Найбільше озеро Київщини на межі екологічної катастрофи. Чи вдасться врятувати Великий Супій?

Київщина може втратити одну зі своїх найцінніших природних перлин. Великий Супій — найбільше штучне озеро області, створене понад 260 років тому, сьогодні стрімко міліє. Якщо ще кілька десятиліть тому його глибина в окремих місцях сягала 10–15 метрів, то нині на значній частині водойми вона становить лише близько одного-півтора метра. За вирішення цієї проблеми взялася профільна комісія Київської облради (КОР).

Про це КВ повідомив очільник комісії КОР з питань екології та природокористування Роман Титикало.

Тривожним сигналом стало і те, що лише протягом травня – червня рівень води в озері Малий Супій-2, на березі якого працює Центр «Супій», знизився ще на 25 сантиметрів.

“Це вже не природне сезонне коливання рівня води. Це сигнал про системну деградацію унікальної екосистеми, яка має екологічне, історичне, рекреаційне та господарське значення для всієї Київської області. Саме тому постійна комісія Київської обласної ради з питань екології та природокористування провела виїзне засідання у Яготинській громаді безпосередньо на берегах Великого Супою”,- зазначив Титикало.

За його словами, в результаті разом із представниками Яготинської міської ради, фахівцями, громадськістю та екологами було оглянуто водойму, оцінено її стан та напрацювано конкретний план дій для її порятунку.

Причини обміління озера Великий Супій чостково розкриті в допис і КОР в Фейсбук.

Йдеться про:

* кліматичні зміни та тривалі посухи;

* багаторічне замулення водойми;

* відсутність системного очищення та поглиблення акваторії;

* руйнування і неналежне утримання гідротехнічної інфраструктури;

* розорювання прибережних захисних смуг;

* забруднення поверхневими стоками;

* надмірний забір води для господарських потреб;

* відсутність сучасного комплексного управління водним об’єктом.

Екологи впевнені, що в даному випадку необхідна системна державна програма відновлення водойми. Саме тому профільна комісія КОР визначила першочергові кроки.

Повернення у правове поле

Буде підготовлено звернення до Київської обласної державної адміністрації (КОДА) щодо термінового виготовлення паспорта водного об’єкта, встановлення меж прибережних захисних смуг та включення Великого Супою до відповідних державних і регіональних програм збереження водойм.

Відновлення природного водного балансу

Комісія звернеться до Фонду державного майна України щодо приведення у належний технічний стан державних гідротехнічних споруд.

Також буде ініційовано проведення комплексу робіт із розчищення джерел, поглиблення акваторії, очищення від надлишкового мулу та відновлення природного живлення водойми.

Аудит водокористування

До Державного агентства водних ресурсів України буде направлено звернення щодо проведення перевірки спеціального водокористування, оцінки впливу існуючих дозволів на стан Великого Супою та, за необхідності, перегляду або зупинення водозабору до стабілізації ситуації.

“Великий Супій ще можна врятувати. Якщо нічого не робити, найбільше озеро Київської області продовжить втрачати воду, біорізноманіття та свої природні функції. Це означатиме втрату рибних запасів, деградацію унікальних природних комплексів, зникнення рідкісних видів рослин і тварин та погіршення екологічної ситуації всього регіону”,- зазначають екологи.

Великий Супій — це не звичайне озеро. Воно було створене у 1765 році за наказом гетьмана Кирила Розумовського шляхом спорудження масштабної греблі на річці Супій. На той час це був унікальний інженерний проєкт — гребля завдовжки близько двох кілометрів сформувала найбільше штучне водне дзеркало Київщини.

Сьогодні площа водного дзеркала озера становить близько 1040 гектарів, а загальна площа водного комплексу перевищує 1115 гектарів.

Протягом століть Великий Супій був не лише джерелом води, а й важливою частиною культурної історії краю. Із цими місцями пов’язані князі Рєпніни, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Євген Гребінка та інші визначні постаті української історії.

Сьогодні Великий Супій підтримує природний водний баланс усього басейну річки Супій, формує місцевий мікроклімат, є місцем відпочинку тисяч людей, розвитку рекреації, рибальства та екологічного туризму.

Крім того, водойма виконує надзвичайно важливу функцію резерву води для забезпечення пожежної безпеки, що в умовах кліматичних змін набуває особливого значення.

Проте найбільшою цінністю Великого Супою є його унікальне біорізноманіття.

Лише на берегах Супою та його приток у межах Яготинської громади зафіксовано 192 види птахів. Для порівняння: в Україні загалом відомо близько 420 видів птахів. Тобто майже кожен другий вид української орнітофауни представлений саме на цій території.

Команда Центру «Супій» уже внесла до міжнародної наукової бази iNaturalist 12 808 спостережень представників флори та фауни, що ще раз підтверджує виняткову природну цінність цієї місцевості.

Саме тут росте і одна з найкрасивіших українських орхідей — зозульки м’ясо-червоні, занесені до Червоної книги України. Існування цієї рослини безпосередньо залежить від природного гідрологічного режиму водойми. Подальше зниження рівня води може призвести до втрати її популяції.