Назад
«Під час однієї з передвиборчих поїздок машину Ющенка намагалися скинути з дороги «КАМАЗом» Відомий політик Олег Рибачук розповів в фільмі, що погроза розправи над Віктором Ющенком надійшла за декілька місяців до отруєння. Погрозу передав чоловік, який сказав, що він представник спілки ветеранів Комітету державної безпеки СРСР і приїхав до Києва з москви. Олег Рибачук. Фото: gordon.ua Незадовго до цього — в травні 2004 року — Фонд «Демократичні ініціативи» оприлюднив результати соціологічних опитувань. Виявилось, що 36,6 відсотків людей відповіли, що віддали б голос на виборах президента України за Віктора Ющенка. А прихильників його основного конкурента Віктора Януковича виявилось майже на третину менше — 26,4 відсотка. Стало остаточно зрозуміло, між ким буде боротьба за пост президента і хто потенційний лідер цих перегонів. І от десь через півтора місяця після оприлюднення результатів цього соцопитування Рибачуку, який тоді очолював офіс Віктора Ющенка, подзвонила людина, яка представилась представником спілки ветеранів КДБ і попросила про зустріч. Після передпрем’єрного показу нового епізоду документального циклу «Помаранчева епоха» відбулася розмова з лідерами Помаранчевої революції. На фото (зліва-направо) Роман Безсмертний, Тарас Стецьків і Володимир Філенко. Фото автора «Він сказав: ті, хто за ним стоїть, розуміють, хто лідер передвиборчої гонки, — розповів в фільмі Олег Рибачук. - І вони думають, як прибрати Ющенка. Розглядають три варіанти. Перший — отруєння». Після того в штабі Ющенка розробили і впровадили посилені заходи безпеки. Зокрема, у передвиборчих поїздках по Україні його став супроводжувати лікар Микола Єфремович Поліщук. Ющенко не мав їсти неперевірену їжу (не брати харчі від незнайомих людей, не їсти навіть в ресторанах). В мікроавтобусі в ці поїздки возили запас перевірених продуктів і води. «Але це були наші мрії, — згадує Роман Безсмертний про те, як Ющенко дотримувався в поїздках заходів безпеки. — Бо ніхто не міг зупинити Віктора Андрійовича, коли він вистрибував з машини і купував їжу. Або, наприклад, коли пригощав людей кавуном, хлібом». Під час однієї з передвиборчих поїздок Ющенко купує кавун «Коли Ющенко їхав в регіони, на дорозі викладали „їжаки“ з цвяхів, щоб пробити колеса, — розповіла в фільмі депутатка Верховної Ради України Ірина Геращенко, яка в 2004 році була прессекретаркою Віктора Ющенка. — Під час однієї з поїздок його машину намагалися скинути з дороги „КАМАЗом“. На місцях блокували приміщення, відключали світло, дзвонили про „мінування“. Тож більшість зустрічей з виборцями відбувалась просто неба. А коли ми приїхали в Кропивницький, на площі, на якій мав відбуватися мітинг, поставили… пересувний цирк». «Невідомі порізали шини автобусів, які привезли людей в Київ на церемонію висування Ющенка на посаду президента» В той час прем’єр-міністром України був Віктор Янукович. Влада усіляко намагалася завадити вести передвиборчу кампанію його головному конкуренту на посаду президента країни. В фільмі детально розказано про тиск на ЗМІ та про спроби зірвати церемонію висування Ющенка кандидатом в президенти України. Важливий нюанс: ця церемонія пройшла не в престижному залі, а просто неба — в Києві на «Співочому полі» (знаходиться у парковій зоні на пагорбі, з якого відкривається вид на Дніпро — Авт.). Під час спілкування з учасниками заходу Роман Безсмертний пояснив, чому обрали саме такий варіант (не в приміщенні). Віктор Ющенко на «Співочому полі» оголошує, що вступає в боротьбу за посаду президента України. Фото з відкритих джерел «Ідею збиратися просто неба підказав наш попередній досвід: в тоді ще Дніпропетровську ми орендували зал для проведення заходу, але коли зібралися люди, їх не пустили в середину, — розповів Роман Безсмертний. — Ми тоді вирішили — поспілкуємося на свіжому повітрі (в літньому «Зеленому театрі»). Побачили переваги такого рішення: якщо в залі могло вміститися десь тисяча людей, то просто неба — чотири тисячі. Стало зрозуміло — не треба нам ті приміщення. Площі «працюють» набагато краще. Тож для церемонії висування Ющенка обрали «Співоче поле». Вирішили, що на цей захід приїдуть представники зі всіх куточків країни, адже Ющенко позиціонувався як кандидат від народу (тоді як Янукович вважався кандидатом від влади). «Знаєте, скільки виборчих дільниць в Україні? Їх 36 тисяч, — розповів Роман Безсмертний.