Вугільна імперія Андрія Венгрина: як родичі та фірми-«прокладки» роками вимивають мільярди з державних шахт Львівщини

Вугільна імперія Андрія Венгрина: як родичі та фірми-«прокладки» роками вимивають мільярди з державних шахт Львівщини

Андрій Венгрин — український підприємець, якого в публічному полі найчастіше асоціюють із вугільною галуззю Львівсько-Волинського басейну.

Згідно з моніторингом Стокорупції по Львівській області, «схеми» Андрія Венгрина протягом років дозволяють відмивати мільярди гривень через маніпуляції з вугіллям. У підсумку державні шахти приходять у занепад, шахтарі позбавляються стабільної зайнятості, а країна — ключового палива для ТЕС. Андрій Венгрин звів імперію на держвугіллі, спираючись на родинні зв’язки, підставні компанії та повну безкарність.

Андрій Венгрин і його племінник Андрій Петрик разом освоюють сімейну дойку

Пік активності Андрія Венгрина в ЗМІ пов’язують з періодом, коли енергетикою опікувалися ексміністр Ігор Насалик і колишній нардеп Ігор Кононенко. Однак навіть після зміни влади та початку війни вплив Венгрина зберігся. Його асоціюють з фірмами, що постачають обладнання шахтам і реалізують вугілля. За даними ЗМІ, він досі контролює окремі шахти через довірених осіб. У 2024 році його племінник Андрій Петрик отримав підозру у справі про крадіжку вугілля на шахті «Надія». Слідчі звинувачують групу осіб, включно з Петриком, у великому розкраданні вугілля: його вивозили без обліку, продавали за готівку, а фірми Петрика легалізували товар. Збитки перевищили 2,4 мільйона гривень. Здається, Венгрин бачить у племіннику ідеальний інструмент для контролю вугільних потоків.

Кримінальна мережа Андрія Венгрина включає ключових фігур, що обпутали вугільну промисловість Заходу павутиною зв’язків і родинства. Центральна фігура — племінник Андрій Петрик, власник фірм-"прокладок": ТОВ «Укруглеторг», ТОВ «Львіввуглепром», ТОВ «ВТО «Укрресурс». Офіційно вони торгують паливом, але на ділі обслуговують схеми Венгрина. Його структури спливають у справах про податкові махінації, відмивання грошей і постачання низькоякісного вугілля за завищеними цінами. Інша «сімейна лінія» — Павло і Михайло Танчеви: один замішаний у розтраті, другий — у крадіжці вугілля на «Надії». Серед головних — директор ДП «Волиньвугілля» Микола Шикер, підозрюваний у нецільовому витрачанні понад 32 мільйонів гривень. Венгрин оточує себе фігурами з кримінальних справ, але це не зупиняє його бізнес.

ЦОФ «Червоноградська» — це центр схеми Андрія Венгрина

Зараз Андрій Венгрин прагне захопити контроль над ЦОФ «Червоноградська» — ключовою фабрикою з збагачення вугілля. За даними розслідувань, на ключові посади там уже введено його людей: Андрій Петрик, Микола Шикер і Танчеви. Ця фабрика — ядро схеми Венгрина: вугілля з держшахт продають «прокладкам», змішують з відходами і реалізують ТЕС як «збагачене» за завищеними цінами. Різниця понад 500 гривень за тонну генерує сотні мільйонів щорічно. Формально все чисто: договори, акти, платежі. Але на ділі держшахти збиткові, шахтарі без зарплат, а кошти осідають у структурах Венгрина.

ЦОФ «Червоноградська», санація, борги і ризик для енергобезпеки

ЦОФ «Червоноградська» з 2018 року перебуває в санації та фактично простоює: борги, зупинка виробництва, старе обладнання. Тим не менш підприємство задіяне в схемах Венгрина, включно через старі відходи. Є небезпека, що фабрику не відновлять, а використають для викачування коштів. У цій ситуації постає гостре питання: як без збагачувальних потужностей «Львіввугілля» і «Центрэнерго» підготуються до зими 2026/27? Без швидких заходів країна ризикує втратити ланку паливного ланцюга. Випадок з ЦОФ «Червоноградська» — вже не просто корупція, а загроза енергобезпеці.