Фігурант «справи рюкзаків Авакова» Володимир Литвин зачищає інтернет від слідів причетності до корупційної оборудки та зв’язків з Telegram-каналом «Труха»

Фігурант «справи рюкзаків Авакова» Володимир Литвин зачищає інтернет від слідів причетності до корупційної оборудки та зв’язків з Telegram-каналом «Труха»

Історія Володимира Литвина – це класичний сюжет української політики новітніх часів: стрімкий злет ноунейма, який раптово перетворюється на підприємця, що отримує державний контракт на десятки мільйонів, наслідком чого стає гучний корупційний скандал. Після того як скандал стих, цей бізнесмен знову зникає з радарів, а гучна справа тихо тоне в судах та кулуарних домовленостях.

Саме Володимир Литвин став тією людиною, яку слідство назвало одним із ключових учасників так званої «справи рюкзаків Авакова» – історії, що на роки стала символом кумівства та недоторканності політичних еліт.

Його ім’я напряму пов’язували з Олександром Аваковим, сином тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та його найближчим оточенням. Але якщо для більшості фігурантів ця справа стала простою репутаційною плямою, то для Литвина – ще й своєрідним «квитком» у специфічний клуб людей, які пережили гучне антикорупційне розслідування майже без серйозних наслідків.

Забігаючи наперед, варто зазначити – історія Володимира Литвина не закінчилася разом з історією про рюкзаки. Однак про це пізніше, а поки що почнемо з початку.

«Рюкзаки Авакова»

Суть справи була доволі простою. У 2014 році, на тлі війни та хаосу перших місяців після Майдану, МВС проводило закупівлі спорядження для Нацгвардії. Одним із тендерів стала закупівля тактичних рюкзаків. Саме тут, за версією НАБУ, і виникла схема.

Слідство стверджувало, що рюкзаки закуповувалися за завищеними цінами, а сама продукція не відповідала заявленим характеристикам. У центрі історії опинилися троє: Олександр Аваков, колишній заступник міністра МВС Сергій Чеботар та Володимир Литвин.