Хто врятував віце-прем’єра Чернишова від СІЗО – і за чиї гроші?

Олексій Чернишов – один із найвідоміших українських високопосадовців останніх років. Його кар’єра вражає: від керівника Київської обласної державної адміністрації до міністра розвитку громад і територій, а згодом – віце-прем’єр-міністра та голови наглядової ради «Нафтогазу». Його ім’я мало б асоціюватися з реформами, економічними змінами та міжнародними переговорами. Проте зараз його репутація під ударом через звинувачення у причетності до тіньових схем у будівельній сфері.

У центрі скандалу – махінації з передачею 11 гектарів землі на вулиці Тираспільській у Києві. За даними НАБУ, схема була реалізована через державне підприємство «Укркомунобслуговування» за сприяння посадовців Міністерства розвитку громад і територій, яке очолював Чернишов у період, коли розгорталися ключові події.

Слідство стверджує, що забудовник Сергій Копистира, який керує групою компаній KSM, разом зі своїм помічником Олегом Татаренком розробили план заволодіння землею в обхід законодавства. Для цього вони залучили впливових посадовців, зокрема тих, хто працював під керівництвом Чернишова.

Схема виглядала так: за сприяння міністерства ділянку передали «Укркомунобслуговуванню», що формально виглядало як законна процедура. Компанія KSM уклала договір, за яким мала передати державі частину квартир в обмін на землю. Проте ціна ділянки та будівель була занижена у п’ять разів – із ринкової вартості у 1,5 мільярда гривень до 300 мільйонів.

Замість чесної угоди чиновники отримали квартири за заниженими цінами – від 1 до 8 тисяч гривень за квадратний метр, тоді як ринкова ціна стартує від 30 тисяч. Загальна сума такої «вдячності» склала 16,8 мільйона гривень.

У результаті держава зазнала збитків на понад 1 мільярд гривень, а вся отримана нерухомість тепер арештована правоохоронцями. Журналісти з’ясували, що одна з квартир була оформлена як застава і зрештою перейшла у власність дружини Вадима Марчука – працівника СБУ, який у 2021–2023 роках був особистим охоронцем Чернишова.

НАБУ та САП повідомили про підозру шістьом особам, включаючи Чернишова, а також:

Василь Володін, ексдержсекретар Мінрегіону;

Максим Горбатюк, колишній радник Чернишова;

Алла Сушон, ексдиректорка «Укркомунобслуговування»;

Сергій Копистира, забудовник, власник групи KSM;

Олег Татаренко, помічник Копистири.

Застава у 120 мільйонів: хто і чому платив?

27 червня 2025 року Вищий антикорупційний суд обрав Чернишову запобіжний захід – заставу у 120 мільйонів гривень. Ця сума була внесена частинами кількома особами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

10 мільйонів гривень + 2,668 гривні внесла дружина Чернишова. Формально це може свідчити про використання сімейного бюджету, але сума виглядає незначною на тлі загальної застави.

66 мільйонів гривень перерахувало ТОВ «Форавто тор» – компанія, зареєстрована у квітні 2025 року. За даними відкритих реєстрів, вона не має значної господарської діяльності чи фінансової спроможності.

44 мільйони гривень внесла Дарія Бедя, директорка з маркетингу девелоперської групи DIM. Її дохід, судячи з публічної інформації, навряд чи дозволяє самостійно зібрати таку суму.

Цікаво, що одразу після внесення застави Бедя припинила трудові відносини з DIM. Компанія провела внутрішнє розслідування і заявила, що не була поінформована про дії своєї директорки, які «суперечили корпоративній етиці» та завдали шкоди репутації. DIM також категорично заперечує будь-який зв’язок із Чернишовим, хоча внесення 44 мільйонів директоркою з маркетингу викликає питання про можливі непрямі зв’язки.

Саме походження цих коштів – ключове питання для слідства. Закон вимагає, щоб застава вносилася з прозорих джерел, але у випадку з ТОВ «Форавто тор» і Дарією Бедею таких підтверджень немає. Це може свідчити про спробу приховати реальних спонсорів Чернишова або використання підставних осіб для легалізації коштів.

DIM і тіньові зв’язки

Девелоперська група DIM, пов’язана з бізнесменами Максимом Кріппою та Олександром Насіковським, опинилася в центрі уваги не лише через участь Дарії Беді у внесенні застави, а й через власні скандальні дії. Поки Україна бореться з викликами війни, Насіковський проводить час у розкішному готелі Fontainebleau Miami Beach (вартістю $1600–4700 за ніч), катається на люксових авто в Майамі та вечеряє в ресторані російського ресторатора Аркадія Новікова.

У лютому 2025 року Максим Кріппа інвестував у бізнес DIM $100 мільйонів, але ці кошти, лише підсилили сумнівну репутацію компанії.

DIM Group уже давно асоціюється з незаконними оборудками, зокрема із захопленням земель водного фонду в селі Підгірці Обухівського району Київської області. Йдеться про 11 гектарів мальовничої місцевості поблизу водойми, де будується елітний житловий комплекс Park Lake City. Замість дотримання земельного законодавства, земельні ділянки, що повинні належати громаді, опинилися в руках підконтрольних компаній через незаконні схеми, передавались за заниженими цінами через підставних осіб. А частина ділянок взагалі перейшла у власність забудовників через договори купівлі-продажу із порушеннями. Тому тепер водний фонд, який за законом має залишатися у комунальній власності, контролюється DIM Group.

DIM Group не лише заволоділа землями, але й, за даними розслідувань, ухиляється від сплати податків і легалізує кошти через фіктивні угоди. Це дозволяє компанії отримувати надприбутки, тоді як громада втрачає цінні ресурси.

Тож, хоча DIM заперечує будь-яку причетність, факт внесення 44 мільйонів гривень її співробітницею виглядає підозріло. Слідство має з’ясувати, чи була Бедя підставною особою, чи її дії координувалися вищим керівництвом компанії, зокрема Насіковськими чи Кріппою.

Відсутність офіційних договорів чи інших юридичних підстав для внесення застави лише поглиблює сумніви. Чи могла директорка з маркетингу самостійно зібрати таку суму? Чи не є це частиною ширшої схеми, де DIM Group виступає посередником у корупційних оборудках? Ці питання потребують ретельного розслідування.

Політичний контекст: чому ця справа – історична?

Скандал навколо Чернишова – перший випадок в Україні, коли віце-прем’єр-міністр отримав підозру у корупції. Раніше підозри вручали лише посадовцям нижчого рівня, що дозволяло говорити про «недоторканність» топчиновників.

Політологи відзначають, що справа Чернишова може бути пов’язана з внутрішньою боротьбою в оточенні президента. Дехто припускає, що це спроба усунути незручного гравця. Проте більшість експертів схиляються до думки, що цей кейс – результат тиску суспільства та міжнародних партнерів, які вимагають реальної боротьби з корупцією. Якби Чернишов уникнув підозри, це могло б підірвати довіру до антикорупційних інституцій.