Як хапуги від потенційного агента ФСБ "заточують" тендерну документацію під конкретного виробника систем безпеки

Модернізація систем оповіщення у 2025–2026 роках перетворилася на закритий клуб для обраних. Поєднання політичного лобізму з юридично вивіреними дискримінаційними вимогами дозволило сформувати монополію там, де конкуренція мала б забезпечувати кращу ціну та якість. Доки органи контролю не звернуть увагу на метадані «шаблонних» тендерів, бюджет і надалі переплачуватиме за безпеку під диктування одного постачальника.

У 2025 році сирени повітряної тривоги звучали в Україні понад 19 тисяч разів, ставши питанням виживання для мільйонів. Водночас цей звук супроводжувався безпрецедентним вливанням бюджетних коштів у модернізацію систем оповіщення: сума контрактів лише за один рік злетіла до 528 мільйонів гривень. Проте аналіз проєкту DOZORRO виявив, що за фасадом державної безпеки ховається ринок із фактично нульовою конкуренцією, де три чверті всіх замовлень отримує одна структура — ТОВ «Укрзалізничавтоматика».

Дослідження показує системне використання «загороджувальних» вимог у тендерній документації: від надмірних пакетів сертифікатів ISO до вимог спеціальних дозволів на роботу з держтаємницею. Дивним чином аналогічні умови та навіть метадані файлів повторюються у різних областях, що наводить на думку про централізоване управління процесом. Ситуацію загострює ймовірний зв’язок компанії-фаворита з народним депутатом Сергієм Шаховим, який перебуває у розшуку НАБУ. Хто насправді стоїть за «золотим» оновленням сирен, чому 42% торгів провалюються і чи не стають штучні бар'єри загрозою для національної безпеки — читайте у розборі.

Сирена повітряної тривоги для українців стала звуком щоденного життя під час війни. У 2025 році вона звучала щонайменше 19 033 рази. Від того, наскільки швидко і надійно вона спрацює, безпосередньо залежить життя людей.

Водночас зросли й державні витрати на модернізацію цих систем. Якщо у 2021 році на їх ремонт законтрактували 10 млн грн, то у перший рік повномасштабної війни — 45 млн грн, у 2023 році — 63 млн грн, а у 2024 — вже 150 млн грн.