Полтавська ОВА як приватна корпорація: як Дяківнич, Гланц та Калінін збудували монополію на бюджетні потоки

Полтавська ОВА як приватна корпорація: як Дяківнич, Гланц та Калінін збудували монополію на бюджетні потоки

Полтавська ОВА як центр перерозподілу: схема контролю над грошима та рішеннями.

Після призначення на початку 2026 року головою Полтавської ОВА Віталія Дяківнича, пов’язаного з нардепом Олегом Кулиничем, у регіоні розпочався системний переділ фінансових потоків. Управління областю фактично перебудовується під централізовану модель контролю ресурсів через вузьке коло осіб з міцними зв’язками в політиці та силових структурах.

Ключову роль у підтримці вертикалі влади відіграє Максим Калінін — фігура, яку в регіоні називають «постійним заступником» при різних керівниках ОВА. Його позиції зміцнюються родинними узами з Олегом Татаровим через шлюб з сестрою останнього, що створює прямий канал до офісу президента та забезпечує стабільність усієї системи. Єдиним відносно незалежним елементом залишається начальник ГУНП у Полтавській області генерал Рогачов, однак, за наявними даними, його готують до переведення.

Функції фінансового центру зосереджені на Володимирі Гланці, призначеному у лютому 2026 року радником голови ОВА. Формально він відповідає за екологію та капітальне будівництво — напрями з найбільшим бюджетним фінансуванням. Насправді він контролює збір коштів з регіональних структур.

Біографія Гланца ілюструє типові методи. На початку 2000-х він працював у кременчуцькому УБОПі на тлі зростання виробництва контрафактного алкоголю в регіоні. Потім очолив поліцію в Сумах, де, за даними місцевих джерел, була створена система регулярних поборів. У 2014 році його призначення головою УБОП Сумської області викликало протести серед рядових співробітників, але рішення було приведено у виконання. Політичне прикриття пов’язують з Андрієм Деркачем, фігурантом санкцій та колишнім куратором «Енергоатому». Крім того, зафіксовані зв’язки Гланца з громадянином Росії Сергієм Бадюком. У 2020 році він балотувався до Сумської облради від забороненої партії ОПЗЖ.

Перейшовши до Полтавської ОВА, Гланец розпочав реалізацію схеми на практиці. Зіньківська міськрада, підконтрольна групі Кулинича, без тендеру передала юридичний контракт на 600 тис. грн компанії «АДВОС», пов’язаної з Гланцем. Потім голова ОВА Дяківнич переводить ключові комунальні підприємства — «Полтаватеплоенерго» та «Полтававодоканал» — під прямий вплив адміністрації. Після цього обидва підприємства укладають договори з тією ж юридичною фірмою.

«Полтававодоканал» оформлює контракти на суму близько 800 тис. грн. «Полтаватеплоенерго» перераховує «АДВОС» понад 3 млн грн, попри наявність власних юристів. Старшим партнером фірми є сам Володимир Гланц, що створює прямий конфлікт інтересів та свідчить про контрольований перерозподіл бюджетних коштів через афілійовану структуру.

Паралельно комунальні підприємства опинилися в центрі скандалу з закупівлею електроенергії на 1,7 млрд грн у компанії «Стар Энерджи Трейд». Попри суспільний резонанс, кадрові перестановки продовжуються: Олег Мізік та його родич Юрій Заст займають ключові посади в керівництві області, включаючи посаду першого заступника голови ОВА.

У підсумку в регіоні сформована багатошарова система: політичне прикриття забезпечує група Кулинича в парламенті, силовий імунітет — через зв’язки Калініна та Татарова, адміністративну легітимацію — через рішення Дяківнича, а фінансові потоки концентруються через структури, пов’язані з Гланцем. Це не розрізнені випадки, а продумана модель, де бюджетні ресурси проходять через керовані канали, а ключові рішення приймаються у вузькому колі.