, частка тих, хто був задоволений, була 71%. Мінімум було зафіксовано у 2008р. - 65%. У період із 2006 по 2025р. у 108 країнах рівень задоволеності свободою вибору свого життя збільшився на двозначну величину. Ось як змінилася частка задоволених свободою вибору свого життя в окремих країнах Європи: Косово – на 54 відсоткові пункти, Албанія на 42 в.п., Боснія та Герцеговина на 39 в.п., Сербія на 38 в.п. Грузія на 34 в.п., Молдова на 34 в.п. При цьому в розвинених країнах традиційного Заходу фіксують різке погіршення стану свободи. Так за останні 20 років частка тих, хто задоволений свободою вибору у своєму житті, у США знизився на 16 в.п., у Франції на 15 в.п., у Британії – на 123 в.п., Канаді на 10 в.п. У 2006р. близько 90% населення цих країн було задоволено свободою. У 2025р. їхня частка становила 82%. У США зниження рівня задоволеності фіксується серед молоді та жінок. Доречно згадати, що близько 2/3 американської молоді підтримує відвертого марксиста та соціаліста Б. Сандерса. Найбільше скорочення рівня задоволення свободи вибору у житті за 20 років зафіксовано у Греції – на 22 в.п. Слідом йде Ліван (18 п.п.). Знову ж таки, варто згадати, що Греція – одна з найбільш лівацьких, марксистських країн світу з часткою державних витрат під 50% ВВП та держборгом ~150% ВВП. Левізна в політиці та культура халяви в економіці явно не робить людей вільними.

На думку Gallup «відчувати себе вільним і бути вільним – не завжди одне й те саме. Задоволеність людей свободою вибору життя не завжди точно збігається із зовнішніми показниками реальної свободи країни. Організація Freedom House, яка відстежує політичні права та громадянські свободи понад півстоліття, виявила, що рівень свободи у світі неухильно знижувався протягом останніх двох десятиліть, а дані Gallup показують, що люди ніколи не були такими задоволеними своїми особистими свободами у глобальному масштабі».

І ось ми приходимо до класичної дилеми: бути чи здаватися вільним, реально бути вільним чи почуватися вільним. Маніпуляції жерців та ідеологів Левіафана спрацьовують. У сучасному світі критичне мислення, науковий світогляд в гострому дефіциті. Люди здебільшого перестали бути хомо сапієнс, а перетворилися на хомо пафосус (грецьке слово «пафос» означає «почуття чи страждання»). У цьому полягає ключова проблема сучасного світу. Люди відчувають, а не знають. Вони співчувають, а не розуміють. Вони сприймають, а не вивчають. Вони емоціонують, а не знають. Вони булькають, а не фактами оперують. При такому підході не так важливо, що є насправді, скільки та який саме образ створюється в уяві, уявленні людини. Щоб знати, розуміти, фактами оперувати та логічні причинно-наслідкові зв'язки встановлювати, потрібні вчені, вчителі – люди епохи Просвітництва. Щоб емоціонувати, радіти чи страждати, щоб на почуттях грати, потрібні маніпулятори, літератори, артисти, перформери та шамани – люди епохи Поневолення.

Дивіться дані про свободу у світі з наукової методології оцінки. Це бути, а не відчувати і здаватися. За даними V-Dem Institute на початок 2026р., у світі налічується 92 автократії та 87 демократій. 74% населення Землі (~6 млрд.) мешкає в автократіях. Лише 6% населення планети (600 млн.) живуть у ліберальних демократіях. Лише шість відсотків.

Беремо оцінку стану політичних прав та громадянських свобод від Freedom House з доповіді Freedom in the World 2026. The Growing Shadow of Autocracy. У 2026р. більшість населення країн світу живе у частково вільних (partly free) – 39%. Таких у світі 48 країн. У 59 невільних (not free) країнах живе 40% населення планети. У 88 вільних країнах живе лише 21% населення Землі.

Беремо оцінку свободи людини з Human Freedom Index 2025 від Cato Institute. Більше восьми балів отримали лише 39 країн світу, і лише 9 країн світу отримали оцінку 8+ балів за індексами економічної свободи. Це Гонконг (Китай), Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія, США, Ірландія, Австралія, Тайвань та Данія.

Вчені, які займаються дослідженням стану свободи у світі, кажуть, що її стає дедалі менше, що повноцінна свобода (особиста, політична, економічна) – це дуже рідкісне явище у світі, а сприйняття людей малює зовсім протилежну картину. У ній 82% населення Землі задоволено свободою визначення параметрів свого життя. Це означає, що більшість людей не знають, що таке справжня свобода. На жаль, шлях задоволення Свободою лежить через шлунок. Люди схильні ототожнювати стан свого холодильника, гардеробу та гаражу із задоволенням Свободою.

Більшість людей є жертвами чи навіть зомбі цинічних, цілеспрямованих маніпуляцій жерців/шаманів Левіафана, які поняття «свобода» наповнюють прямо протилежними смислами.

- Свобода вимагати чуже, не зароблене людиною особисто.

- Свобода забирати в людини «надприбуток», хоч би що це означало.

- Свобода змушувати людину 9 місяців на рік працювати на Державу в ім'я «загального блага» або «стабільного розвитку планети».

