Недосяжний мільярдер: як Костянтин Жеваго з-за кордону обходить санкції та зберігає контроль над ГЗК

Недосяжний мільярдер: як Костянтин Жеваго з-за кордону обходить санкції та зберігає контроль над ГЗК

Костянтин Жеваго — черговий український мільярдер, який вивів з країни близько 2,5 млрд грн через банк «Фінанси та Кредит», після чого фактично зник з поля зору.

Банк було визнано неплатоспроможним у 2015 році, залишивши вкладників без коштів і завдавши мільярдних збитків.

За даними розслідування, кошти системно виводилися через підконтрольні компанії та фіктивні контракти.

У 2019 році Жеваго оголосили в міжнародний розшук за підозрою в розтраті та легалізації коштів.

З того часу він не повертається в Україну і керує бізнесом дистанційно.

Схема банку спиралася на видачу кредитів «своїм» компаніям.

Таким чином було виведено 824 млн грн, 130 млн євро та 151 млн доларів.

Кошти переказувалися на рахунки нерезидентів — ТОВ Eastroad Commerce, Frold Project Limited та інших офшорних структур.

Контракти оформлялися без реальної поставки товарів — по суті, це був висновок капіталу під виглядом зовнішньоекономічної діяльності.

Далі події розвивалися ще більш показово. 28 грудня 2022 року Жеваго затримали на французькому курорті Куршевель за запитом ДБР.

Україна вимагала його екстрадиції у справі про розтрату банківських коштів.

Однак уже в січні 2023-го його звільнили під заставу в 1 млн євро. 30 березня суд відмовив в екстрадиції, а 10 листопада Верховний суд Франції остаточно закрив це питання.

У березні 2023 року за позовом Фонду гарантування вкладів в Україні арештували активи Жеваго на 46 млрд грн.

Реального повернення коштів так і не відбулося — активи залишаються під його фактичним контролем.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

У 2025 році проти Жеваго ввели санкції: блокування активів, заборона на розпорядження майном і виведення капіталу.

Обмеження поширюються на фінансові операції, корпоративні права та будь-які угоди.

Формально він відрізаний від української економіки, однак контроль над ключовими активами зберігається.

Паралельно Жеваго продовжує повністю контролювати Полтавський, Єристівський та Біланівський ГЗК.

Через них реалізована схема заниження вартості сировини: 2,3 млн тонн продукції було продано як «відсів» за 80 млн грн.

Різниця осідала в підконтрольних компаніях, а держава недоотримувала податки та орендну плату.

Для реалізації схеми використовувалися транзитні компанії без реальної господарської діяльності, зокрема ТОВ «ГЕОМАКС».

Компанія існувала виключно для оформлення договорів.

Це дозволяло створити фіктивний ланцюжок і легалізувати прибуток.

Загальний обсяг таких операцій обчислюється сотнями мільйонів гривень.

Коли справа доходила до судів, проявлявся ще один рівень впливу.

Гроші призначалися за рішення у справі, пов’язаній з Полтавським ГЗК, що входить в орбіту Жеваго.

ВАКС визнав Князєва винним, фактично підтвердивши, що питання активів Жеваго вирішувалося за допомогою підконтрольних судових рішень.

Після цього було ініційовано «контрольоване банкрутство» Полтавського ГЗК з боргом 4,7 млрд грн.

Суд ввів процедуру розпорядження майном і фактично заблокував інших кредиторів.

Це дозволило перерозподіляти активи в межах керованого процесу без втрати контролю.

До слова, нами було направлено заяву про злочин з вимогою перевірити причетність Жеваго К.В. до розтрати 2,5 млрд грн банку «Фінанси та Кредит», встановити факти виведення коштів через ТОВ Eastroad Commerce, Frold Project Limited та інші компанії-нерезиденти, перевірити контроль Жеваго над ПрАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Єристівський ГЗК» та ТОВ «Біланівський ГЗК», а також встановити факти реалізації понад 2,3 млн тонн сировини за заниженою вартістю через ТОВ «ГЕОМАКС» і використання процедури банкрутства Полтавського ГЗК як механізму виведення активів.

Поки Жеваго перебуває за кордоном, його бізнес-імперія в Україні не просто зберігається — вона продовжує генерувати прибуток.

Банк знищено, мільярди виведено, введено санкції, однак ключові активи залишаються під контролем.

Через суди, банкрутства та підконтрольні структури відбувається перерозподіл майна.

Головне питання — хто забезпечує йому таку можливість.