Авіаносці проти «мопедів» та війна на виснаження 2.0: Чому стратегія Трампа в Ірані буксує

Дональд Трамп обіцяв «остаточне вирішення іранського питання», але натомість отримав війну математичних розрахунків. Виявляється, що навіть найпотужніший флот світу можна поставити в незручне становище, якщо закидати його тисячами дешевих ракет, змушуючи витрачати річний бюджет на оборону за один тиждень.

Поки Пентагон звітує про знищення сотень пускових установок, КСІР закопується глибше в тунелі, а ядерна програма продовжує жити за рахунок інерції та фанатизму. Вашингтон опинився перед важким вибором: або небажана наземна війна з непередбачуваними жертвами, або черговий раунд принизливих переговорів з «хунтою в тюрбанах».

Ситуація в Перській затоці перетворилася на класичний «туман війни». Попри авіаносну потужність США, Тегеран нав'язує союзникам гру за власними правилами — виснажливу війну в повітрі, де дешевий дрон виявляється ефективнішим за дорогу ракету.

Незважаючи на вражаючі результати перших днів, результат американо-ізраїльської кампанії в Ірані оцінюється експертами та оглядачами досить скептично. Американська угруповання в регіоні виглядає значною, але залишається недостатньою для здійснення наземної операції, яку до того ж вважають вкрай небажаною у Вашингтоні.

Втім, у війні повітряних ударів, яка триває досі, Іран, як вважають деякі експерти, як і раніше зберігає певний потенціал, розважливо витрачаючи свої обмежені ракетні запаси і виснажуючи системи ППО противника. До того ж і наступальні можливості американо-ізраїльського альянсу експерти вважають небезмежними.