- Свобода змушувати Споживача купувати товари/послуги лише лідерів синдикату «VIP-розпорядників та споживачів чужого».

- Свобода закривати рот, застосовувати інструменти культури скасування (cancel culture) щодо неугодних, які говорять не те, чи не так чи сміють ставити під сумнів «загальні» норми.

- Свобода забороняти конкуренцію грошей, пенсійних систем, приватних виробників послуг у сфері охорони здоров'я та освіти.

- Свобода забороняти розпоряджатися своїм тілом, не порушуючи аналогічного права інших, вступаючи в добровільні, взаємовигідні відносини.

- Свобода забороняти людям вступати у добровільні, взаємовигідні трудові відносини на умовах, які влаштовують працівника та роботодавця.

- Свобода нав'язувати токсичні, національні монопольні гроші (платіжний засіб), який за кожні 3-5 років «з'їдає» половину купівельної спроможності заощаджень у цій валюті.

- Свобода забороняти брати на себе ризики підприємницької діяльності без отримання дозволу від держави.

- Свобода дискреції (суб'єктивної інтерпретації) чиновників, контролерів, прокурорів чи суддею у визначенні таких прикметників, як «ризиковий», «прибутковий», «доцільний», «обґрунтований», «інноваційний», «стратегічно важливий», «соціально орієнтований» і т.і.

- Свобода підміняти індивідуальні права, персональну відповідальність колективними, класовими правами, ставлячи на чільне місце групову відповідальність за ознакою раси, релігії, національності, обсягу капіталу/доходу або приналежності до тієї чи іншої політичної партії.

Коли людям десятиліттями втовкмачують таку ось інтерпретацію Свободи Школа, Університет, Церква, ЗМІ, інфлюенсери та авторитети зі сфери мистецтва та науки (серед математиків, фізиків, хіміків, інженерів дуже багато жерців та апостолів Левіафана), люди почуваються вільними. Звідси такі дані опитування Геллапа. Люди оцінюють не суть, а обгортку, не реальний зміст, а свої уявлення. Це якраз та пастка, в яку загнали світ теоретики та жерці Левіафана.

Сьогодні світ перебуває у стані безпрецедентного одержавлення. Ми живемо у світі соціалізму, що переміг, і державного інтервенціонізму. Рівень державних видатків, обсяг боргів урядів, втручання Держави у виробництво товарів та послуг, у міжнародну торгівлю, експропріація доходів населення «невидимим» податком без смаку, кольору та запаху у вигляді інфляції – все це й привело світ до багаторівневої кризи.

А що нам твердять шамани та жерці Левіафана? Це все капіталізм винний. Це все через Свободу, якої занадто багато. Це все приватний бізнес своєю жадібністю довів світ до такої дизрупції. Це все споживання винне, тому що люди втратили моральні, духовні орієнтири, промінявши їх на шмотки, понти та глянець. І ось руйнується система міжнародної безпеки та права. Немає міжнародної системи торгівлі – СОТ мертвий. МВФ/Світовий банк намагаються надати вигляду технократичної допомоги моделі держави загального інтервенціонізму. І тут ключовий момент. Якщо люди почуваються вільними, а жерці церкви Левіафана вселяють їм, що саме ця свобода є причиною всіх бід, тоді вони довіряються цій найбільшій державі ще більше. Якщо ж люди розуміють, наскільки вони невільні, тоді вони, звичайно ж, вимагатимуть справжньої свободи, а не тієї підробки, того фейку та контрафакту, яким забивали йому голову протягом десятиліть.

Щоб перемогти Левіафана в голові та душі, треба повернути здатність, традицію та культуру думати, мислити критично. На це мають бути спрямовані зусилля інтелектуалів, адвокатів Свободи, борців із нацизмом, фашизмом, комунізмом та іншими ізмами Левіафана. Зможемо переконати активну меншість, яка поверне людям не лише обгортку, а й зміст, зміст Свободи, буде в нас і мир, і багатство, і процвітання. Якщо Україна залишиться в царстві почуттів та емоцій, коли українці обирають обгортки, мем, аватари, слогани замість справжньої Свободи, занепад та деградація, перетворення на порох цивілізації неминуче.

На жаль, шлях задоволення людини свободою лежить через шлунок. Люди схильні ототожнювати стан свого холодильника, гардеробу та гаражу із задоволенням Свободою

Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту свободи; сторінка автора у Фейсбук

Зображення вгори: сьогодні світ перебуває у стані безпрецедентного одержавлення. Ми живемо у світі соціалізму, що переміг, і державного інтервенціонізму. Рівень державних видатків, обсягів боргів урядів, втручання Держави у виробництво товарів та послуг, у міжнародну торгівлю, експопріація доходів населення "невидимим" податком без смаку, кольору та запаху у вигляді інфляції - все це і призвело до багаторівневої кризи. Левіафан породив нинішню кризу, але він на все горло кричить, що винна Свобода. Адже люди її відчувають, нею задоволені.

«Аргумент»

На цю тему:

Ярослав Романчук: Світ епохи Bangaranga

Ярослав Романчук: Державний бюджет України 2026 - квінтесенція безвідповідальності

Ярослав Романчук: 10 основних провалів Держави в економіці-2025

Ярослав Романчук: Загадки української економіки у 2025 році