Приховані схеми Монобанку: офшори, айті компаніі без ліцензії, менеджмент ПриватБанку

Monobank став справжньою революцією українського банкінгу. Відкрити картку за кілька хвилин, оформити кредит без походів у відділення, переказати гроші в один дотик — саме так його знають понад 10 мільйонів українців. Саме тому він став одним із найуспішніших фінансових проєктів країни. Та поки клієнти бачать лише сучасний застосунок і швидкий сервіс, за його лаштунками роками формувалася корпоративна структура, яка сьогодні викликає дедалі більше запитань.

Monobank працює на банківській ліцензії АТ «Універсал Банк», але фактично технологічне серце проєкту — це ТОВ «Фінтех Бенд». Після націоналізації ПриватБанку у 2016 році саме колишні топменеджери банку на чолі з Олегом Гороховським створили новий фінансовий проєкт. Компанія, яка ще напередодні називалася «Хімсталь-М» і не мала жодного стосунку до фінансових технологій, уже у 2017 році перетворюється на «Фінтех Бенд», а серед її співвласників з’являються Олег Гороховський, Дмитро та Олександр Дубілети, Володимир Яценко, Михайло Рогальський, Людмила Шмальченко та інші представники колишньої команди ПриватБанку.

Далі структура власності починає кардинально змінюватися. Після того як окремі колишні топменеджери ПриватБанку стали фігурантами кримінального провадження НАБУ, вони поступово виходять зі складу власників, а їхні частки переоформлюються на інших осіб. Уже у 2024 році до структури входить кіпрська компанія Crestline Limited, згодом — Nisets Limited, зареєстрована за тією ж адресою. При цьому прямі частки Олега Гороховського та Михайла Рогальського скорочуються до 0,0081%, тоді як майже 64% «Фінтех Бенд» переходять під контроль Crestline Limited. Керівниками офшорних компаній стають люди, які до цього працювали безпосередньо у структурі Monobank.

Одним із найгучніших став скандал навколо податкової оптимізації. Наприкінці 2023 року для банків запровадили податок на прибуток у розмірі 50%. Після цього, за оприлюдненими оцінками, «Універсал Банк» почав масово перераховувати кошти на користь «Фінтех Бенд» як оплату за IT-послуги, маркетинг та управління застосунком. Лише за 2023 рік обсяг таких платежів оцінюють щонайменше у 2,5 млрд гривень, а потенційна економія на податках могла сягнути 750 млн гривень завдяки різниці між ставками 50% та 18%. Критики називають це класичною схемою перенесення прибутку на пов’язану компанію з нижчим податковим навантаженням.

Проблеми виникали і з фінансовим моніторингом. У 2024 році Monobank разом із ПриватБанком закрив близько 80 тисяч карткових рахунків «дропів» — найбільший показник серед українських банків. Уже у 2025 році БЕБ включило Monobank до переліку 12 банків, де відкривалися рахунки «дропів», а загальний річний обсяг таких операцій по країні оцінили приблизно у 200 млрд гривень. Крім того, у грудні 2023 року НБУ оштрафував Універсал Банк на 10,451 млн грн, а у жовтні 2025 року — ще на 27,3 млн грн за порушення вимог фінансового моніторингу, неналежну перевірку клієнтів та несвоєчасне повідомлення про підозрілі операції.

Окремий скандал вибухнув після того, як співзасновник Monobank Олег Гороховський опублікував фотографію клієнтки, отриману під час процедури відеоверифікації. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс та поставив питання щодо дотримання банківської таємниці. Попри це, після штрафів на десятки мільйонів гривень, історії з «дропами» та скандалу з можливим порушенням банківської таємниці Monobank продовжує працювати без суттєвих наслідків. Саме тому дедалі частіше лунають запитання до керівництва НБУ: чи однакові правила діють для всіх банків, чи для окремих учасників ринку існує особливий підхід?

До слова, за викладеними фактами щодо діяльності Monobank нами вже подано скаргу та заяви про вчинення кримінальних правопорушень із вимогами провести комплексну перевірку діяльності АТ «Універсал Банк» і ТОВ «Фінтех Бенд», надати правову оцінку можливій податковій оптимізації, використанню рахунків «дропів», офшорній реструктуризації та дотриманню вимог фінансового моніторингу.

Monobank і надалі залишається одним із найпопулярніших банків країни. Але разом із мільйонами клієнтів та рекордними прибутками накопичується й дедалі більше запитань: офшорна реструктуризація власності, колишні топменеджери ПриватБанку, податкова оптимізація, штрафи НБУ, рахунки «дропів» та історія з банківською таємницею. І якщо банк позиціонує себе як символ нової фінансової культури, суспільство має право отримати чесні відповіді на всі ці питання.