ГРД визнала недоброчесним кандидата у судді Олексія Романченка через оборудку з військовим майном

ГРД визнала кандидата на суддівську посаду харків’янина Олексія Романченка таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Головною підставою стала оборудка з військовим майном.

Хронологія подій:

2000-ті — будівлю поставили на баланс ДП МО «Укроборонпостачальник».

2005 — підприємство уклало договір про спільну діяльність із харківським ТОВ «Фірма “Кордель”».

Внесок держави — будівля, приватної фірми — кошти (8,2 млн грн).

2008 — за рішенням суду ТОВ «Кордель» набуло право власності на частину нежитлової будівлі.

Невдовзі — нерухомість передали ТОВ «Міжнародний центр інноваційних технологій».

На той час директором підприємства був відчім дружини кандидата (він же — батько брата дружини, старшого оперуповноваженого ГУ БКОЗ СБУ).

2011 — мати дружини кандидата від імені ТОВ «Міжнародний центр інноваційних технологій» продала об’єкт ТОВ «Віват і К», засновником якого є Олексій Романченко.

У 2012 році військова прокуратура подала позов, вважаючи дії «спрямованими на приховання незаконної реалізації військового майна, що суперечить інтересам держави в особі Міноборони».

Прокурор наголосив, що відчуження відбулося без погодження з ФДМУ та без дозволу Міноборони.

Суддя Господарського суду Києва Алла Пригунова погодилася з позицією прокуратури та рішенням від 01.08.2012 витребувала нерухомість у ТОВ «Віват і К».

Рішення залишено без змін касаційною інстанцією.

У 2016 році МОУ зареєструвало право власності на майно.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Кандидат Романченко представляв інтереси ТОВ «Віват і К» у цьому процесі та подавав клопотання, спрямовані на затягування розгляду справи:

про зупинення провадження;

про призначення будівельно-технічної експертизи;

про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

ГРД вважає, що такі дії свідчать про нечесність адвоката та поведінку, яка підриває авторитет правосуддя.

ГРД також звернула увагу на дві обставини, які кандидат пояснював у відповідь на звернення ВККС.

Volkswagen Passat (2018).

Дружина кандидата придбала авто у свого рідного брата.

У поясненнях кандидат зазначив, що дружина «не пам’ятає суми договору», документи не збереглися, а при заповненні декларації керувався «фактичними обставинами».

ГРД зауважує: дружина на момент купівлі працювала в Господарському суді Харківської області та була суб’єктом декларування, тому мала зберігати документи.

Кандидат не надав інформації про комплектацію авто (R-line, Elegance, Executive тощо), хоча ціна Volkswagen Passat 2.0 TDI залежно від комплектації коливалася від 827,5 тис. грн до 1,23 млн грн.

Зростання заощаджень у 2016–2017 2016 — задекларовано 50 тис. доларів заощаджень (доходи не вказані). 2017 — 65 тис. доларів, хоча задекларовано лише 500 грн від продажу цінних паперів та 262 тис. грн грошового подарунка від матері.

Також зазначив, що у 2017–2018 роках помилково не декларував боргові зобов’язання, оскільки подавав декларації вперше і не було роз’яснень НАЗК.

ГРД вважає пояснення малопереконливим для адвоката зі стажем у сфері цивільного права та особи, яка претендує на посаду судді апеляційного суду.

Кандидати на такі посади мають бути обізнаними з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та правилами заповнення декларацій.

Систематичне повторення таких підходів формує сумніви щодо правової компетентності та доброчесності.