У різні періоди свого життя Ярослав Гайвас був заступником Романа Шухевича в Комітеті самооборони, в роки німецько-радянської війни очолив одну з похідних груп ОУН-м на окупованих територіях радянської України, згодом – Провід Центрального Сходу України, а упродовж 1944–1945 років навіть виконував обов’язки провідника ОУН.
Після війни керував розвідкою ОУН, потім редагував газети «Свобода» і «Шлях перемоги», написав низку книг про участь у визвольних змаганнях. За його активністю постійно стежили органи нквс / кдб, що знайшло відображення у тритомній справі, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України.
На чолі «Одинки» – розвідки ОУН-м
Як свідчать розсекречені документи, Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.
Я. Гайвас народився 8 січня 1912 року в селі Соколівка Золочівського повіту (нині – Золочівський район Львівської області). Навчався в гімназії у Яворові та у філії Академічної гімназії у Львові. Був членом Пласту. Тоді ж став членом УВО, а невдовзі – ОУН. Про той період у справі зберігаються лише уривчасті відомості, зокрема про те, що в 1930–1931 роках він нібито на чолі «Чорної сотні» переходив державний кордон для боротьби проти радянської влади на території усрр. У 1934 році засуджений до двох років ув’язнення «за підготовку учасника ОУН Лемика, який здійснив замах на співробітника радянського консульства у м. Львові». Так зазначається в одній із довідок кдб.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Фото: Розсекречені архіви радянських спецслужб: Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст Ярослав Гайвас". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: argumentua.com.