У Defense Express назвали 3 фактори успішного ураження Московського НПЗ

В Москві 16 вранці червня дрони уразили найбільший нафтопереробний завод. Українським силам вдалося прорвати посилену протиповітряну оборону Московської області, і це була їхня комплексна робота.

Таку думку висловив у розмові з 24 Каналом головний редактор Defense Express Олег Катков, наголосивши, що такого результату вдалося досягти завдяки низці певних факторів. Він також пояснив, як росіяни вибудовують протиповітряну оборону довкола Москви.

Наскільки міцна ППО довкола столиці Росії?

Катков зазначив, що задля об'єктивності потрібно звертати увагу на статистику, яку дають Повітряні сили України, і те, що може продемонструвати Росія.

Це дає розуміння, що далеко не кожний дрон, який запускає Україна, долітає до цілі. Тому перший фактор – це питання масованості запуску безпілотників,

– підкреслив він.

Другий фактор – це питання планування маршрутів. Завдяки знімкам із супутника, розвідувальній інформації формується уявлення про те, де і які засоби протиповітряної оборони розташовані. Виходячи з цього, вже можна побудувати маршрути дронів, які дозволять обійти ППО чи мінімізувати складнощі під час руху безпілотників.

Як українським силам вдалося пробити ППО у Москві: дивіться відео

"Тоді не потрібно бити на осліп, а можна спробувати знайти якусь шпаринку у цій системі, яка не прикрита так щільно, як інші. Умовно кажучи, можна вибудувати маршрут дрона у такий спосіб, щоб, наприклад, він нехай і летить з великим гаком, але при цьому зустріне не чотири "Панциря-С1", а лише два чи один", – пояснив головний редактор Defense Express.

Зверніть увагу! Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук пояснив, що ППО Москви побудована за багаторівневою кільцевою схемою, яка має кілька ешелонів захисту. Зокрема, зовнішнє кільце складається з комплексів дальнього радіуса дії, а внутрішній ешелон повинен перехоплювати цілі, які прорвалися крізь перший рубіж. Також росіяни запровадили нововведення. "Панцирі", які раніше були засобами об'єктового прикриття, тепер застосовуються проти дронів. Спочатку ці засоби встановлювали на об'єктах у самій Москві, а згодом навколо міста створили так звану "підкову" оборони в напрямку, звідки раніше відбувалися атаки БпЛА, зокрема, з південного заходу.

Росіяни, за словами Каткова, побудували довкола Москви чотири кола протиповітряної оборони, хоча історично їх існувало два. Також вони зараз посилюють позиції ППО безпосередньо у самій Москві. Для цього за допомогою вертольотів активно продовжують ставити "Панцирі-С1" на дахи багатоповерхівок.

Тому навіть погода могла вплинути на результат того, що українські дрони влучили у НПЗ у Москві, адже на той момент видимість могла бути гіршою. І це третій фактор,

– відзначив Олег Катков.

Водночас сам факт цього удару свідчить, як вважає головний редактор Defense Express, що будь-яку протиповітряну оборону можна пробивати. Навіть ту, що існує довкола Москви. Адже росіяни у разі потреби будуть збивати цілі зенітними ракетами з ядерними бойовими частинами – настільки захищена столиця Росії.

Нагадаємо , що вранці 16 червня українські ударні БпЛА прорвали протиповітряну оборону Москви та вдарили по найбільшому нафтопереробному заводі російської столиці . Він розташований в районі Капотня. Після атаки виникло займання установки ЕЛОУ АВТ-6. Від цієї технологічної установки первинної переробки нафти значною мірою залежить робота всього НПЗ.

Відомо, що для ураження українські сили застосовали декілька різних засобів – FP-1, "Лютий" та, ймовірно, "Січень" або інший БпЛА "DAR-форми".

Володимир Зеленський прокоментував влучання українських дронів по Москві , наголосивши, що це є "справедлива відповідь" на атаки Росії по українській території. Президент подякував за проведення успішної операції бійцям Служби безпеки України, Сил безпілотних систем, Сил спеціальних операцій, Головному управлінню розвідки та ракетним військам.