Підозрюваним у вимаганні 1 мільйона доларів за уникнення екстрадиції громадянина РФ виявився коростишівський кримінальний авторитет Андрій Осіпов на прізвисько «Кримінал»

Підозрюваним у вимаганні 1 мільйона доларів за уникнення екстрадиції громадянина РФ виявився коростишівський кримінальний авторитет Андрій Осіпов на прізвисько «Кримінал»

Коростишівського авторитета Андрія Осіпова «Кримінала» викрили на вимаганні 1 мільйона доларів у російського наркобарона.

Про це повідомляють два не пов’язані між собою співрозмовника Dетектив-Info, які впізнали достойника на фото з зали суду.

Підозрюваним у вимаганні 1 млн. дол. за "вирішення питання" щодо унеможливлення екстрадиції на Батьківщину громадянина РФ Олександра Кузнєцова, про викриття та затримання якого 30 липня 2026 року повідомили в Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, виступає земляк ексголови СБУ Василя Малюка - коростишівський кримінальний авторитет Андрій Осіпов на прізвисько "Кримінал".

З матеріалів справи випливає: заявником, який поскаржився на тиск з боку "Кримінала", що буцімто діяв у тандемі із колишнім заступником голови Луганської ОДА Едуардом Лозовським, виступає 56-річний уродженець Ленінграда Олександр Кузнєцов.

Ім’я останнього, як раніше повідомлялося на сторінках Dетектив-Info, гучно пролунало в Україні сім років тому, після того, як Нацполіція звітувала про затримання учасників міжнародного наркосиндиката та вилучення ледь не найбільшої в історії нашої держави партії кокаїну, що прибув до Києва з Латинської Америки. Йшлося про 400 кілограмів "колумбійського коксу", за підозрою в здійсненні контрабанди якого було затримано групу учасників наркокартеля - громадянина Великобританії Саннера Дхарміндера Сінка, нідерландця Мауріца ван Ванроя, українців Антона Федорова, Анатолія Когана, Василя Месеренко та громадянина РФ Кузнєцова.

На тлі своїх спільників Олександр Юрійович вже тоді вирізнявся тим, що окрім претензій українського слідства вже мав значні проблеми з російськими правоохоронцями наркохарактеру. Ще восени 2016 року чоловікові були висунуті звинувачення у скоєнні злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків в особливо великих розмірах (ч.1 ст.30, ч.5 ст.228-1 КК Російської Федерації). На тлі цього Кузнєцов залишив Батьківщину, та прибув до України, де восени 2017 року заступник генпрокурора Євген Єнін виніс постанову про його екстрадицію до РФ.

Втім, завдяки "процесуальним манівцям" з боку тодішнього очільника прокуратури Київської області Дмитра Чібісова (детально про цю історію - в розслідуванні Dетектив-Info "Біла доріжка для кур’єра"), Кузнєцов ще в липні 2018 року домігся визнання його біженцем в Україні. Міграційники скасували це рішення вже після початку "колумбійської саги" вагою 400 кг кокаїну, після чого суперечка, у фокусі якої знаходиться питання видачі ватажка наркосиндикату до РФ, перейшла в судову площину.

Влітку 2020 року апеляційний суд постановив позбавити розшукуваного Інтерполом достойника притулку в Україні, однак Верховний суд пристав на аргументи Кузнєцова.

На тлі цього справжній екшн закрутився навколо спроб вивести Кузнєцова та двох його ймовірних спільників від відповідальності в справі про контрабанду кокаїну вартістю $60 млн на території України. Виявилося: навесні 2020 року під час здійснення кадрової рокіровки у верхівці Офісу Генпрокурора прокурор Яніна Тертична винесла постанову про закриття "у зв’язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості в суді" (п.3 ч.1 ст.284 КПК України) справу за підозрою трьох фігурантів історії про організацію наркотрафіку (ч.3 ст.307 КК України) кокаїну з Латинської Америки в особливо великих розмірах.

Історію вдалося "загасити" після втручання високопосадовців з Різницької, що скасували рішення Тертичної. Після цього справу за обвинуваченнями Кузнєцова і Ко скерували до Подільського районного суду Києва, де її слухання тупцює на місці й понині.

Остання згадка про кейс півтони кокаїну датована липнем 2024 року, втім інформація щодо перебігу цього засідання потрапила під заборону для оприлюднення.

Паралельно із цим, ще від лютого 2022 року в адміністративному процесі "завис" розгляд провадження, що стосується повторного позбавлення громадянина РФ Кузнєцова політичного притулку в Україні. Олександра Юрійовича було позбавлено статусу біженця рішенням ДМСУ від 11 жовтня 2021 року №346-21.

