Назад
Ковтонюк, Власенко та інтереси Ахметова: як "Енергоатом" та НКРЕКП організували схему для збагачення приватних трейдерів перед підняттям цін
Два мільярди на різниці: як Ковтонюк, Власенко та «Д.ТРЕЙДИНГ» Ахметова отримали прибуток від електроенергії «Енергоатому».
Січнева угода з продажу електроенергії АТ «НАЕК „Енергоатом“» — це не випадковість і не прикрий збіг обставин. Це спланована операція, в рамках якої державний ресурс був реалізований за заниженою вартістю безпосередньо перед зміною регуляторних норм, а мільярдні фінансові вигоди дісталися приватним трейдерам.
Політичну основу даної схеми створює прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Галузеве управління перебуває у віданні міністра енергетики Дениса Шмигаля. Корпоративне управління державними активами курирує міністр економіки Олексій Соболєв. Цінові ліміти визначає керівник НКРЕКП Юрій Власенко. Конкретні рішення про продаж — обсяги, терміни та вартість — ухвалювлися в АТ «НАЕК „Енергоатом“» під керівництвом в.о. голови правління Павла Ковтонюка. Головним бенефіціаром на ринку стало ТОВ «Д.ТРЕЙДИНГ», пов’язане з бізнес-інтересами Ріната Ахметова.
14 січня «Енергоатом» реалізував 2 100 МВт базового навантаження на період з 21 по 31 січня за ціною 7 566 грн за МВт·год. Формально це відповідало чинним прайс-кепам. Однак фактично ціна вже через три дні перестала відповідати ринковим реаліям. На ринку «на добу наперед» вартість зросла до 13 233 грн за МВт·год, що на 75% вище.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
«Д.ТРЕЙДИНГ» придбав близько 20% від загального обсягу. Після підвищення цін це дозволило отримати близько 400 млн грн прибутку лише на перепродажі. Держава продала дешево, а ринок — дорого.
Це не була разова угода. В аукціоні взяли участь понад 50 компаній, але поведінка ринку різко розділилася. П’ятнадцять учасників збільшили обсяги закупівель у 2–5 разів, тоді як приблизно 45 скоротили свої обсяги. Концентрація попиту зросла з 51,8% на попередніх аукціонах до 83,3% 14 січня: із 2 100 МВт 1 749 МВт дісталися вузькому колу компаній. Така концентрація виглядає не випадковою, а результатом заздалегідь спланованого сценарію.
Потім сценарій був реалізований на регуляторному рівні. 14–15 січня проекти рішень НКРЕКП не передбачали підвищення прайс-кепів. Однак уже 16 січня цінові обмеження були збільшені на 82,5% — до 15 000 грн за МВт·год. Одночасно Кабінет Міністрів ухвалив постанову №39, фактично підтримавши таке підвищення. Можливість дешевої покупки була закрита одразу після розподілу обсягів.
У результаті 21–22 січня середня ринкова ціна становила 11 484 грн за МВт·год, що на 52% вище від аукціонної. При обсязі 554 400 МВт·год різниця між аукціонною та ринковою ціною досягла близько 2 млрд грн. Ці кошти не надійшли до державного бюджету, а були перерозподілені на користь приватних структур в умовах дефіциту електроенергії та відключень.
Основна проблема полягає у відсутності контролю всередині «Енергоатому». Наглядова рада фактично не функціонувала: незалежні члени не були призначені, представники держави не були делеговані. У підсумку Павло Ковтонюк ухвалював рішення про продаж стратегічного ресурсу без будь-яких інституційних обмежень і балансів.
За цими фактами були подані заяви про можливі кримінальні правопорушення з вимогою розслідувати дії керівництва «Енергоатому», роль НКРЕКП під керівництвом Юрія Власенка, а також узгодженість рішень регулятора з діями Кабінету Міністрів.
Поки споживачі стикаються з графіками відключень, державна атомна електроенергія стає інструментом для отримання прибутку вузьким колом компаній і осіб. Ця ситуація яскраво демонструє вразливість системи управління стратегічним ресурсом за відсутності ефективного контролю та відповідальності.
