НАБУ вимагає створити незалежне бюро експертиз через затягування строків, витоки й тиск – у відповідь влада тупить

Кілька місяців тому судова експертка, яка готувала для антикорупційних органів економічну експертизу у справі ексголови Офісу президента Андрія Єрмака, заявила про тиск. За її словами, невідомі люди погрожували їй та, імовірно, намагалися проникнути до неї в офіс, автомобіль та зламати електронну пошту. НАБУ й САП заявляють, що це далеко не перший подібний випадок у справах проти топпосадовців, і, крім прямого тиску на експертів з проведення експертиз, є й інші проблеми. За словами антикорупціонерів, державні експертні установи, підконтрольні Міністерству юстиції, МВС або СБУ, інколи затягують дослідження, підіграють підозрюваним і можуть розголосити таємницю слідства. Через це НАБУ й САП закликають владу створити окрему незалежну установу, яка робитиме експертизи у справах про топкорупцію. Уряд в особі Міністерства юстиції на словах виступає за це, але вже довго не може домовитися з антикорупціонерами щодо конкретних кроків.

Суспільне розповідає, з якими саме проблемами з експертизами стикаються НАБУ й САП, як це впливає на розслідування і що заважає це виправити.

“Ти ж знаєш, чим це може закінчитись?”

У грудні 2025 року детективи НАБУ, які розслідують справу “Мідас”, доручили провести економічну експертизу приватній судовій експертці з Житомира Тетяні Радківській. За версією слідства , бізнесмен Тимур Міндіч, ексголова Офісу президента Андрій Єрмак та колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов будували елітний дачний кооператив “Династія” в Київській області за гроші, отримані злочинним шляхом. Експертка мала оцінити вартість недобудованих об’єктів для встановлення слідством точної суми розтрачених коштів.

На початку лютого до Радківської на вулиці в Житомирі підійшов невідомий чоловік.

“Він сказав, що виконання цієї експертизи обернеться для неї позбавленням свідоцтва судового експерта, і цим не обмежиться. Цю фразу експертка сприйняла як погрозу”, — розповів Суспільному Павло Єршов, керівник підрозділу детективів НАБУ, який розслідує справу “Династії”.

У той же період на сайті “Ділова столиця” з’явилася стаття про цю експертизу. Там ішлось, що НАБУ замовило її з процедурними порушеннями, а Радківська не мала права братися за дослідження через конфлікт інтересів. Її чоловік раніше працював у житомирській поліції в тому ж відділі, що й один із детективів НАБУ, який розслідує справу “Династії”. Статтю підхопили й інші новинні сайти і телеграм-канали. Детектив Єршов стверджує, що всі звинувачення в ній необґрунтовані, й це частина атаки на експертку.

У березні ще один невідомий чоловік підійшов до Радківської біля її будинку.

За словами Єршова, він сказав: “Навіщо ти це робиш? Ти ж знаєш, чим це може закінчитись?” Згодом Радківська помітила, що хтось намагався відкрити її автівку, а в її офісі спрацювала сигналізація. Після цього експертка подала в НАБУ заяву про тиск. Бюро відкрило провадження й почало розслідування. За словами Єршова, детективи виявили, що в цей же період дані про Радківську в державних реєстрах шукали працівники Служби безпеки України. Через це НАБУ припускає, що вони й причетні до тиску на експертку, але поки офіційно нікого не запідозрило.

Втім, у травні НАБУ й САП оголосили підозру у відмиванні грошей Андрію Єрмаку. На засіданні суду щодо його арешту прокурорка припустила, що саме він стояв за тиском на експертку. Єрмак це не прокоментував, але його адвокат заявив, що це необґрунтоване звинувачення.

Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак зі своїм адвокатом Ігорем Фоміним у суді в перший день розгляду обрання запобіжного заходу. Київ, 12 травня 2026 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко

Експертиза у справі досі не готова. За словами детектива Єршова, ця ситуація деморалізувала Радківську і, можливо, слідству доведеться шукати іншого експерта. Після оголошення підозри Єрмаку голови НАБУ й САП зібрали журналістів на брифінг та поскаржилися, що це далеко не перший подібний випадок.

