Підтримка прийшла, звідки не чекали - Угорщина засудила атаку Росії на Лавру

Угорщина рішуче засудила нічний удар Росії по Києву 15 червня. Раніше президент Зеленський назвав атаку на Лавру найбільшим злочином проти християнської культури . Угорська сторона цього разу не промовчала.

Заяву опублікувала Аніта Орбан, міністерка закордонних справ Угорщини , у своєму акаунті в соціальній мережі X. За її словами, внаслідок російських ударів загинули та були поранені місцеві мешканці, а Києво-Печерська лавра і Успенський собор на її території зазнали значної шкоди.

"Лавра є одним із найсвятіших місць православного християнства. Будь-які атаки на цивільну інфраструктуру, а особливо на релігійні об'єкти, є неприйнятними", - заявила Орбан.

Заява угорської міністерки прикметна з огляду на позицію Будапешта. Угорщина неодноразово блокувала або гальмувала рішення ЄС про підтримку України, а колишній прем'єр Віктор Орбан підтримував особисті контакти з Москвою. Те, що цього разу офіційний Будапешт не промовчав, стало помітним сигналом - особливо після удару по релігійній святині.

Що сталося з Лаврою вночі проти 15 червня

Росія завдала масованого удару по Києву в ніч проти 15 червня. Серед об'єктів, що постраждали, - Києво-Печерська лавра, один із найдавніших православних монастирів світу та об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Успенський собор, розташований на її території, дістав значних пошкоджень. Є загиблі та поранені серед цивільного населення столиці.

Удар по релігійному об'єкту такого рівня спричинив широкий міжнародний резонанс. Водночас реакція міжнародних організацій виявилася неоднорідною - частина з них відмовчалася або відреагувала із запізненням. Це викликало критику з боку українських експертів.

Церква відреагувала, міжнародні організації - змовчали

В УПЦ МП удар по Успенському собору Лаври назвали відображенням трагедії всього народу. Церковна реакція виявилася одностайною: зруйнування святині сприйнято як злочин проти всієї православної спільноти. Це об'єднало представників різних конфесій і політичних поглядів.

На тлі цього особливо впадає в очі поведінка ЮНЕСКО. Того ж дня організація публікувала новини про біосферні заповідники , проте не зробила жодної заяви щодо удару по Києву. На думку експертів, це свідчить про системну проблему із захистом культурної спадщини під час збройних конфліктів.