Що буде на місці Каховського водосховища — вчений дав прогноз

На місці Каховського водосховища формується унікальний тополево-вербовий ліс, який може стати найбільшим заплавним лісом у Європі. Водночас на повернення Великого Лугу у його первісному вигляді розраховувати не варто - рельєф і ґрунти там уже зовсім інші. Через окупацію лівого берега Дніпра вчені досі не можуть перевірити, чи вижили рідкісні червонокнижні рослини. Зокрема, під загрозою зникнення опинилася перлинна волошка.

Про це розповів Яків Дідух, академік і завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України . За його словами, перші ознаки відновлення природа продемонструвала дуже швидко - ще до осені після підриву дамби.

"Вперше ми приїхали туди за три тижні після трагедії і побачили "марсіанські" пейзажі. Вже тоді там висіялася верба, а до осені вона виросла до двох метрів", - зазначив Дідух.

Завдяки родючим мулам, що залишились після сходу води, процес іде надзвичайно швидко: за три роки дерева сягають уже п'яти метрів . Фахівці прогнозують, що ці ділянки можуть перетворитися на найбільші заплавні ліси в Європі. Водночас формується складна "мозаїка" з лісів, боліт та відкритих ділянок.

Проте повноцінне повернення до стану історичного Великого Лугу вчений вважає неможливим. За словами Дідуха:

"Відновлення до початкового стану в природі неможливе. Того первинного Великого Лугу не буде - рельєф там уже зовсім інший, сформувалися нові ґрунти".

Інвазивні рослини поставили під загрозу відроджені екосистеми

Попри потужне самовідновлення, природа потребує допомоги людини - через активне поширення інвазивних рослин. Клен американський, аморфа та маслинка вузьколиста вже вкорінюються на звільнених від води ділянках. За словами науковців, ці чужорідні види проникатимуть далі й можуть завдати серйозної шкоди місцевим екосистемам. Тому вчені наполягають на науково обґрунтованому втручанні для регулювання цих процесів.

Окремою драмою залишається доля червонокнижних ендеміків. Значна частина ареалів їхнього зростання - на лівому березі Дніпра, який досі перебуває під окупацією. Дідух зазначив, що могли зникнути перлинні волошки , які ростуть на південних піщаних дюнах, - але підтвердити чи спростувати це поки неможливо через відсутність доступу до місць їхнього зростання.

Що варто знати про удари по водній інфраструктурі України

Підрив Каховської дамби - не єдина спроба Росії знищити водну інфраструктуру України. Вдень 14 квітня під вогнем опинилася Печенізька дамба - критично важливий об'єкт для Харківського регіону. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомляв, що шість КАБів влучили по дамбі у Чугуївському районі. Печенізьке водосховище є найбільшим у Харківській області та забезпечує водопостачання і стабільність інфраструктури регіону. Про цей удар та його наслідки ми детально писали у матеріалі про Печенізьке водосховище .

Атаки на дамби є частиною цілеспрямованої стратегії Росії проти водної інфраструктури країни. Експерти попереджають: у разі нових ударів по дамбах чи ГЕС наслідки можуть вийти далеко за межі окремих регіонів. Це вплине на енергетику, водопостачання та безпеку мільйонів людей. Саме тому загроза повторення "каховського сценарію" досі залишається одним із найнебезпечніших ризиків війни. Які українські ГЕС перебувають під загрозою - читайте у матеріалі про ГЕС .