Парламент Швеції ухвалив закон про анулювання дозволів на проживання за "неналежну поведінку"

Швеція отримала інструмент для позбавлення іммігрантів права на проживання навіть без кримінального вироку - парламент країни ухвалив так званий закон про "належну поведінку". Він поширюється не лише на нові заявки, а й на вже видані дозволи. Закон набирає чинності напередодні парламентських виборів у вересні і є частиною системного жорсткування міграційних правил правлячої коаліції.

Підстави для анулювання дозволу залишено відкритими, як повідомляє Reuters . Уряд серед прикладів неприйнятної поведінки назвав несплату боргів і податків, кримінальні правопорушення, а також зв'язки з екстремістськими організаціями. Міграційна служба Швеції отримає повноваження переглядати вже видані дозволи, а кожне рішення можна буде оскаржити в міграційному суді.

"Будь-хто, хто не докладає зусиль, щоб робити правильні речі, не повинен розраховувати на те, що залишиться", – заявив міністр міграції Йохан Форсселл.

Закон підтримала правляча коаліція разом із партією "Шведські демократи" - правопопулістськими союзниками уряду, які виступають за максимально жорстке обмеження міграції. Сам уряд прийшов до влади на виборах 2022 року з обіцянкою скоротити імміграцію і посилити боротьбу зі злочинністю.

Правозахисники визнали закон свавільним

Документ зазнав критики з боку опозиційних партій та правозахисних організацій. Головна претензія - розмитість критеріїв: рішення можуть ухвалюватися на підставі поведінки, яка не є кримінально карною. Це, на думку критиків, відкриває простір для довільного тлумачення.

Стокгольмська організація "Захисники громадянських прав" оприлюднила жорстку заяву з цього приводу:

"Закон про належну поведінку залишає людей у невизначеності щодо того, які дії чи висловлювання можуть бути використані проти них. Це підриває верховенство права та принцип рівності перед законом."

Попри критику, закон набрав необхідну кількість голосів і став черговим кроком у рамках ширшої реформи міграційної системи країни. Ретроактивне застосування норм - тобто можливість переглядати вже видані дозволи - викликає найбільше занепокоєння серед юристів і правозахисників, які вважають це порушенням принципу правової визначеності.

Стокгольм посилює міграційну політику вже кілька років поспіль

Нова норма - не перший радикальний крок у сфері міграції. Наприкінці минулого року міністр Форсселл заявив про плани співпраці із Сирією для збільшення кількості депортацій сирійців, засуджених за злочини у Швеції. Окрім цього, уряд розглядав зміни до конституції, які дозволили б позбавляти громадянства лідерів злочинних угруповань. У 2025 році кількість заявок на притулок у Швеції впала до найнижчого рівня з 1985 року.

На ширшому тлі - шведський закон збігається у часі із запуском міграційного пакту ЄС. 12 червня в Євросоюзі набула чинності реформа, яка передбачає прискорену процедуру перевірки на кордонах і посилення депортацій тих, кому відмовили у притулку. Антиміграційні настрої у Європі зростають, а праві партії в багатьох країнах блоку використовують цю тему як основу передвиборчих кампаній.

Мільйони українців - у зоні змін міграційного права

Зміни у міграційному законодавстві країн ЄС стосуються і мільйонів українців. У трійці лідерів за кількістю переселенців з України перебувають Німеччина, Польща та Чехія. Питання про те, чи захочуть країни Європи утримувати таку кількість переселенців на тривалу перспективу, стає дедалі гострішим на тлі посилення міграційного законодавства - про це раніше писав Інформатор .

У березні 2027 року завершується дія Директиви про тимчасовий захист ЄС, і вже зараз мільйони українців приймають рішення про своє подальше життя. Станом на кінець 2025 року мільйони українців мають статус тимчасового захисту в країнах ЄС - і будь-яке посилення міграційних норм у країнах перебування безпосередньо впливає на їхнє становище. Детальніше про це - у матеріалі Інформатора про те, чи готова Україна прийняти біженців назад .