Науковець, причетний до розширення повноважень Януковича 2010 року, нині суддя КСУ

За версією Юрія Барабаша, сьогодні його позиція трансформувалася.

За президентства Віктора Януковича Конституційний Суд виніс рішення, яким відновив дію Конституції України 1996 року та повернув державі президентсько-парламентську форму правління. Науковець, який тоді обґрунтував неконституційність «політреформи 2004 року», Юрій Барабаш нині є чинним суддею КСУ, передають «Схеми» з посиланням на державні архіви.

Історичний контекст

Наприкінці 2004 року зміна Основного Закону стала своєрідним компромісом. Тоді Верховний Суд України визнав, що президентські вибори відбулися із фальсифікаціями, і скасував результати голосування другого туру, за якими ЦВК оголосила президентом Віктора Януковича. Аби провладні сили погодилися переголосувати, опозиція на чолі з Віктором Ющенком не заперечувала проти обмежень майбутнього президента. Так, форма правління в Україні стала парламентсько-президентською, а не президентсько-парламентською, як було за Конституцією 1996 року.

Однак, коли 2010 року Янукович все ж очолив державу, КСУ скасував «політреформу 2004 року». Тим самим він «відкотив» редакцію Конституції до 1996 року та розширив повноваження Януковича, який нині в Україні має низку заочних вироків, зокрема і за держзраду.

До редакції 2004 року Конституцію повернули лише після Революції Гідності — у лютому 2014 року.

До чого тут Барабаш

У 2010 році КСУ отримав подання народних депутатів, які просили визнати неконституційним Закон України під номером 2222-IV. Ухваленням саме цього закону Верховна Рада 2004 року вносила зміни до Конституції. За версією депутатів, які підписали подання, внесення відповідних змін відбулося з порушенням процедури.

У процесі розгляду питання суддя КСУ Сергій Вдовіченко розіслав запити до державних органів та наукових установ, у якому просив експертів надати свої висновки щодо конституційності Закону України 2222-IV. Один із таких запитів надійшов на ім’я ректора Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. А його виконання доручили Барабашу, який тоді був завідувачем кафедри.

Журналісти «Схем» ознайомилися з відповідними висновками. Там Барабаш зазначив, що КСУ має всі підстави визнати неконституційним закон, яким 2004 року змінили Конституцію. Основною тезою висновку стало те, що таким чином Україна «автоматично» мала повернутися до старої версії Конституції.

Саме це і відбулося 30 вересня 2010 року. Того дня КСУ виніс своє рішення. Як наслідок держава без голосування конституційною більшістю парламенту повернулася до президентсько-парламентської форми правління. Це стало відправною точкою для розширення повноважень Януковича, подальшої концентрації у його руках влади та підриву демократичних здобутків країни.

Водночас журналісти зазначають, що наукова позиція Барабаша була близькою до тієї, яку висловлювали тодішні посадовці команди Януковича: очільник уряду Микола Азаров та міністр юстиції Олександр Лавринович. Обоє виклали свої аргументи у листах до Конституційного Суду.

Через 15 років після вказаних подій — 18 лютого 2025 року — Дорадча група експертів, яка оцінювала кандидатів на посаду судді КСУ, опублікувала фінальний рейтинг учасників конкурсу. Найвищий результат у ньому мав Барабаш. Він отримав максимальні шість балів.

Що про цю історію каже сам суддя КСУ

У коментарі журналістам він зазначив, що його позиція з того часу трансформувалася.

«Я так само вважаю, що в четвертому році були проігноровані ключові вимоги щодо внесення змін до Конституції. Однак стосовно вашого запитання, то ця моя позиція трансформувалася зараз. І я вважаю, що після рішення Конституційного Суду про визнання закону про внесення змін до Конституції неконституційним мав би вступити в дію парламент, застосувавши відповідні процедури», — заявив Барабаш.

Причому «Схеми» з’ясували, що за 12 днів після написання наукового висновку Барабаш став проректором із навчальної роботи Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. На той момент йому було 30 років. Сам Барабаш заперечує зв’язок між кар’єрним зростанням і наданим КСУ висновком.

«Ніякого збігу я тут не бачу, це ваша гіпотеза», — заявив він журналістам.

Барабаш також заперечує зв'язок між своєю науковою позицією та позицією Азарова й Лавриновича.

«Щодо тих листів, то я про них дізнався лише у 2014 році, коли Конституційний Суд оприлюднив усі матеріали цієї справи», — заявив суддя.

За словами Барабаша, науковий висновок, який він надав, відображав висловлювану ним раніше позицію.

«Вона збігалася з моєю науковою позицією, яку я висловив у 2008 році. Я її не змінював, коли була інша влада», — сказав він.

Нагадаємо, 17 червня стало відомо, що Державне бюро розслідувань разом з Офісом генпрокурора завершило розслідування справи щодо президента-втікача Віктора Януковича та 16 колишніх високопосадовців, яких звинувачують в узурпації влади та злочинах проти Євромайдану.

У січні 2019 року Оболонський райсуд Києва засудив Януковича до 13 років позбавлення волі за держзраду.

У 2025 році Подільський районний суд Києва виніс ще один вирок експрезиденту — за підбурювання до державної зради, пов'язане з підписанням «Харківських угод». Тут йому теж призначили 15 років ув'язнення.

Вже цього року колегія суддів Вищого антикорупційного суду 20 січня визнала винним колишнього президента України Віктора Януковича у заволодінні земель Сухолуччя. Його вкотре засудили до 15 років позбавлення волі.

«Аргумент»

На цю тему:

Портнов, Богдан і суддя Вовк обговорювали призначення Тупицького главою КСУ - Бутусов