Знову будемо мерзнути? Чи встигне Україна змінити систему опалення до зими

Як Україна готується до опалювального сезону, щоб не замерзнути після атак РФ

Уряд виділив 3 млрд грн на котельні, однак їх виробництво займає 3-4 місяці, і кожен тиждень зволікання зменшує шанси встигнути до опалювального сезону.

"Телеграф" розібрався, чи реально вкластися у терміни до зими.

3 мільярди є. А час?

Кабінет міністрів спрямував 3 млрд грн з резервного фонду держбюджету на закупівлю блочно-модульних котелень, монтажні та будівельні роботи. Майже 966 млн грн отримає Київ через Агентство відновлення. Ще понад 2 млрд грн розподілять між регіонами в межах планів стійкості.

Прем'єрка Юлія Свириденко поставила чіткий дедлайн: усі 216 котелень мають запрацювати не пізніше 1 жовтня .

Але чи реалістично це технічно?

Експерт: "Так, але часу залишилося небагато"

Андрій Гевко , віцепрезидент Теплоенергетичного кластеру України, в ексклюзивному коментарі " Телеграфу" розповів, що зараз ключовим фактором є час. "Для виготовлення блочно-модульної котельні зазвичай потрібно щонайменше 3-4 місяці , після чого ще необхідно провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи. Тому такі проєкти бажано було запускати ще навесні", — каже Андрій Гевко .

Тобто якщо закупівлі стартують зараз — у червні — виробництво завершиться у вересні. А ще монтаж. І підключення. Математика нервова.

Втім, Гевко не каже "неможливо". "Попри це, можливість підготуватися до зими залишається. Головне — не затягувати із закупівлями та переходити до практичної реалізації вже зараз. Кожен місяць зволікань зменшує шанси вчасно підготувати міста до опалювального сезону", — наголошує експерт.

Одна ракета — і без тепла ціле місто. Чому Україна змінює підхід

За цим рішенням стоїть не просто підготовка до зими — а зміна логіки всієї системи опалення.

Ексголова "Оператора ГТС України" Сергій Макогон в коментарі " Телеграфу" нагадав, чому Київ опинився в ситуації, коли взимку тисячі будинків залишилися без тепла після удару по ТЕЦ.

"Існує величезний ризик того, що ситуація повториться — росіяни знову розіб'ють станцію, і люди залишаться без тепла. Потрібно перестати говорити, а реально робити рішучі кроки в напрямку децентралізації", — казав він.

Показова різниця всередині самого Києва: правий берег пережив атаки з теплом, бо опалюється не однією великою ТЕЦ, а сотнею невеликих котелень по всьому району. Лівий берег залежав від однієї точки — і отримав наслідки.

Саме цю модель тепер масштабують на всю країну. Як пояснює Андрій Гевко , розподілена генерація — це мережа локальних об'єктів замість одного великого джерела.

"У разі аварії або пошкодження виходить з ладу лише окремий елемент, а не теплопостачання всього міста", —

зазначає він.

І додає важливе: децентралізація актуальна не лише для прифронтових регіонів.

"Навіть у віддалених від лінії фронту громадах, зокрема на заході України, такі рішення впроваджуються для модернізації застарілих систем та підвищення енергоефективності", —

каже Гевко.

Хто скільки отримає: розподіл по регіонах

Кошти розподілені нерівномірно — і це логічно. Найбільше отримують регіони з найвищими ризиками.

Київ — ~1 млрд грн: модернізація критичних вузлів, закупівля автономних котелень

Дніпропетровська область — понад 485 млн грн: котельні у прифронтових районах

Донецька область — понад 220 млн грн: підготовка критичної інфраструктури

Харківська область — понад 200 млн грн: децентралізація теплопостачання

Черкаська область — понад 61,5 млн грн: 6 нових модульних об'єктів

Львівська, Івано-Франківська, Волинська — фінансування передбачено бюджетом: від 4 до 12 нових котелень у кожній

Дедлайн для всіх однаковий — 1 жовтня .

Гроші виділені. Що далі?

Виділення коштів — лише перший крок. Попереду — підготовка технічних завдань, закупівельні процедури, виробництво, монтаж.

Важлива деталь: більша частина роботи вже зроблена заздалегідь. Конкретні локації та потреби визначені в межах Планів стійкості громад . Тобто громадам не треба починати з нуля — треба реалізовувати вже узгоджені рішення.

"Зараз завдання полягає не в новому плануванні, а в переході до реалізації передбачених рішень. Далі необхідно уточнити технічні параметри, підготувати закупівельну документацію та запускати процедури", —

пояснює Андрій Гевко.

Щоб допомогти з цим, Теплоенергетичний кластер України розробив методичні рекомендації щодо закупівлі блочно-модульних котелень і передав їх обласним військовим адміністраціям. Документ містить вимоги до технічних характеристик — від потужності та рівня автоматизації до гарантійних термінів і досвіду виробника.

На що звертати увагу під час закупівлі

Ціна — не головний критерій. Андрій Гевко пояснює, що важливо враховувати весь життєвий цикл обладнання.

"Ключовими критеріями залишаються не лише вартість, а й якість обладнання, рівень автоматизації, надійність та досвід виробника. Від цього залежить стабільність роботи теплогенеруючих об'єктів у опалювальний період і швидкість реагування у разі аварійних ситуацій", —

зазначає він.

На ринку є українські виробники з досвідом таких проєктів. Котельні потужністю від 300 кВт до 24 МВт можуть забезпечити теплом окремий будинок, школу, лікарню або цілий квартал. За розрахунками Сергія Макогона , для опалення 1000 будинків достатньо 50 модульних котелень — і це коштує не більше 100 млн доларів .

Час іде. Андрій Гевко підсумовує: "Чим швидше громади перейдуть до практичної реалізації, тим більше об'єктів вдасться ввести в експлуатацію до початку холодів".

3 млрд грн є. Плани є. Виробники є. Залишилося головне — не зволікати.