Схеми по блокуванню вантажів з ЄС: ціни на продукти ростуть, довіра партнерів падає

Схеми з блокуванням вантажів, що надходять з Європейського Союзу, можуть мати серйозні наслідки не лише для українського бізнесу, а й для кожного споживача. Поки ціни на продукти зростають, а довіра європейських партнерів до України стрімко падає, обіцяна реформа митної системи так і залишається на папері. У центрі скандалу — голова Держмитслужби Орест Мандзій та голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, яких пов’язують із корупційними схемами, що працюють не перший рік. Якщо раніше митниця заробляла на контрабанді та годувалася зі схем усередині країни, а Держпродспоживслужба — на поборах із бізнесу та закриванні очей на порушення, залишаючи без належного захисту і споживачів, і підприємців, то тепер, схоже, ці схеми виходять уже на міжнародний рівень.

У центрі цієї історії — польська компанія OLVAR SP. Z O.O., яка постачає в Україну швидкопсувну продукцію. Поставки здійснюються на умовах DAP (Delivered at Place), а це означає, що до моменту передачі товару українському покупцю усі ризики та витрати через затримку доставки несе саме польський постачальник. Простій транспорту, додаткові логістичні витрати, зрив контрактів і навіть псування товару оплачуються не українською стороною, а компанією з Польщі. Саме тому багатоденні затримки на українській митниці вже стали проблемою не лише для України, а й для бізнесу держави-члена Європейського Союзу.

Формально митне оформлення повинно тривати не більше чотирьох годин. Насправді ж окремі вантажі перебували під митним контролем по дві, три, чотири, а подекуди й майже п’ять діб. Спочатку до поставок систематично застосовували митні огляди, а після численних скарг основним інструментом затримок стали лабораторні дослідження. Без висновку лабораторії товар просто не випускали, навіть якщо всі інші види контролю вже були завершені.

Найцікавіше, що це повторювалося майже за одним і тим самим сценарієм. Фітосанітарний контроль, митний огляд, відбір зразків, очікування лабораторії — і лише після цього дозвіл на випуск товару. В окремих випадках зразки відбирали двічі: спочатку під час фітосанітарного контролю, а потім повторно вже під час харчового контролю. У результаті швидкопсувна продукція по кілька діб залишалася на митниці, хоча інші контрольні процедури були завершені ще на початку оформлення.

І наслідки не забарилися. Після однієї з таких затримок незалежний сюрвейєр встановив, що 89,52% продукції втратили товарні властивості та стали непридатними для реалізації. Для польської компанії це означає прямі фінансові збитки, адже саме вона відповідно до умов DAP оплачує наслідки простою. Для України ж це значно більша проблема — коли через роботу державних органів європейський бізнес втрачає гроші, це б’є по довірі інвесторів та партнерів набагато сильніше, ніж будь-які офіційні заяви про реформи.

За роботу цієї системи відповідають голова Держмитслужби Орест Мандзій, начальник Львівської митниці Іван Керезвас та голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук. Саме Держпродспоживслужба проводить харчовий контроль, після якого європейські вантажі можуть залишатися під митним контролем ще кілька діб. Водночас Сергій Ткачук є співвласником ТОВ «ПАРТНЕРИ-2014» і, згідно з декларацією за 2025 рік, отримав 800 тисяч гривень дивідендів від цієї компанії. Поки Україна переконує ЄС у проведенні реформ і розраховує на подальшу фінансову підтримку, польський бізнес змушений оплачувати наслідки багатоденних затримок на українській митниці.

Наразі нами вже направлено скаргу до національних інституцій та міжнародних органів із чіткими вимогами: провести повну перевірку фактів систематичного порушення строків митного оформлення товарів компанії OLVAR SP. Z O.O., встановити причини перевищення визначених законом строків, перевірити правові підстави проведення митних оглядів і відбору зразків, результати лабораторних досліджень, а також дії Держмитслужби щодо забезпечення дотримання вимог Митного кодексу України. Якщо ж і цього разу державні органи обмежаться формальними відписками замість реальної перевірки, наступним адресатом наших звернень стане оновлений Кабінет Міністрів України, який має припинити практику, що завдає збитків європейському бізнесу та дискредитує Україну в очах міжнародних партнерів.

Європейський бізнес не повинен оплачувати чужі схеми, а Україна — втрачати довіру стратегічних партнерів через роботу окремих посадовців. Якщо багатоденні затримки на митниці стали нормою, а замість перевірок державні органи надсилають лише формальні відписки, виникає закономірне запитання: чи справді це та реформа, яку Україна демонструє Європейському Союзу на шляху до членства?