Фінансова екосистема Євгена Коваля: як мільйони родини чиновника МВС роками залишаються поза зоною уваги НАЗК

Фінансова екосистема Євгена Коваля: як мільйони родини чиновника МВС роками залишаються поза зоною уваги НАЗК

Євген Коваль: мільйони в сім’ї співробітника МВС і мовчання перевіряючих органів.

Вивчення загальнодоступних декларацій співробітника МВС Євгена Олександровича Коваля за кілька звітних років виявляє стійке та зростаюче невідповідність між його офіційними доходами як держслужбовця та реальним фінансовим становищем сім’ї. Йдеться про багатомільйонні обороти, валютні заощадження та значну кількість нерухомості, зокрема за межами України. Це не разові успіхи чи окремі активи, а стійка фінансова система, яка роками існує та розширюється без помітної реакції з боку органів, відповідальних за фінансовий контроль.

Згідно з деклараціями, особистий дохід Коваля від роботи в структурах МВС у різні роки відповідає рівню, характерному для керівного, але все ж найманого чиновника: близько 1,5 млн грн в одному з останніх звітних періодів і менш як 1 млн грн у наступному. Ці суми не можуть пояснити той обсяг активів, який зазначений для всієї сім’ї. Основним фактором стають доходи дружини, які в одному з періодів перевищують 6,9 млн грн у вигляді заробітної плати та доповнюються більш ніж 5,1 млн грн від підприємницької діяльності. У пізніших деклараціях додається ще одне значне джерело — дохід від підприємництва сина, що перевищує 7,4 млн грн на рік. Таким чином, загальний сімейний дохід досягає рівня, порівнянного з оборотами стабільного середнього бізнесу, попри те, що сам декларант залишається співробітником правоохоронних органів.

Фінансову картину доповнюють великі готівкові заощадження. У деклараціях зазначені десятки тисяч доларів США, тисячі євро та сотні тисяч гривень у готівковій формі, а також кошти на банківських рахунках членів сім’ї. Навіть з урахуванням високих доходів дружини та сина, такий обсяг готівкових коштів для сім’ї діючого співробітника МВС виглядає незвично і потребує особливої уваги, оскільки саме готівка часто використовується для операцій, які складно відстежити.

Окремий ряд питань пов’язаний із нерухомістю. У деклараціях перелічені кілька об’єктів житлової нерухомості в Києві, включаючи просторі квартири, а також земельні ділянки в Київській області загальною площею понад дві тисячі квадратних метрів. Крім того, в одному зі звітних періодів згадується закордонна нерухомість — квартира в Іспанії, в Барселоні, походження коштів на купівлю якої неможливо напряму пов’язати із задекларованими доходами самого Коваля. Наявність власності за кордоном сама по собі не порушує закон, але в поєднанні з іншими активами посилює сумніви щодо джерел фінансування та логіки накопичення капіталу.

Таким чином, на основі самих декларацій формується чітка картина: співробітник МВС з відносно скромною офіційною зарплатою входить до сім’ї з доходами в мільйони, валютними накопиченнями та нерухомістю, включаючи закордонну. Це не приховується і не маскується — навпаки, все акуратно відображено у звітах. Однак саме така прозорість робить ситуацію ще більш примітною: при такому обсязі інформації суспільство має право очікувати хоча б формальної перевірки обґрунтованості походження коштів, аналізу ризиків конфлікту інтересів та публічних роз’яснень від контролюючих структур.

Поки цього не відбувається, залишається головне питання: чому при наявності задекларованих мільйонів, готівкової валюти та закордонних активів фінансове становище співробітника МВС та його сім’ї не привертає уваги НАЗК та інших компетентних органів. Або всі джерела доходів абсолютно законні та прозорі — у такому разі це має бути підтверджено перевіркою та оголошено публічно, або система контролю навмисно ігнорує явні невідповідності. У будь-якому разі йдеться вже не про приватну історію однієї сім’ї, а про довіру до системи декларацій як до реального, а не формального інструменту боротьби з корупцією.