Жертва обставин: чому Кір Стармер йде у відставку та чого тепер чекати Україні

22 червня 2026 року 58-й прем'єр Великої Британії Кір Стармер оголосив про власну відставку. Залишатися без роботи він дуже не хотів і боровся за пост до останнього, але обставини виявились вищими за нього.

На своїй посаді Стармер трохи не дотягнув до 2 років роботи. Хоча після тріумфальної перемоги Лейбористів на липневих виборах 2024 року здавалося, що все має скластися інакше.

Втім, склалося так, як склалося. Велика Британія під керівництвом Стармера дуже впевнено почувалася на зовнішній арені, натомість далися взнаки внутрішні проблеми. Дати раду з ними уряд Стармера не зміг, а місцеві вибори, що відбулися в травні 2026 року, засвідчили, що виборці більше не підтримують Лейбористів.

Ті вибори стали початком кінця уряду Стармера, сам прем'єр обіцяв боротися до останнього (до вересня, коли мали відбутися праймеріз Лейбористів), але капітулював вже 22 червня.

24 Канал розповідає про шлях Стармера у велику політику, дає оцінку його роботі на посту голови уряду, розповідає про ставлення до України, а також намагається спрогнозувати, хто буде наступним прем’єром Великої Британії.

Хто такий Кір Стармер: біографія 58-го прем'єр-міністра Великої Британії

Кір Стармер народився 2 вересня 1962 року в Лондоні у простій родині. Цей факт він дуже любить регулярно підкреслювати. Настільки регулярно, що фраза "Мій батько був слюсарем" стала мемом.

​​My dad was toolmaker – дивіться відео:

Дійшло до того, що нині британці жартують, що насправді Кір – робот і лише повторює завчену легенду про батька-слюсаря та матір-медсестру. Кір Стармер дійсно не надто емоційна людина, яку цікавить лише робота і якій не сняться сни (як він сам стверджує).

Навіть якось дивно, що він фанатіє від футбольного клубу українця Олександра Зінченка "Арсенал". Звісно, якщо це правда, а не знову частина "легенди". Як і розповіді про "темний секрет": нелегальний продаж морозива на Французькій Рів’єрі під час літніх канікул у 1980-ті.

У Лондоні родина Стармерів не затрималась і переїхала до містечка Окстед на південному сході Великої Британії. Там пройшли дитячі роки майбутнього політика. При цьому щосуботи він їздив до Лондона на уроки гри на флейті. У Стармерів було четверо дітей, вони жили у маленькому будинку (pebbledash semi), батько весь час працював, мати важко хворіла. На приватну школу в Стармерів не було грошей, тому Кір навчався у державній, коли ж її реформували у приватну, за навчання платила місцева влада.

Можна стверджувати, що Кір Стармер зробив себе сам – він став першим представником родини, хто здобув вищу освіту. Навчався в не надто престижному університеті Лідса, здобув і ступінь бакалавра права, згодом перейшов до дуже шанованого оксфордського коледжу Сент-Едмунд Холл та отримав диплом юриста.

Адвокат знедолених

По завершенні навчання Стармер приєднався до колегії адвокатів і спеціалізувався на кримінальних справах і правозахисній діяльності, в останній та досяг значних успіхів.

Вже за кілька років молодий юрист був серед засновників та зірок незалежного об'єднання адвокатів-барістерів Doughty Street Chambers, яке спеціалізується на кримінальному та міжнародному праві.

Стармер брався за важкі та резонансні справи, захищав простих людей, зокрема надавав безплатну юридичну допомогу учасникам протестів проти економічних реформ (експериментів) влади, представляв профспілки, мігрантів у позовах проти держави й навіть осіб, яких підозрювали в тероризмі, а також лівих активістів у позовах до глобальних корпорацій. Найвідомішим кейсом, мабуть, є позов McDonald's до екоактивістів, яких корпорація звинуватила у наклепі та паплюженні репутації. Справа затягнулася на 10 років та пройшла всі інстанції, Стармер програв у Великій Британії, але взяв реванш у ЄСПЛ (Європейський суд з прав людини).

Кір Стармер у залі суду / Архівне фото

У 2002 році Кір Стармер за вислугою років отримав статус Королівського адвоката (Queen's Counsel, QC), також він був співробітником центру прав людини при Ессекському університеті, консультантом з прав людини Асоціації старших поліцейських офіцерів і радником з прав людини Наглядової ради поліції Північної Ірландії.

Далі Кір Стармер змінив адвокацію на прокуратуру. З 2008 по 2013 роки він очолював Королівську прокурорську службу та виконував обов’язки головного державного обвинувача. На цій посаді Стармер проявив себе добре, за що отримав високу відзнаку – The Most Honourable Order of the Bath та офіційно став сером Кіром.

