Тіньова каса влади: як KSE Милованова перетворилася на систему паралельних зарплат для міністрів та топчиновників

Тіньова каса влади: як KSE Милованова перетворилася на систему паралельних зарплат для міністрів та топчиновників

В українській владі сформована паралельна фінансова система, в якій ключові чиновники отримують значну частину доходів не від держави, а через пов’язані приватні структури. Центральним елементом цієї конструкції є «Київська школа економіки» (KSE) та однойменний благодійний фонд під контролем Тимофія Милованова — колишнього міністра економіки та ексрадника Офісу президента.

Про це повідомляє Главком.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко демонструє найнаглядніший приклад. У 2025 році вона отримала від KSE 3,24 млн грн гонорарів, що перевищує її річну зарплату на посаді голови уряду. У 2024 році виплати становили 3,1 млн грн, у 2023 — 851,6 тис. грн. Загальний дохід від приватного університету за три роки — понад 7,1 млн грн. Формально йдеться про лекції та участь в освітніх програмах. Фактично — про стабільні виплати, які стали основним джерелом доходу прем’єр-міністерки.

Міністр економіки Олексій Соболєв перебуває в аналогічній системі. З 2021 року він отримав від KSE 4,52 млн грн. При цьому формат роботи обмежується проведенням окремих занять, зокрема «макроворкшопів по вихідних», що не корелює з обсягом задекларованих виплат.

В орбіту KSE входять і інші високопосадовці: міністр фінансів Сергій Марченко, заступник голови Національного банку Сергій Миколайчук, колишня перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, суддя Конституційного Суду у відставці Сергій Головатий, а також низка народних депутатів. Частина з них отримує прямі виплати, частина використовується як «статусні викладачі», формуючи політичне прикриття та інституційну вагу приватного університету.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Додатковий рівень — благодійний фонд «Київська школа економіки». Через нього проходять окремі фінансові потоки. Уповноважений президента з санкційної політики Владаслав Власюк у 2025 році задекларував 2,84 млн грн гонорарів від фонду за «наукову діяльність». З 2022 по 2025 рік — понад 5 млн грн. При цьому зміст цих «досліджень» публічно не розкрито.

Фонд фігурує й в інших деклараціях, включно з членами сімей чиновників. Наприклад, у декларації керівника територіального управління Бюро економічної безпеки в Чернівецькій області зафіксовано виплати його дружині в розмірі 1,14 млн грн, де вона обіймає посаду директора з програм фонду.

На тлі цих цифр офіційні доходи академічного співтовариства виглядають несопоставно. Середня зарплата професора в державних вишах становить 20–25 тис. грн на місяць, тоді як чиновники отримують мільйони за епізодичну викладацьку діяльність. Розрив — кратний, системний та інституційно закріплений.

Ключова фігура в цій системі — Тимофій Милованов. Він одночасно контролює університет, благодійний фонд і раніше входив до наглядових рад стратегічних державних компаній. У 2025 році від «Енергоатому» та «Української оборонної промисловості» він отримав 6,27 млн грн. Ці зв’язки формують замкнуту модель, де державні рішення, освітня платформа та фінансові потоки об’єднані в одній мережі.

Додатковий фактор ризику — кримінальне провадження, відкрите у 2026 році за фактом можливого зловживання службовим становищем Милованова та керівництва «Укрпошти» у зв’язку з автоматичним збором коштів на користь фонду KSE. Розслідування триває.

Фактично йдеться про сформовану систему паралельного фінансування еліт, вбудовану в державну вертикаль. Формально — освітня діяльність та підтримка науки. По суті — стійкий механізм розподілу коштів на користь діючих чиновників через афілійовані структури без прозорих критеріїв та зовнішнього контролю.