“Це проблема, з якою потрібно боротися, в тому числі суспільним розголосом. Щоб нам усе ж таки надали доступ до незалежних експертних установ, які будуть проводити ці експертизи без будь-якого втручання, щоб ці експерти користувалися хоч якимись гарантіями”, — заявив голова САП Олександр Клименко.

Які ще проблеми з експертизами

Під час розслідування слідчі залучають експертів, коли треба з’ясувати щось, що вимагає спеціальних знань. Видів експертиз багато. Але, як пояснив Суспільному керівник організаційно-аналітичного підрозділу НАБУ Євген Токар, найчастіше бюро замовляє такі шість експертиз:

економічну — щоб з’ясувати розмір збитків, які хтось завдав державі;

товарознавчу або оцінювальну — для з’ясування реальної вартості товару чи іншого майна. Це потрібно, щоб підтвердити, що хтось продає щось за заниженими цінами або, навпаки, закуповує за завищеними — наприклад, яйця для ЗСУ по 17 гривень;

будівельно-технічну — це складна експертиза, де треба з’ясувати вартість робіт при будівництві;

комп’ютерну — для розблокування смартфонів, комп’ютерів або носіїв інформації, відновлення видалених даних;

почеркознавчу — щоб підтвердити, хто щось писав чи підписував від руки;

фоноскопічну — щоб з’ясувати, кому належить голос на записах таємного прослуховування.

За словами Токаря, якщо підозрюваний не визнає вини, довести щось без експертиз украй важко.

Експертизи проводять спеціалісти, яким видає сертифікати комісія Міністерства юстиції. Вона ж може покарати експертів за порушення та позбавити ліцензії. Більшість експертів працюють у державних установах, створених Мінʼюстом, МВС та СБУ. Також зареєстровано близько 2 тисяч приватних експертів, з яких реально працюють 500-600 — близько 10 відсотків загальної кількості. За словами Токаря, НАБУ старається звертатися до них, але всіх потреб вони не покривають. Також, за законом, “приватники” не мають права проводити деякі експертизи. Тому бюро вимушено звертається і до державних установ, де, за словами Токаря, стикається з низкою проблем.

Перша — це затягування строків. Це, зокрема, пов’язано з тим, що експерти там завантажені дослідженнями від інших слідчих органів. “Дуже часто наші експертизи не пріоритезуються, вони стають у чергу, й ми вимушені чекати. Рекордсменами є будівельно-технічні експертизи. Такі дослідження для нас можуть проводити і рік, і півтора. І це не поодинокі випадки, це системно”, — скаржиться детектив.

За його словами, інколи детективи чекають по пів року на нескладні економічні експертизи, які можна зробити за два-три тижні.

Ще одна проблема, як каже Токар, — це “вразливість експертів до адміністративного й політичного тиску”. Наприклад, одним із підозрюваних у справі “Мідас” був чинний міністр юстиції Герман Галущенко, й через це детективи побоювалися замовляти експертизи в установах Мінʼюсту. За словами Токаря, в подібних ситуаціях є ризики, що керівництво буде протидіяти дослідженням, і через це експерти можуть свідомо затягувати роботу чи підігравати підозрюваним в інший спосіб.

“Був випадок, коли експерт, наприклад, необґрунтовано відмовляв у експертизі, посилаючись на нібито недостатність даних для відповіді. Хоча потім ми знаходимо експерта, який за місяць виконує експертизу, йому всього достатньо, і все зрозуміло”, — каже детектив.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід ексміністру енергетики Герману Галущенку (праворуч). Київ, 17 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко

За словами Токаря, експерти в державних установах залежні від керівництва й можуть побоюватись санкцій. Детектив зауважує, що інколи принциповість обертається для експертів дисциплінарними стягненнями та навіть позбавленням ліцензії. Найвідоміший подібний випадок стався з Надією Бугровою — експерткою у справі “рюкзаків Авакова”, яка в 2017 році визнала, що МВС закуповувало тактичні рюкзаки за завищеними цінами. Базуючись на її висновку, НАБУ тоді запідозрила в розтраті держмайна сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова. Згодом поліція, підконтрольна голові МВС, оголосила підозру в шахрайстві самій експертці, а потім у неї виникли проблеми з переатестацією. Бугрова заявляла , що все це — помста за її експертизу. Судовий процес за її обвинуваченням триває досі.

