Захоплення водного фонду Києва: як забудовник «Ковальська» безкарно нищить екосистему

Київська прибережна смуга Дніпра знову в небезпеці. Микільсько-Слобідська — територія, яка мала залишатися під особливим режимом охорони, але сьогодні використовується всупереч закону. Причина — ТОВ «ПБГ Ковальська», компанія Сергія Пилипенка, яка фактично перетворила землі водного фонду на частину будівельного процесу і зону складування відходів. Але це не просто бізнес — це системне ігнорування обмежень і використання прибережної смуги як робочої території.

У межах 25–50 метрів від урізу води сформовано повноцінну зону складування відходів, яка постійно поповнюється. Бетон, цегла, арматура, металеві конструкції та колючий дріт типу «єгоза» лежать разом із побутовими відходами, включно з пластиком, склом і великогабаритним сміттям. Такий склад і характер розміщення свідчать про відсутність будь-якого контролю або дотримання норм поводження з відходами. І все це відбувається саме в межах території, де така діяльність прямо заборонена.

Паралельно ця ж ділянка повноцінно використовується як частина будівельного майданчика, де прибережна смуга фактично втратила свій правовий статус. Межі забудови розширені за рахунок земель водного фонду без зміни їх цільового призначення і без отримання необхідних дозволів. Техніка, матеріали і підготовчі роботи ведуться у прибережній зоні як у звичайній робочій території. Це означає пряме і системне порушення режиму використання таких земель.

На території зафіксовано видалення зелених насаджень, про що свідчать численні пні при відсутності будь-яких даних про отримання порубкових квитків. Йдеться не про поодинокі випадки, а про очищення ділянки від рослинності, яка виконувала захисну функцію для берегової лінії. Саме ці насадження забезпечують стабільність ґрунтів і стримують деградаційні процеси. Їх знищення безпосередньо змінює природний стан території і створює передумови для подальших порушень.

Також встановлено підключення об’єктів до електромереж без технічних умов, договорів на приєднання і постачання електроенергії. Це означає використання ресурсів поза встановленими процедурами і без належного обліку, що є окремим порушенням. Такі підключення неможливі без участі або щонайменше потурання з боку відповідних структур. У результаті формується повністю неконтрольований процес, який функціонує паралельно до законних механізмів.

У цій історії ключове — не самі порушення, а те, що їх ніхто не зупиняє. Міський голова Києва Віталій Кличко, т.в.о голови Держекоінспекції — Олександр Субботенко та гендиректор КП «ПЛЕСО» — Андрій Вагін фактично дозволяють цьому відбуватися, не вживаючи жодних реальних заходів. При повному наборі повноважень — від контролю до зупинки робіт — маємо нуль реакції. І коли відповідальні мовчать, це вже не бездіяльність, це частина системи.

За фасадом цієї діяльності — велика структура. ТОВ “ПБГ “Ковальська”, засноване у 2007 році зі статутним капіталом 62,3 млн грн, формально працює як посередник у торгівлі будівельними матеріалами, але фактично залучене до робіт із використання природних ресурсів. Фінансова динаміка виглядає непропорційною: дохід знизився з 369 млн грн у 2020 році до 19,7 млн грн у 2023 році, а у І кварталі 2025 року становить лише кілька тисяч гривень. Водночас чистий прибуток змінюється з, +31,9 млн грн у 2024 році та +27,9 млн грн у І кварталі 2025 року, що вказує на непрозорі джерела доходів.

Однак це не поодинокий випадок. Осокорки та острів Водників уже проходили цей сценарій — із втручанням у річкову екосистему, загибеллю риби і зміною берегової лінії. Там також довгий час не було належної реакції з боку влади і контролюючих органів, що призвело до масштабних наслідків. Сьогодні ця історія повторюється на новій ділянці за тим самим принципом.

Ми вже звернулися до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України та Державної служби геології та надр України з вимогою дати правову оцінку діям ТОВ «ПБГ Ковальська» на Микільсько-Слобідській. Вимагаємо провести повноцінну перевірку використання земель водного фонду, зафіксувати факти розміщення відходів у прибережній смузі та встановити, на яких підставах ведуться ці роботи. Окремо наполягаємо на оцінці шкоди, завданої Дніпру та береговій лінії, з визначенням реальних наслідків для довкілля.