Попри сумнівне минуле та захист п’яного шефа: ВРП відправила суддю Еллу Катаєву на підвищення

Попри сумнівне минуле та захист п’яного шефа: ВРП відправила суддю Еллу Катаєву на підвищення

Маєш за спиною сумнівні рішення, заборони мітингів та виправдання п’яного керівництва? Тоді отримуєш підвищення.

Схоже, саме цією логікою керувалася ВРП, коли проголосувала за внесення подання Президентові щодо призначення Елли Катаєвої суддею П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Найяскравіший приклад — її вміння бути «бійцем команди». У 2017 році тодішнього голову Одеського окружного адмінсуду Олега Глуханчука, шефа Катаєвої, затримали п’яним за кермом. Голова нецензурно лаявся на патрульних і намагався перекласти провину на іншу особу.

Коли справа дійшла до дисциплінарної палати ВРП, Катаєва особисто прибула на засідання захищати свого керівника. Вона підтримала його від імені всього колективу суду, а захист Глуханчука подавав це так, ніби «увесь суд за нього горою».

Під час нещодавнього розгляду у ВРП Катаєва почала виправдовуватися: мовляв, повної картини тоді не мала, а лише давала характеристику голові за минулі роки. Тепер же, ознайомившись із матеріалами, вважає такі дії «червоною лінією».

Виходить, вона не вбачала проблеми в тому, що це виглядало як сліпий захист керівника: нібито пропрацювала з ним 10 років і «як боєць команди, не могла залишитися осторонь». Тобто для неї корпоративна лояльність виявилася важливішою за захист авторитету правосуддя?

У висновку ГРД також повний набір претензій: від заборон мирних зібрань в Одесі у 2012–2014 роках до ухвалення майже 160 судових рішень у дні, коли вона перебувала на тренінгах та у відрядженнях в інших містах. Плюс «помилки» в деклараціях доброчесності, де вона чомусь не знала, що її син у 2015 році літав до Москви через Шереметьєво, а також підписи під зверненнями до Президента з вимогою заветувати відкриті конкурси на посади у ВРП.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

На підставі цих фактів доповідач запропонував відмовити у внесенні подання. За це проголосували лише троє: Роман Маселко, Олег Кандзюба та Олена Ковбій. Натомість Микола Мороз запропонував внести подання про призначення — і 16 голосами «за» Катаєву відправили на підвищення.

Отже, замість вимагати від судді жорсткої етичної позиції, ВРП винагородила її за корпоративну лояльність. Судова реформа приречена, якщо кругова порука вважається нормою, а публічний захист п’яного начальника не заважає успішній кар’єрі.

Апеляційний суд — це не автоматична нагорода за вислугу років, а інстанція, яка переглядає рішення інших суддів. Тому там мають працювати люди, для яких доброчесність — не просто гарне слово на співбесіді, а здатність чітко сказати «ні» своїм колегам, коли вони шкодять авторитету правосуддя.

На жаль, більшість членів ВРП вважає інакше.