У 2014 році Стармер був представником Хорватії у її позові до Сербії щодо геноциду під час війни 1991 – 1995 років. Розгляд відбувався в Гаазі, слухання проводив Міжнародний суд ООН. Хорватський позов містив понад 30 тисяч документів, якими хорватська сторона доводила, що йшлося не лише про масові вбивства й воєнні злочини, а про геноцид. Серби у відповідь висунули свій позов. У підсумку Суд ООН виправдав і Хорватію, і Сербію.

Кір Стармер: прорив у політику

У 2015 році починається політична кар'єра сера Кіра. Він завжди симпатизував лейбористам (як і його родина, хоча Стармери й жили в районі, де традиційно голосували за торі), тому вибір політичної сили був цілком передбачуваним. При цьому шлях у велику політику виявився якось занадто простим. У квітні 2015 року Стармер з першої ж спроби обирається до парламенту від Лейбористської партії в Північному Лондоні (цей округ вважається рідним для лейбористів) та вливається до лав опозиції.

Це були часи Брекситу. Лідер Лейбористів Джеремі Корбін, який тоді ж змінив на цьому посту Еда Міллібенда, цей рух підтримував. Стармер, попри незгоду з політикою фаната Фіделя Кастро та Уго Чавеса Корбіна, навіть отримав неформальну посаду міністра з Брекситу в тіньовому уряді лейбористів, проте сам цих поглядів не поділяв.

У 2019 році він навіть виніс свій єврооптимізм на загальне обговорення, але програв дискусію під тиском Корбіна, при цьому більшість лейбористів були проти Брекситу.

Відірваність від реалій коштували Джеремі Корбіну успішної кар'єри. Він змушений був піти зі свого поста лідера партії та опозиції після розгромної (як тоді здавалось) поразки на виборах 12 грудня 2019 року.

Лідер оновленої британської опозиції

Новим лідером лейбористів став саме Кір Стармер. Він ефектно переміг на своєму лондонському окрузі (64,52% проти 15,63% у суперниці-консерваторки). Цей успіх став важливим аргументом у перемозі на виборах голови партії, а, власне, перемогу Стармеру (56,2%) забезпечила підтримка британських профспілок.

Також перемогти Стармеру допоміг, як не дивно, COVID-19. Стармера не назвеш харизматичним (на відміну від того ж Корбіна), він не надто добрий оратор. Але в умовах пандемії великих мітингів не було фізично, як і передвиборчих турів кандидатів, на успіх в яких розраховували, наприклад, ще й головні претендентки на пост лідера лейбористів Ребекка Лонг-Бейлі та Ліза Ненді.

У підсумки все звелося до голосування поштою, де не було рівних фундаментальному та прагматичному Кіру Стармеру.

У квітні 2020 року Стармер сформував новий тіньовий уряд, куди запросив усіх своїх конкурентів. Стармер взявся за реформу партії та подолав її фракційність (а швидше – сектантство). За його часів лейбористи повернули собі реноме нормальної партії. Добре, що на тлі постійних скандалів у конкурентів (ковідні вечірки Бориса Джонсона, спроба "економічного харакірі" від Ліз Трас тощо) це було не складно. Власне, лейбористам тільки й треба було, що не сильно "косячити" та чекати, а решту за них зробили самі суперники.

На відміну від занадто лівого, навіть для лейбористів, Корбіна, новий лідер опозиції був значно поміркованішим і в подальші роки зарекомендував себе швидше центристом, звісно ж, лівим. У цьому він дійсно є певною мірою спадкоємцем так званих "нових лейбористів", зокрема Тоні Блера.

Стармер відмовився від ліворадикальних ідей Корбіна про націоналізацію стратегічних підприємств, суттєво порізав нереалістичні екологічні проєкти, відкинув ідею безплатного навчання у вишах і відмовився підвищувати податки для найбагатших британців.

Ця тактика принесла успіх – 5 років по тому лейбористи взяли впевнений реванш, а Кір Стармер 5 липня 2024 року став новим прем'єром Великої Британії.

Кір Стармер одружений. Його дружина Вікторія також юристка. З нею він познайомився телефоном, коли подзвонив, щоб уточнити деякі деталі чергової справи. У подружжя двоє дітей-підлітків – 15-річна донька та 17-річний син.

Великий друг України

На посту прем’єр-міністра від Кіра Стармера передусім чекали економічних реформ. Звісно, британці. Українці ж сподівалися геть на інше. Річ у тім, що навколо посади прем’єра Сполученого Королівства за багато років склався цілий комплекс уявлень.

Він полягає в тому, що Велика Британія має займати активну позицію у світі та бути важливим гравцем на міжнародній арені. При тому, що там відбувається на самому острові, – світ особливо не цікавить, на відміну від простих британців, які далеко не завжди раді соціальним експериментам політиків. Стармер обіцяє цю парадигму зламати та опікуватись проблемами власне Британії.

Кір Стармер на зустрічі з президентом Зеленським, лютий 2023 року / Фото Офісу Президента

Також він обіцяє не забувати й про Україну (в чому йому дорікав чинний прем'єр та політичний опонент Ріші Сунак ). Нині між консерваторами та лейбористами існує неформальний пакт про незмінність такого курсу, адже насправді він не про далеку країну, а про цілком реальну загрозу не лише абстрактній "демократії", але й власне Великій Британії та всьому світу.