- Завдання було, щоб у висуванні кандидатом Ющенка взяла участь хоча б одна людина від кожного з цих округів». «У нас були величезні регіональні організації, була черга з бажаючих поїхати, — розповіла у фільмі Ірина Геращенко. - Але ми зіштовхнулися з масовою проблемою — неможливо було взяти в оренду автобуси для перевезення активістів в Київ на цей захід». «Бо перевізникам по всій Україні влада строго наказала не везти людей до Ющенка, — пояснив Володимир Філенко. — Тому ми придумали, щоб при замовленні транспорту вказувати — люди їдуть на прощу (поїздка по святих місцях — Авт.), зустріч однокласників, родинні свята, тощо. І все пішло, як по нотах. Пригадую, першою 4 липня десь о 8 годині ранку прибула колона з Харкова, за нею — полтавчани… Ющенко приїхав на «Співоче поле», а там — величезна маса людей! Тим часом на сусідніх вулицях відбувалися нехороші речі. «Невідомі порізали шини 46 автобусів, які привезли людей на цю подію, — згадує Роман Безсмертний. — Попсувати всі автобуси зловмисники не змогли». Більшість центральних телеканалів висвітлювали висування Ющенка в кандидати в президенти, а потім його виборчу, кампанію або сухо, або у негативному упередженому ключі. У штабі Ющенка розуміли, що, коли активісти повернуться з Києва на кожний з 36 тисяч виборчих округів, вони розкажуть, як мінімум, родичам, друзям, знайомим, колегам, сусідам про те, як брали участь в висуванні кандидата в президента, про атмосферу єднання, піднесення, яка була на «Співочому полі». Тобто ставку робили на народний телеграф. Але тільки на нього. «Розповім, як вдалося прорвати інформаційну блокаду, — каже Роман Безсмертний. — Денис Денисенко і Ігор Луценко (медійники з передвиборчого штабу Ющенка — Авт.) об’їхали редакції всіх районних газет і місцевих студій телебачення. Вдалося укласти угоди на розміщення наших матеріалів в місцевій пресі загальним тиражом 1,6 мільйона. В ті часи люди ще читали газети, в тому числі районні і міські». У день отруєння Ющенка його дружині повернули американський паспорт, який зник за 11 років до цього Отруєння Ющенка сталося 5 вересня 2004 року. В той день з ранку він був на передвиборчих зустрічах в Чернігові. Повертаючись до Києва, казав дружині, що втомився. Вона радила: раз так, то хай одразу їде додому. Він відповів, що Давид Жванія наполягає на зустрічі з головою СБУ Ігорем Смешком і його заступником Володимиром Сацюком. Мовляв, це важливо. Зустріч відбулася на дачі Сацюка. Ющенко зі Сацюком (в центрі) і Смешком. Фото з відкритих джерел «Коли Віктор приїхав (після тієї зустрічі — Авт.) і зайшов в дім, я як зазвичай поцілувала його і спитала: „Що це за металевий присмак в тебе на губах? — розповіла в фільмі Катерина Ющенко. — Я щось таке відчула“. А він каже: „Я не знаю, про що ти говориш“». Того ж вечора сталася ще одна важлива подія — Віктор Андрійович привіз дружині її старий американський паспорт, який дивним чином зник за 11 років до того в Києві. Катерина Михайлівна розповіла, що на початку 1990-х приїхала зі Сполучених Штатів в Україну, щоб співпрацювати з «Рухом» і стала тоді співзасновницею Фонду «Україна-США». В один з днів вона пішла зі своїми співробітниками на чай до кафе. Повісила сумку на спинку стільця. А коли повернулася до офісу, виявилося, що з сумки зник її американський паспорт. І ось відтоді минуло 11 років. Віктор Ющенко з дружиною Катериною «У ніч отруєння мій чоловік повернувся вже доволі хворим і передав мені цей паспорт, — згадує Катерина Ющенко. — Питаю, звідки? „Сьогодні Смешко і Сацюк передали його мені“, — відповів Віктор. Питаю: „А чому?“ „Напевно, це як жест доброї волі“. Пізніше я зрозуміла: напевно, то був сигнал, що, коли Віктор помре, я маю виїхати з країни». В той вечір Ющенко сказав дружині, що дуже болить голова. Він ліг спати, але зранку йому стало ще гірше. Довелося скасувати передвиборчі заходи. Але інтерв’ю, про яке домовлялись заздалегідь, він вирішив не відміняти. «До Києва спеціально на інтерв’ю з Ющенком приїхала Христя Фрилянд, яка тоді працювала в британській газеті Financial Times, — розповіла в фільмі Ірина Геращенко. — Зранку Віктор Андрійович, сказав, що заради Христі він дасть інтерв’ю, але не в офісі, а вдома, бо він погано почувається». «Вони сіли в нашій приймальні, я подала чай, — каже Катерина Ющенко. — Вона ставила питання. В