Що пропонує НАБУ

У травні 2025 року Кабмін ухвалив “Дорожню карту з питань верховенства права” — план реформ, необхідний для вступу України в Євросоюз. Один з її численних пунктів — забезпечити НАБУ ефективним доступом до неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз. Таке ж зобов’язання є в плані реформ , який у грудні підписали єврокомісарка Марта Кос та віцепрем’єр України з євроінтеграції Тарас Качка.

НАБУ й САП вже кілька років наполягають на створенні окремої експертної установи, пріоритетним завданням якої будуть дослідження у справах, підслідних бюро. За задумом антикорупціонерів, її керівника обиратимуть на відкритому конкурсі, який контролюватиме наглядова рада. Згідно з концепцією НАБУ, до цієї наглядової ради увійдуть сім членів: четверо — від міжнародних організацій, двоє — від Мін’юсту та ще один — від приватних експертів. Експертів теж мають набирати через конкурс і в них має бути висока зарплата.

Створення окремої установи для справ НАБУ критикують деякі адвокати , на думку яких, експерти в такому закладі будуть залежними від слідства. Зокрема, про це заявив адвокат Єрмака Ігор Фомін.

“Ми багато чуємо в публічному полі, що НАБУ потрібно ще одне — незалежна власна експертиза. При НАБУ. Але якщо вона незалежна, то, мабуть, вже не власна і не при НАБУ”, — сказав він на суді.

На цю критику детектив Токар відповідає, що ці адвокати хибно зрозуміли пропозицію НАБУ. За задумом бюро, експертна установа не буде їм підпорядковуватися, як експертні інститути при МВС чи СБУ, які зараз підпорядковані цим відомствам. Нею керуватиме незалежний керівник, призначений наглядовою радою, до якої НАБУ не матиме стосунку.

“Має бути правильно налаштована система стримувань та противаг, ефективна наглядова рада, яка буде не формально виконувати свої обов’язки, а дійсно слідкуватиме за тим, щоб не було втручань, реагувати на можливий незаконний вплив, гарантувати директору, що ніхто його не зніме з посади, якщо, наприклад, він не піде комусь назустріч і не виконає неформальне прохання”, — сказав Токар.

Концепцію НАБУ підтримала виконавча директорка “Конфедерації недержавних судових експертів” Ірина Педь. Вона каже, що теж стикнулася з тиском у 2020 році, коли зробила для НАБУ економічну експертизу в справі “Роттердам +” і вказала, що менеджери енергокомпанії та чиновники завдали державі й споживачам електроенергії збитків на 39 мільярдів гривень. Після цього комісія Мін’юсту кілька разів притягала Педь до дисциплінарної відповідальності й навіть позбавляла ліцензії за однією зі спеціальностей, але експертка домоглась скасування цих рішень у судах.

Педь сказала Суспільному, що як приватна експертка мала б виступати проти створення ще однієї державної установи, яка у довгостроковій перспективі погано впливає на розвиток приватної експертизи. Але, на її думку, в поточних умовах це необхідний крок.

“У ситуації, коли приватні експерти через обмежені ресурси не спроможні забезпечити потреби НАБУ, а державні створюють ризик витоку інформації та необ’єктивності — можливо, є екстрена необхідність у тому, щоб певна кількість експертів працювала винятково на забезпечення потреб НАБУ”, — сказала вона Суспільному.

Водночас Педь визнала, що в експертизах такої установи можливі “когнітивні викривлення”, які виникають, коли експерт намагається бути об’єктивним, але підсвідомо прихильний до замовника.