Згідно з поточним повідомленням НАБУ і САП, у травні 2022 року Служба безпеки України потурбувала розшукуваного Інтерполом Кузнєцова з цього приводу та надалі взяла ватажка наркосиндикату "в оборот".

В інтерпретації слідства, працівник СБУ, на ім’я Роман порадив росіянину звернутися до колишнього заступника Луганської ОДА Едуарда Лозовського. Той, за словами "чекіста", мав допомогти "контрабандисту кокса" уникнути кримінального переслідування та екстрадиції з України до РФ.

Вважається, що первинно за "вирішення питання" Лозовський запросив 2 млн. дол., після чого до "раскрутки" долучився "Кримінал". Мовляв, Андрій Осіпов нібито зміг знизити ціну на 50% "завдяки своїм зв’язкам в СБУ".

Під час телефонної розмови Лозовський повідомив Кузнєцову, що Осіпов узгоджував суму зі своїм "давнім знайомим" Василем Малюком, який на той момент був призначений на посаду першого заступника голови СБУ. ЗМІ наводять фрагмент телефонної розмови достойників, яку прокурор зачитав у суді:

- Лозовський: Мені цей мільйон доведеться віддати в будь-якому разі. Але я тобі кажу правду. Тебе розірвуть інші люди. Ось і все.- Кузнєцов: У мене просто є сумніви, що Андрій там спілкується з кимось із "високих", з Малюком.

- Лозовський: Я ще раз тобі кажу, я особисто був з ним у кабінеті.- Кузнєцов: Чому вони мене ніколи не залишають у спокої?

- Лозовський: Я до війни, до його звільнення, особисто був у нього в кабінеті. Це по-перше. По-друге, я тобі ще раз кажу: із цих 800 тисяч конкретно 200 тисяч — особисто його.

Під час обрання запобіжного заходу "Криміналу" прокурор САП стверджував, що матеріали справи свідчать про особисте знайомство Осіпова з Малюком. У розмовах чоловік називав себе частиною "команди" Малюка і вживав фразу: "я з ВВ" (використовуючи ініціали Василя Васильовича). Відомо, що на записах Осіпов обговорював дружину Малюка та згадував про спільне минуле, називаючи керманича СБУ "хуліганом коростишівським", який досяг високого рівня. Одну із записаних "Криміналом" розмов прокурор ідентифікував як діалог з Малюком. Цей співрозмовник Осіпова скаржився на надзвичайну завантаженість після призначення: постійні засідання РНБО, селекторні наради у президента тощо. Ця розмова відбулася 20 липня 2022 року — через два дні після того, як Василя Малюка було призначено тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ.

Окрім Малюка, у розмовах Осіпова згадуються також один з начальників підрозділу Департаменту захисту національної державності СБУ Олександр Ковальчук, колишній начальник УСБУ в Житомирській області Сергій Лисак (нині обіймає посаду очільника Одеської міської військової адміністрації), генерали СБУ Сергій Дука та Ілля Вітюк.

Зауважимо, що наразі слідство не встановило факту передачі грошей працівникам Служби безпеки. Що ж стосується "Кримінала", якого вклали обличчям в асфальт 30 липня 2026 року, то наступного дня "рєшале" обрали запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою.

Поточна кримінальна сага - далеко не перша в строкатій біографії уродженця Коростишівського району, якого раніше неодноразово намагалися притягнути до відповідальності. Серед вірогідних зв’язків Осіпова прокурор САП під час судового засідання назвав київського кримінального авторитета Кирила Островського ("Кирилл"), що від листопада 2019 протягом чотирьох років вважався так званим "смотрящим" за тюрмою №1 в Україні - Лук’янівським СІЗО. Відомо, що правоохоронці зафіксували безпосередню зустріч житомирського "Кримінала" з"менеджером від ворів", проте не конкретизували таймлайн цього рандеву.

Наприкінці червня 2024 року Андрій Осіпов був затриманий грецькими правоохоронцями під час так званого "Афінського прийому" - рейду з упередження проведення на Егейському узбережжі сходки представників найвищої касти кримінального світу. Тоді "Кримінала" "спакували" в компанії кримінального авторитета Андрія Іманалі (в різні часи також використовував документи на прізвища Родін, Похил, Рождественський тощо) на прізвисько "Полузвір"/"Андрій Ростовський", а також злодіїв в законі "Тави" (Георгій Енделадзе), Давида Озманова ("Дато Краснодарський") та розшукуваного Інтерполом "Нодара Руставського" (Нодари Асоян). Втім невідовзі всі учасники поважного зібрання за втаємничених обставин опинилися на волі.