певний момент Віктор сказав їй: „Христя, якщо не заперечуєте, я стану на коліна“. Він став на коліна, обперся руками на диван. І так відповідав». Аж до вечора 9 вересня (тобто, ще 4 дні) Ющенко лишався в Києві. В його передвиборчому штабі не було однозначної думки, де лікувати — в Україні чи за кордоном. «Іван Степанович Плющ (колишній спікер Верховної ради України — Авт.) став головним тієї частини команди, яка вважала, що треба не зважати на політичні нюанси і їхати негайно лікуватися за кордон, — розповів в фільмі Юрій Луценко. — Плющ запропонував їхати в клініку „Рудольфінерхаус“ у Відні. Але частина команди на чолі зі Жванією вважала, що лікування за кордоном дискредитує Ющенка в очах виборців, наполягала на українській медицині». «Здається, це був четвер, — згадує Катерина Ющенко. — Після обіду прийшов Іван Степанович Плющ. Насварив мене, спитав — невже ти не розумієш, що відбувається, що сталося? Ми полетіли у Відень літаком. Віктора зразу ж поклали в реанімацію. Лікарі сказали мені, що, якщо б згаяли ще 8 годин, то Віктор помер би. Під час першої процедури, яку йому робили в клініці у Відні, ми всі стали на коліна і молилися. Бо думали, що він може й не пережити цю ніч. Лікарі не знали, що відбувається з Віктором, адже ні з чим подібним вони в своїй практиці справи не мали. Через декілька днів, вони сказали, що, напевно, це отруєння було навмисним (через три місяці, у грудні після ретельного дослідження керівник клініки «Рудольфінерхаус» Міхаель Цімпфер виступив з заявою, що Ющенка отруїли діоксинами — Авт.). «Лікар сказав, що у Віктора Андрійовича були такі болі, які можуть бути у людини, яка впала з 10 поверху, — розповіла в фільмі відома державна діячка і політик Віра Ульянченко. — На Віктора Андрійовича було важко дивитись. Ми з Іриною Геращенко обняли його і плакали. Хоча він переживав болі, сказав: „Дівчата, все нормально. Не плачте. Я скоро буду вдома і ми продовжимо свій шлях“». «Наступні декілька днів лікарі казали, що не знають, чи він виживе, — згадує Катерина Ющенко. — Були політики, які намагалися представити, що це було просто харчове отруєння або він забагато випив, хоча з ним ніколи такого не траплялось. Певно, дехто сподівався, що він скоро помре і всі забудуть про отруєння». Ще до цих драматичних подій передвиборчий штаб запланував на 18 вересня в Києві на Європейській площі мітинг за участю Віктора Ющенка. До останнього не було зрозуміло, чи він відбудеться. Адже до повернення Ющенка в Київ в його штабі не було чіткого уявлення про стан здоров’я Віктора Андрійовича. «Коли я його вперше побачив після повернення з лікування в Відні, я відчув страшнючий душевний біль — невимовний біль, — згадує Роман Безсмертний. — І одночасно в мене укріпилася віра в перемогу — стало зрозуміло, що знести його нікому не вдасться». Віктор Ющенко після отруєння. Фото AFP «Якийсь час після отруєння наслідків на обличчі ще не було (тільки біль), — каже Катерина Ющенко. — А потім з’явились тисячі виразок по всьому тілу (не тільки на обличчі). Його сорочки були в крові». Віктор Ющенко прийшов на мітинг 18 вересня на Європейській площі. «Коли він вийшов на трибуну, наступила мовчазна пауза, а потім — зойк тисяч людей», — розповіла Ірина Геращенко. «Два останні тижні були, можливо, найбільш трагічними в моєму житті, — звернувся тоді до людей Віктор Ющенко. — Я міг не стояти перед вами. Навіть не сидіти в інвалідній колясці. Але я тут — завдяки лікарям (не тільки українським), дякуючи своїй родині, дякуючи мільйонам вас». «Думаю, шоком це отруєння стало й для опонентів Ющенка, — сказав у фільмі відомий журналіст, телевізійний менеджер Олексій Мустафін. — З огляду на подальші події, його отруєння організували з москви». P. S. Досудове розслідування у справі про отруєння Віктора Ющенка триває й досі. Щодо епізоду третього «Отрута» з документального циклу «Помаранчева революція», то його можна переглянути на ютуб-каналі «Суспільне. Документалістика». Афіша фільму «Отрута». Фото з відкритих джерел Раніше «ФАКТИ» публікували думку Віталія Портникова про те, чому війна триватиме, доки існує Україна.
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "У 2004 році ветеран КДБ попередив, що люди, які за ним стоять, готують три варіанти замаху на Ющенка. Перший — отруєння: нові свідчення". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: Факти.
