Християнські стежки поганського кохання: Чеські дружини князя Володимира

30 наложниць у Вишгороді, 300 — у Білгороді, 200 — у Берестові. І шість законних дружин до появи у 988 році сьомої — християнки Анни, дочки імператора Романа II і сестри Василія ІІ Болгаробійця. Троє з язичницьких дружин — «чехині».

Саме так виглядало за переказами «Повісті минулих літ», Іпатіївським та Лаврентіївським літописами життя легендарного хрестителя Київської Русі князя Володимира, розповідає завідувачка сектору наукових досліджень адміністрації Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» Орися Вознюк.

«Никонівський літопис йде ще далі, приписуючи йому вже 1100 дів для утіх. Правда, під час розкопок ні в Берестові, ні у Вишгороді, ні в колишньому Білгороді (нині — село Білогородка) величезних палат для потужного «гарему» так і не знайшли. За свідоцтвом арабського мандрівника Х століття Ібн-Фадлана, особисте життя «царя русів» виглядало дещо скромніше: тільки 40 наложниць, проте на величезному ложі, інкрустованому коштовним камінням.

Його першою дружиною, за Іпатіївським та Лаврентіївським літописами «чехинею», була варяжка — мати Вишеслава, яка фігурує і в ісландських сагах. Син ключниці Малуші та князя Святослава сів на Новгородський престол у 10 років і вперше одружився у 16, якщо вважати датою його народження 960 рік.

Насправді ми не знаємо навіть, як він виглядав. Навряд чи так, як на іконах — поважним чоловіком з довгим волоссям та часто бородою. Під час хрещення Русі Володимиру було 25—28 років. Він був воїном, як і його батько, який носив вуса, оселедець та сережку у вусі. Це було практично. Знаємо тільки, що був «красний».