«Танцівниці ФСБ»: шістдесят українок ув’язнені за звинуваченням у державній зраді, і переважна частина з них прагне потрапити на обмін до Росії

У Міністерстві юстиції, 60 українок відбувають покарання у вʼязницях за статтею про державну зраду. Троє з них мають довічні вироки. Більшість жінок, які засуджені за злочини проти основ національної безпеки, написали заяви, що хочуть бути обміняні в Росію як військовополонені, хоча за міжнародним гуманітарним правом такого статусу вони не мають.

Про це йдеться у документальному фільмі «Слідства.Інфо» «Балерини ФСБ. Українки на службі у росіян».

У Департаменті з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту журналістам «Слідства.Інфо» повідомили, що 60 жінок відбувають покарання у в’язницях за статтею 111 Кримінального кодексу України — «Державна зрада». Троє з них засуджені до довічного позбавлення волі. Ще 82 жінки у тюрмах за статтею 111-1 — «Колабораційна діяльність». Довічно засуджених серед них немає.

«Вони роблять диверсії та терористичні акти, організовують їх. І це призводить до негативних суспільних настроїв, до паніки Це порушує публічний порядок, встановлений в Україні. І найгірше, що українці погоджуються воювати проти українців, виходить. Наш громадянин вчиняє злочини проти таких самих, як і він. Тобто, ми живемо в одній країні, але частина з нас діє проти нас вже. І Росії це вигідно. В умовах гібридної війни для них це ефективна практика», — коментує дії державних зрадниць та колаборанток начальник управління Офісу Генпрокурора Іван Кісілевич.

Для фільму «Балерини ФСБ» журналісти «Слідства.Інфо» записали інтерв’ю з двома жінками, яких засудили через державну зраду. Йдеться про Вікторію Хвиль та Анастасію Ясагашвілі. Хвиль має довічний вирок, а Ясагашвілі дістала покарання у вигляді позбавлення волі на 15 років. Обидві не хочуть сидіти у колоніях та написали заяви з проханнями передати їх у Росію як військовополонених.

Відповідно до сайту проєкту «Хочу к своим» Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від початку повномасштабного вторгнення у РФ передали сімох жінок, які засуджені за злочини проти нацбезпеки. Ще 62 — хочуть туди потрапити і чекають своєї черги. Хоч за міжнародним гуманітарним правом вони не мають статусу військовополонених, адже є цивільними, але все одно можуть сподіватися на обмін, пояснює прокурор Іван Кісілевич.

«Є законодавча процедура, коли особа погодилась, то її передають відповідному органу, який здійснює обмін. Як військовополоненої. Є відповідні зміни, внесені в Кримінальний процесуальний кодекс. І закон нам це дозволяє. Головне — добровільна згода особи. Забираючи цих жінок, Росія частково визнає свою причетність до них. Навіть якщо це в правовому полі складно використати, то міжнародна спільнота буде бачити, кого вони забирають і навіщо. Вони бачать, що Росія не виконує своїх зобов’язань. Тим паче, у них є такі фрази, як “своїх не кидаємо”», — каже Іван Кісілевич.