“Але зі свого досвіду можу сказати, що в нас у жодній експертизі не було ситуацій, коли детективи НАБУ схиляли б нас до якихось необ’єктивних висновків чи підтасовування, — каже експертка. — Навпаки, вони були зацікавлені в об’єктивності дослідження. Чи всі такі? Хотілося б сподіватись. Усе буде залежати від поведінки замовника експертизи й культури всередині НАБУ й тієї експертної установи, яка буде створена”.

Керівник САП Олександр Клименко (ліворуч) та директор НАБУ Семен Кривонос під час спільного брифінгу. Київ, 12 травня 2026 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко

Як реагує влада

У листопаді 2025 року НАБУ направило голові Кабміну Юлії Свириденко листа з пропозицією подати законопроєкт про створення нової установи. Прем’єрка перенаправила звернення до профільного Міністерства юстиції. Представники НАБУ та Мінʼюсту уже провели щодо цього кілька нарад.

Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко в розмові з Суспільним висловив скепсис щодо аргументів НАБУ. На його думку, експертні установи Мін’юсту нині здатні самі робити для антикорупціонерів якісні експертизи. За оцінкою Гайченка, їхні експерти не затягують строки. Це відбувається лише тоді, коли самі детективи повільно передають їм матеріали для дослідження.

“Експертиза є і в нас, і в МВС, і в СБУ. По-перше, якщо не подобаються установи Мін’юсту, здайте в СБУ. По-друге, а давайте запитаємо, чи є претензія, що якусь конкретну експертизу зроблено не так. А може бути таке, що підозрюваним буде керівник цієї нової експертної установи? Може. Куди тоді вони понесуть експертизу?” — сказав Гайченко.

Водночас, за його словами, він не проти того, щоб існувала установа, пріоритетним завданням якої будуть експертизи для НАБУ. Але Мін’юст запропонував не створювати нову організацію, а використати чинну — Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз, який Мін’юст запустив у 2023 році. Наразі його очолює Андрій Свінцицький, колишній керівник Інституту судових експертиз СБУ. Нещодавно журналістський проєкт Bihus.info випустив розслідування про те, що його родина придбала майно на мільйон доларів, попри відсутність офіційних співмірних доходів. Міністерство провело внутрішню перевірку й дійшло висновку, що офіційні доходи в Свінцицького та його родичів таки були.

Мін’юст запропонував НАБУ перезапустити керівництво цього центру: переобрати наглядову раду та оголосити конкурс на нового директора. А також визначити, що інститут насамперед займатиметься експертизами в справах НАБУ. Антикорупціонери на це погодилися, але сторони не домовилися про подробиці — зокрема, як це має бути закріплено. НАБУ наполягає на ухваленні окремого закону, а Мін’юст вважає, що для початку достатньо їхнього наказу.

“Закон — це надійніша форма регулювання, ніж накази міністерства, — вважає детектив НАБУ Токар. — Наказ міністерства можна змінити за один день. А щоб змінити закон, треба йти до Верховної Ради, збирати голоси, пояснювати, чому щось знову треба змінювати. Тому ми наполягаємо на законодавчо закріплених гарантіях”.

Мін’юст запропонував закріпити в законі лише те, що буде установа, яка пріоритетно робитиме експертизи для НАБУ. За словами заступника міністра Гайченка, такий законопроєкт Кабмін уже навіть подав у Верховну Раду. Як саме працюватиме установа, Мін’юст хоче прописати лише у своєму наказі. Гайченко, стверджує, що якщо прописати це в законопроєкті, депутати за це не проголосують. За його словами, це йому казали самі нардепи.

“Мені здається, все одно, чим це буде регулюватись — наказом чи законом, аби експерти отримували гідну зарплату і все функціонувало. Як я оцінюю перспективи проходження такого законопроєкту в Раді? Вони прямують до нуля. Чи готовий я подати свідомо непрохідну історію, щоб просто сказати: “Я своє зробив, дальше займайтеся”? Ні, це не про державу, не про державницьке мислення”, — сказав Гайченко.

Наразі перемовини між НАБУ та Мін’юстом зайшли в глухий кут. НАБУ наполягає на ухваленні закону, Мін’юст не поступається і пропонує обмежитися наказом. І процес завмер.