Диверсанти за оголошенням: як Росія використовує діаспори, кримінал та криптовалюту для дестабілізації Заход

Російські гібридні операції в Європі остаточно скинули маску «м’якої сили», перейшовши до фази відкритого кінетичного терору. Новий звіт Міжнародного центру боротьби з тероризмом (ICCT) констатує: Кремль запозичив modus operandi в ісламістських радикалів ІДІЛ.

Тепер замість класичних шпигунів підпали складів у Лондоні, спроби пустити під укіс потяги у Польщі чи підірвати літаки DHL готують завербовані через соцмережі найманці — від безробітних молодиків до професійних криміналітетів.

У розлогому інтерв’ю для видання Nowa Europa Wschodnia співавтор звіту Жульєн Ланше детально описує механіку «диверсій на аутсорсі». Російські спецслужби перетворили месенджер Telegram на цифрову біржу тероризму, де ціна за «невинне» графіті або фото інфраструктури стартує від 50 євро, а за складну операцію сягає десятків тисяч у криптовалюті. Автор аналізує, як ГРУ та ФСБ маніпулюють вразливістю українських та білоруських діаспор, чому замахи на топ-менеджерів європейського ВПК стали реальністю та які «червоні лінії» Захід має нарешті окреслити для Москви, аби зупинити спіраль насильства, що загрожує цивільній авіації та залізничному сполученню всього континенту.

– Що надихнуло вас дослідити зв’язки між злочинністю і тероризмом у контексті гібридних дій? Як попередні досягнення та робота Міжнародного центру боротьби з тероризмом (International Center for Counter-Terrorism – ICCT) вплинули на підготовку цього звіту?

– ICCT у більшості своїх досліджень охоплює широкий спектр тем, пов’язаних із тероризмом. На перший погляд, цей звіт не стосується традиційного тероризму: тут немає джихадистської чи ультраправої ідеології, але спосіб дій схожий. Отже, маємо символічні цілі – як-от пам’ятки архітектури чи торгові центри, – де застосовується насильство, щоб залякати населення. І це справді дієво: щоразу, коли трапляється якийсь інцидент, наприклад пожежа, більшість людей автоматично пов’язує це з Росією.

Нещодавно ми також бачили набагато серйозніші дії – як-от спроба зіштовхнути потяг з рейок у Польщі. І лише завдяки випадку не сталося трагедії, у якій могли загинути десятки людей. Подібна ситуація могла виникнути і з кур’єрськими відправленнями із запалювальним пристроєм на борту літака DHL. На щастя, інцидент стався ще на землі, завдяки чому вдалося уникнути авіакатастрофи та загибелі екіпажу й пасажирів.

У принципі, з ідеологічного погляду це не є традиційним тероризмом, але спосіб дій і наслідки виглядають подібними. Саме тому в ICCT вирішили зосередитися на дослідженні цієї теми.

– Яку мету мають такі дії і яка ймовірність того, що за ними стоять російські спецслужби?

– Я думаю, що існують різні цілі – залежно від конкретної країни та ситуації. Однією з них, безперечно, є залякування. Росія, принаймні наразі, не має можливості вести повномасштабну війну проти Європи, тому використовує іншу тактику, щоб змусити її утриматися від ворожих дій.

Друга мета – це те, що ми чітко бачимо в онлайн-просторі: створення поляризації, підривання соціальної згуртованості цими актами, а також відволікання європейських суспільств на розв’язання внутрішніх проблем. Це дуже добре видно на прикладі країн Балтії, де Росія платила людям за напади на естонські пам’ятники незалежності. Частина людей звинуватить у цих нападах місцеву російську меншину, вирішить вдатися до актів насильства проти неї, що спричинить відплату з її боку – і так закручується спіраль насильства. Подібна ситуація спостерігається з нападами на місця, важливі для російської меншини. Тоді легко звинуватити владу Естонії чи Латвії в таких подіях.

Наприклад, у Литві ми спостерігали змову російської й білоруської розвідки, спрямовану на провокування напруженості між білоруською меншиною в Литві та литовцями. Своєю чергою, у Франції російська розвідка фінансувала спроби інсценування актів антисемітизму. Усі ці дії були спрямовані на посилення соціальних напружень.