Останнє, чого хоче будь-хто в Україні, – це бачити, як політичні партії у Великій Британії сперечаються про те, що для них є питанням життя і смерті,

– Кір Стармер у травні 2024 заявляє про непохитність підтримки України.

Лейбористи Стармера вже точно не та партія, яка закликала вийти з НАТО та позбутися ядерного арсеналу (саме це говорив Корбін. На виборах-2024 його взагалі забанили самі ж лейбористи й він балотувався як незалежний кандидат і таки пройшов).

Кір Стармер добре усвідомлює небезпеку Росії (закликав до санкцій ще до повномасштабного вторгнення) та не планує зменшувати підтримку Україні, а також виступає за зростання видатків на оборону (до 2,5% ВВП, але поступове).

Ще в лютому 2023 року Кір Стармер відвідав Київ та мав зустріч з президентом Володимиром Зеленським. Пізніше Стармер прямо заявляв, що лідерство Великої Британії у питанні підтримки України збережеться і не буде переглянуте .

Також Стармер підтримав видачу ордера на арешт для Путіна і створення міжнародного трибуналу з притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України.

Члени тіньового уряду лейбористів в травні 2024 року відвідали Київ / Фото Офісу Президента

У травні 2024 до Києва прибули міністри тіньового кабінету лейбористів Девід Леммі та Джон Гілі. За підсумками зустрічі з тодішнім головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком вони запевнили, що зміна влади не вплине на підтримку України:

Підтримка України лейбористами є непохитною. Цього року можуть відбутися зміни в уряді Великої Британії, але рішучість Сполученого Королівства у підтримці України не зміниться. Лейбористи повністю підтримують посилення допомоги Україні з боку Великої Британії цього року та в наступні роки.

Очікування українців Стармер повністю виправдав. Він став надійним партнером України й часто брав на себе знайому роль адвоката. Захищати Україну Стармеру доводилося перед самим Дональдом Трампом .

Непередбачуваний президент США кілька разів намагався "виховати" президента Зеленського, але після кожної такої спроби на горизонті з'являвся Стармер і спокійно проводив "нормалізацію" Трампа. Можна сказати, що "костюмний скандал" лютого 2025 року, а також "Дух Анкоріджа" та інші були нівельовані завдяки зусиллям Стармера та його колег з інших країн.

Також за майже 2 роки роботи Стармера на чолі уряду суттєво поглибилась співпраця України та Великої Британії. Насамперед – в оборонній сфері.

Стармер і Зеленський з примірниками історичної угоди про партнерство / Фото – Офіс президента України

16 січня 2025 року Кір Стармер прибув до Києва, що підписати велику рамкову угоду з Україною про сторічне партнерство. У наступні місяці вона отримала реальне наповнення та дала новий імпульс для співпраці двох націй.

З чим Кір Стармер не впорався на посту прем'єра, чому йде у відставку і хто його замінить

Попри успіхи на міжнародній арені на внутрішній уряд Стармера був не такий звитяжний. Далися взнаки старі проблеми, головною з яких були роздуті за попередні десятиліття соціальні витрати. Стармер взявся наводити лад у бюджеті, але його пропозиції щодо скорочення видатків і соціалки викликали нерозуміння у британців.

Ще однією проблемою стала поява "третьої сили" – в країні стрімко стала популярна партія Reform UK правого популіста Найджела Фараджа. Вона забрала собі електорат не лише Консерваторів, але й Лейбористів. Щоб боротися з нею (або хоча б не відставати) Стармер сам відчутно поправішав, зокрема, в питаннях нелегальної міграції. Втім, порятунком це не стало. На місцевих виборах у травні 2026 року Лейбористи розгромно програли Фараджу, а в самій партії порушили питання щодо лідерства Стармера.

Стармер обрав боротьбу і жорстко про це оголосив, заявивши, що у відставку не піде й плануватиме всім все пояснити на щорічній конференції Лейбористської партії, яка за таких умовах мала перетворитися на фактичні праймеріз Лейбористів у вересні 2026 року. Втім, це не допомогло. Міністри уряду почали поспішно звільнятися, а депутати-лейбористи збирати підписи за відставку Стармера.

Тож за місяць стадії гніву та заперечення перейшли у прийняття та 22 червня 2026 Стармер офіційно оголосив про відставку.

Найбільш ймовірним його наступником стане Енді Бернем. Він лише нещодавно переміг на довиборах до Парламенту, а тепер має всі шанси здійснити новий кар'єрний стрибок. Що ж до Фараджа, то йому доведеться з потенційним прем'єрством почекати мінімум кілька років. Британська політична система наразі віддає право урядування парті-переможцю виборів, а на дострокові Лейбористи йти не збираються (це було б відверте самогубство).