Як команда Кличка заробила пів мільярда гривень на столичній медицині

До столиці з усієї України їдуть лікуватися тисячі людей, адже саме київські лікарні вважаються одними з найкращих у країні. Однак поки пацієнти шукають шанс на одужання, за їхніми спинами багатомільйонні закупівлі перетворюються на спосіб освоєння бюджетних коштів. За це відповідає Департамент охорони здоров’я КМДА, який очолює Тетяна Мостепан — людина з команди Кличка. Саме через цей департамент провели близько пів мільярда гривень на закупівлю ліків та медичного обладнання.

Загалом, репутація у Департаменту охорони здоров’я неоднозначна, адже багато років ним керувала Валентина Гінзбург, яка відкрито знищувала медицину столиці. Спочатку вона панувала на Дніпропетровщині, де зам’яли 26 смертей новонароджених та розправу над лікарями, які не підтримали «Партію регіонів» на виборах. Однак, й з посади директорки Департаменту, Гінзбург під шумок прибрали, а на її місце завели – директорку столичної лікарні.

Із призначенням Тетяни Мостепан в 2025 році система не лише не змінилася — вона отримала своє продовження. До переходу в КМДА Мостепан очолювала Київську міську клінічну лікарню №4, де правоохоронці повідомили їй про підозру у причетності до розкрадання бюджетних коштів, виділених на ремонт медзакладу та закупівлю медичного обладнання. Попри це, саме їй довірили керувати всією медичною галуззю столиці. І вже перші багатомільйонні закупівлі Департаменту охорони здоров’я КМДА продемонстрували, що принципи роботи залишилися незмінними.

Майже 97 млн грн отримало ТОВ «АРТОНІКА» на закупівлю матеріалів для гемодіалізу. Але закупівлю одразу обмежили продукцією, сумісною лише з обладнанням конкретного виробника B.Braun. Якщо твій товар був кращим або дешевшим, але не відповідав саме цим характеристикам, шансів на перемогу практично не існувало. Саме так конкуренція закінчувалася ще до проведення аукціону.

Закупівля офтальмологічного обладнання на понад 55 млн грн виглядала не менш показово. Документація містила десятки настільки вузьких технічних характеристик, що вони більше нагадували опис конкретного обладнання, ніж вимоги до предмета закупівлі. Формально можна було запропонувати «еквівалент», але фактично зробити це було майже неможливо. Переможцем очікувано стало ТОВ «МЕДИЧНА КОМПАНІЯ “МЕДІКУС”».

За аналогічним принципом були проведені закупівлі лікарських засобів майже на 68 млн грн, які виграло ТОВ «ДІАТОМ», та ендопротезів на понад 123 млн грн, переможцем яких стало ТОВ «МЕДИЧНА СТОЛИЦЯ». В одному випадку потенційних конкурентів відсікали десятками формальних вимог, в іншому — характеристиками, що відповідали продукції обмеженого кола виробників. У результаті понад 402 млн грн отримали лише п’ять компаній.

До слова, наразі нами вже скеровано скаргу та заяву про вчинення кримінального правопорушення з вимогою перевірити закупівлі Департаменту охорони здоров’я КМДА на понад 402 млн грн, зокрема тендери на ліки для хворих на СМА та онкогематологічні захворювання, ендопротези, офтальмологічне обладнання й витратні матеріали для гемодіалізу, укладені з ТОВ «ДІАТОМ», ТОВ «МЕДИЧНА СТОЛИЦЯ», ТОВ «БІОФАРМА ПЛАЗМА», ТОВ «АРТОНІКА» та ТОВ «МЕДИЧНА КОМПАНІЯ “МЕДІКУС”», щодо законності формування тендерної документації, можливих дискримінаційних вимог, визначення переможців та використання бюджетних коштів.

Столична медицина перетворилася на ринок багатомільйонних тендерів, де переможці дедалі частіше не дивують. Поки кияни збирають кошти на лікування та роками чекають на сучасну медичну допомогу, бюджет міста продовжує фінансувати закупівлі на сотні мільйонів гривень. Від ліків і медичного обладнання до ендопротезів — у різних тендерах простежуються схожі підходи до формування умов закупівель, які можуть обмежувати конкуренцію. Коли такі механізми повторюються системно, виникає закономірне питання — чиї інтереси насправді захищаються під час розподілу бюджетних коштів?