Під носом в СБУ та Офісу Генпрокурора: як фірми-прокладки обкрадають Україну під прикриттям держави

Поки українці платять податки, воюють і донатять на фронт, у державних кабінетах роками працює система, що методично знищує бюджет країни зсередини. За лаштунками офіційних структур – в Офісі Генпрокурора, Бюро економічної безпеки, податковій та митниці діє добре налагоджена схема псевдоекспорту, фіктивного ПДВ-кредиту та виведення валютних коштів за кордон. Це не випадковість і не халатність. Це – організована, системна злочинна діяльність, прикрита посадовцями, які мали б із нею боротися.

Схема “експорту повітря”

З 2021 по 2024 рік десятки компаній в Україні формували мільярдні податкові кредити на підставі угод, яких ніколи не існувало. ТОВ «Агрофірма Джулинка», ТОВ «Агрофірма Восход», ТОВ «Норма Трейд Груп», ТОВ «Слобожанська зернова компанія», ТОВ «Агротрейд Юкрейн» та десятки інших фіктивно оформлювали експорт аграрної продукції на іноземні компанії HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина).

Ці контрагенти – класичні “прокладки”, зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Вони ніколи не постачали товар, не мали складів і персоналу, а використовувалися лише для прикриття псевдоекспорту. Валютна виручка не поверталася, податкові зобов’язання зменшувалися, а ПДВ “вираховувався” на папері.

За підрахунками аналітиків, тільки протягом 2023–2024 років держава втратила понад 530 мільйонів гривень, із яких щонайменше 290 мільйонів – неповернута валютна виручка. ТОВ «Агротрейд Юкрейн» використало фіктивні закупівлі на суму понад 1 мільярд гривень, а ТОВ «Авантаж-7» штучно завищило податковий кредит на 21,96 мільйона гривень. Бюро економічної безпеки зафіксувало незаконне зменшення податкових зобов’язань на 240,58 мільйона гривень, однак кримінальних проваджень не відкрито.

Судова географія злочину

Сліди цієї схеми – по всій країні. Господарський суд Харківської області лише за останні роки розглянув понад 30 справ, пов’язаних із цими компаніями. У переліку – № 922/1728/19, 922/1402/22, 922/2802/23, 922/1234/24, 922/3249/24 – справи, в яких фігурують «УкрАгроРесурс», «Валекса Трейд», «Житниця Слобожанщини» та іноземна HARVESTREAM AG. Більшість із них стосуються “невиконання договірних зобов’язань”, що є типовим маркером псевдоекспорту – коли товару не існувало, але документи оформлені.

Господарський суд Миколаївської області розглядав справи №915/1514/24, №915/1689/24, №915/1565/24, у яких “українські експортери” судилися з малайзійською Cosmopolitan Trade. Суд навіть направив міжнародні доручення до Малайзії, підтвердивши наявність зв’язків, однак після цього – жодної реакції від ДПС чи БЕБ.Жодного арешту, жодного блокування, жодного повідомлення про злочин.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також фіксував низку справ – №922/1590/21, №922/1237/24, №922/1236/24, у яких фігурує ТОВ «УкрАгроРесурс». Формулювання рішень – “невиконання договірних зобов’язань” і “стягнення коштів” – ще раз доводять, що мова йде про імітацію господарської діяльності.

Хто стоїть за схемою

Система працює не лише завдяки фіктивним компаніям. Її основа – у “дахуванні” з боку державних структур.За матеріалами документів, до покривання схеми причетні: ексгенпрокурор Андрій Костін, його наступник Руслан Кравченко, директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський та колишній в.о. Сергій Перхун, в.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух і ексголова Тетяна Кірієнко, в.о. голови Митної служби Сергій Звягінцев та ексголова Вячеслав Демченко, а також керівник Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін.

Усі ці посадовці – нинішні або колишні керівники органів, які повинні контролювати фінансові потоки, запобігати податковим злочинам і протидіяти відмиванню коштів. Проте вони не лише не реагували, а й, за свідченнями документів, системно забезпечували “прикриття” для фіктивних експортерів.

Попри десятки офіційних рішень судів і зафіксовані факти податкових порушень, Державна податкова служба не ініціювала жодної комплексної перевірки. Митниця не перевірила митні декларації, попри очевидні ознаки підробки документів і розбіжності в товарних позиціях. Бюро економічної безпеки не провело жодного ефективного розслідування. Офіс Генерального прокурора не вніс до ЄРДР дані про злочини, хоча зобов’язаний це робити згідно зі статтею 214 КПК України.

У відповідях на офіційні запити податкові управління (зокрема ГУ ДПС у м. Києві, Харківській, Черкаській, Одеській, Полтавській і Сумській областях) посилалися на “обмеження доступу до інформації” і відмовлялися надати дані щодо стану розрахунків підприємств, які перебувають у списках ризикових. Фактично це означає: державні інституції, маючи у розпорядженні всі інструменти контролю, свідомо не реагують.

Зібрані матеріали свідчать: схема не є локальною. Вона має ознаки транснаціональної злочинної мережі, що діє через Україну, Швейцарію, Малайзію та Туреччину. Фіктивні підприємства в Україні формують документи, іноземні “контрагенти” виступають ширмою, а прибуток осідає за межами країни. Кінцевий результат –зменшення надходжень до бюджету, невиконання валютного контролю та легалізація доходів, здобутих злочинним шляхом. Офіційні джерела підтверджують: загальна кількість судових і господарських справ, у яких фігурують ці підприємства, перевищує півсотні.

Жодна з них не призвела до системних наслідків чи арештів активів. Держава фактично визнала безсилля перед злочинною схемою, в якій головними бенефіціарами стали ті, хто мав її зупинити.

Бюро економічної безпеки, створене для боротьби з податковими злочинами, перетворилося на інструмент політичного і фінансового впливу. Офіс Генпрокурора, який мав би контролювати законність дій правоохоронців, став частиною цього ланцюга мовчання. Податкова служба – орган, який блокує рахунки малого бізнесу за дрібніпомилки, – роками не бачить мільярдних втрат від “аграрних привидів”. Митниця, замість перевірки, формально оформлює декларації, що легалізують фіктивні угоди.

Це не просто бездіяльність. Це – співучасть у злочині. Без мовчазної згоди правоохоронців і контролюючих органів ця схема не могла б існувати. Вона стала можливою лише тому, що система зрадила своїй функції –захищати закон і бюджет.