Пам’ятка «посмертно» та юридичне безсилля: садиба Зеленських у Києві ризикує залишитися руїною назавжди

Пам’ятка «посмертно» та юридичне безсилля: садиба Зеленських у Києві ризикує залишитися руїною назавжди

Майже два роки минуло відтоді, як у середмісті Києва зникла садиба Євменія Зеленського - будівля 1890 року на вулиці Олександра Кониського, 22, знесена у липні 2024 року попри протести та звернення громади. Після шквалу скандалів, судів і меморандумів місто нарешті отримало всі необхідні дозволи - й влітку 2025 року на місці руїн розпочалися перші роботи. Утім, повноцінна відбудова досі залишається відкритим питанням, а сам будмайданчик фактично зник із публічного порядку денного.

Про це повідомляє Інформатор.

Уже через чотири дні після знесення садиби відбулася подія, що стала символом безсилля системи: Міністерство культури та інформаційної політики визнало зруйновану будівлю пам’яткою архітектури - посмертно, 23 липня 2024 року. Рішення Експертна рада при МКІП підтримала одноголосно, а Департамент охорони культурної спадщини КМДА зобов’язали внести садибу до Переліку пам’яток Києва. Символіка цього кроку виявилася невтішною: статус пам’ятки будівля отримала тоді, коли від неї залишилася купа цегли.

Паралельно зі скандалом міська влада знайшла власний вихід із ситуації - забудовника змусили підписати меморандум про зобов’язання відновити знесену будівлю власним коштом. Документ формально передбачає відбудову протягом півтора року з моменту підписання. Проте самі чиновники визнають: меморандум не є юридично зобов’язальним і не несе правових наслідків для порушника - а отже, не дає жодних гарантій того, що реставрація взагалі відбудеться.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Руїни садиби Зеленських

Влітку 2025 року місто нарешті приступило до першого етапу робіт - але виключно до консервації залишків, а не до повноцінної відбудови. На об’єкті планувалося встановити тимчасове дахове покриття, облаштувати систему водовідведення, укріпити фасадну стіну та відсортувати автентичну жовту цеглу, придатну для подальшої реставрації. Контроль за ходом робіт мали здійснювати представники Департаменту охорони культурної спадщини та громадські активісти.

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко підкреслювала, що місто вимагає від власників дотримання умов меморандуму. Директорка департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова наголошувала на головному пріоритеті - стабілізувати технічний стан будівлі та зберегти автентичні матеріали для майбутньої реставрації. Водночас жодної відповіді не було на ключове питання: яким врешті буде відновлений будинок - одноповерховим, як у першоначальному вигляді, чи двоповерховим, яким він був до знесення.

Найбільш реалістичним сценарієм, що його визнають самі учасники процесу, залишається так звана вічна консервація - стан, коли залишки садиби просто законсервують, а проєкт повноцінного відтворення так і не з’явиться. Меморандум, хоч і передбачає відновлення будівлі за кошти власників, не має механізму примусового виконання. Таким чином, доля садиби Зеленських нині цілком залежить від доброї волі забудовника - компанії, що вже раз продемонструвала свій підхід до роботи з київською спадщиною.