Нинішня політична криза містить дві лінії розколу. Про першу пишуть багато — це протистояння між президентом і його урядом, з одного боку, та парламентом, з іншого.
Друга лінія розколу не менш важлива, більше того, без неї взагалі не зрозуміти внутрішніх пружин нинішніх подій. Але про неї майже ніхто не говорить, наче це якесь табу, , зазначає видання DSNews.
Розміняна суб'єктність
Чотири місяці тому, після Міндічгейту, теж була політична криза. Тоді точилося багато розмов про те, що Верховна Рада повертає собі суб’єктність. Здавалося, ще трохи — і парламент спроможеться відібрати владу у Володимира Зеленського. Для цього було достатньо сформувати широку патріотичну коаліцію з усіх фракцій і груп, окрім уламків ОПЗЖ, і створити технократичний уряд, підконтрольний лише коаліції, але не президентові. Зеленський мав би своїх міністрів оборони і закордонних справ — і все.
Якби це сталося, то і нинішньої кризи не було б. Розкидання державними грошима задля задоволення примх президента, яке так обурює депутатів, припинилось би. Новий уряд у тісній координації з парламентом провів би перемовини з МВФ і пообіцяв рівно те, на що погодилась би коаліція. Усі закони, необхідні для виконання цих обіцянок та для євроінтеграції, приймались би швидко і з великим запасом голосів.
Але "слуги народу" розміняли свою суб’єктність на відставку Андрія Єрмака. Їх це задовольнило, наче головна проблема була не у всевладному Зеленському, а у трансляторі його нестримних побажань.
Зараз знову можна почути і про суб’єктність парламенту, і про широку коаліцію, і про новий уряд. Але чутки про спроможність фракції "слуг народу" на власну політичну гру, скоріш за все, як і минулого разу, виявляться перебільшеними. Бо нікуди не зникла головна завада — друга лінія розколу.
Два обличчя "банди Єрмака"
Тиждень тому голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ввів у політичний лексикон словосполучення "банда Єрмака". Ніякої сміливості тут немає, навпаки, Гетманцев, як завжди, проявив обережність. Він, певно, хотів написати "Зеленський", але придумав евфемізм.
Проте важливим є не стільки сам той факт, що Гетманцев виступив проти "банди Єрмака", скільки його мотиви. Зазвичай критики Єрмака звинувачували його в корупції, привласненні влади, "телефонному праві" та приниженні парламенту. Однак Гетманцев переймається не цим. Він бачить у "банди Єрмака" інше обличчя: нескінченної війни.
Своїм виступом проти "банди Єрмака" Гетманцев зреагував на допис в ТГ-каналі "Карточный офис", який веде політтехнолог Банкової Володимир Петров.
"Давайте чітко сформулюємо: Депутати Ради одночасно, в унісон із Трампом намагаються тиснути на президента України для того, щоб досягти одного результату — змусити його віддати Донбас росіянам. Все це прикривається розмовами про мир, але за словами "Добитися миру!" ховають "Здати Донбас!". Під саботаж роботи депутатам виділено бюджети та обіцяно місця у списках у Залужного та в інших політпроектах", — заявив "Карточный офис" 15 березня.
Гетманцев як народний депутат від партії "Слуга народу", звісно, сприйняв це як підлий випад на свою адресу і наступного ранку дав жорстку відповідь. "Давайте чітко сформулюємо. Чорт Єрмака на фіктивній броні, що ховався від мобілізаціі на кладовищі, агітує за безкінечну війну. І ні, це не голос Банкової і не голос президента, хоча і хоче таким здаватися. Це голос не вичищеної із влади банди Єрмака і ко, яка, до речі, і стала основним каталізатором і першопричиною того, що відбувається у ВР сьогодні", — заявив голова фінансового комітету парламенту.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Два обличчя "банди Єрмака"". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: argumentua.com.