Харківський фармкартель заробляє на здоров’ї українців, а «Укрбронетехніка» — на оборонному бюджеті. Дайджест свавілля Печерського районного суду міста Києва

На фронт постачають озброєння, до якого виникають серйозні питання щодо якості, а в тилу оформлюють фіктивне працевлаштування для бронювання. Поки українські військові ризикують життям, Сергій Пашинський заробляє мільярди на оборонних контрактах, а родина Данієлянів перетворила аптечну мережу «9-1-1» на багатомільярдний бізнес із продажем місць для ухилянтів. Здавалося б, війна мала поставити інтереси держави вище за будь-які схеми, але для одних вона стала боротьбою за виживання, а для інших — можливістю заробити ще більше. І поки одні віддають найдорожче, інші продовжують рахувати прибутки. Детально про кожну справу далі.

Мережа «9-1-1»: аптечний гігант чи фабрика для бронювання ухилянтів?

Мережа «9-1-1» фактично захопила аптечний ринок України. За знайомою вивіскою працюють 1813 аптек у 23 областях, але юридично це 101 окрема компанія, об’єднана спільними бенефіціарами — Нуне та Ануш Данієлян. У більшості з них однакова адреса реєстрації — Харків, в’їзд Білостоцький, 3, спільні директори, єдина торгова інфраструктура та централізоване управління. Формально — десятки різних підприємств, фактично — одна бізнес-імперія, розділена на окремі юридичні особи.

Через Представництво «Скіл Трейд СП. з о.о.» лише за два роки прокрутили понад 2,04 млрд грн під виглядом роялті за патенти та програмне забезпечення. Водночас понад 2 млрд грн не були відображені як доходи, а розрахункова сума несплаченого податку на прибуток перевищує 361 млн грн. Після цього кошти розходилися між 101 пов’язаною компанією, з яких щонайменше 26 уже фігурують у кримінальних провадженнях. Окремо через «Трансфарм-Харків», яка офіційно займається перевезеннями, оформлювали фіктивне працевлаштування для отримання бронювання, а штат підприємства з 2023 року збільшився більш ніж на тисячу осіб.

До мережі виникли питання і в Антимонопольного комітету України. Після лютого 2025 року аптеки «9-1-1» почали різко скорочувати продажі лікарських засобів окремих українських виробників без об’єктивних ринкових причин. Паралельно мережа роками працювала під вивіскою «Аптека оптових цін», хоча покупці не отримували підтвердження, що ліки продаються саме за оптовими цінами. Саме через це АМКУ досліджує можливі ознаки недобросовісної конкуренції та введення споживачів в оману.

Якщо претензії до податків завдають збитків бюджету, то порушення умов зберігання лікарських засобів безпосередньо стосуються здоров’я людей. У мережі не було забезпечено належного контролю температурного режиму: відсутній безперервний моніторинг, не вівся повний облік температурних показників, не працювали механізми реагування на відхилення, а документація не дозволяла підтвердити дотримання вимог виробників. У результаті неможливо встановити, чи зберігалися препарати в належних умовах і чи зберегли вони свою ефективність та безпечність до моменту, коли потрапили до покупців.

Фармкартель роками працює в умовах повної вседозволеності. Мільйони гривень податків оминають державний бюджет, через мережу оформлюють фіктивне працевлаштування для отримання бронювання, а лікарські засоби реалізуються без належного контролю за умовами їх зберігання. Усе це зрештою потрапляє до українців, які приходять в аптеку не за схемами, а за ліками, сподіваючись зберегти або покращити своє здоров’я. Та, схоже, ані мільярдні податкові втрати держави, ані факти, що стосуються фіктивного працевлаштування та зриву мобілізаційних заходів, для Офісу Генерального прокурора не стали підставою для відкриття кримінального провадження.

На жаль, й представники Феміди ігноруючи норми КПК України, фактично блокують початок досудового розслідування. Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва – Вовка С.В. у справі № 757/31701/26-к відмовлено у зобов’язанні Офісу Генерального прокурора розпочати досудове розслідування.

Коли в Україні йдеться про найгучніші судові рішення, прізвище Сергія Вовка з’являється знову і знову. Саме суддя Печерського райсуду Києва засудив Юрія Луценка та Валерія Іващенка, тричі ухвалював рішення на користь Андрія Портнова, скасував арешт активів «Юнігран», які слідство пов’язувало з фінансуванням держави-агресора, зняв арешт із понад 400 об’єктів нерухомості, пов’язаних з Ігорем Коломойським, заборонив журналістам «Слідства.Інфо» та ЦПК публікувати розслідування щодо брата голови ДБР, звільнив з-під варти підозрюваного в організації вбивства активіста «Сармата» та розглядав справу про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Сам Вовк також неодноразово опинявся в центрі скандалів. Вища рада правосуддя встановила, що він безпідставно санкціонував обшуки та вилучення майна у сторонніх осіб, а прокуратура відкривала щодо нього кримінальне провадження через, за версією слідства, завідомо неправосудне рішення про позбавлення законної власниці квартири й автомобіля. Генпрокуратура навіть отримала згоду Верховного Суду та Верховної Ради на його затримання й арешт, однак до цього справа так і не дійшла. Попри кримінальні провадження, дисциплінарні стягнення та неодноразові відсторонення, Сергій Вовк і надалі залишився суддею.

Від бракованих мін до гранатометів 1980-х: як «Українська бронетехніка» заробляє мільярди на оборонних контрактах

Вже чотири роки українські військові змушені воювати не лише проти російської армії, а й із бракованим та несправним озброєнням, закупленим за мільярди гривень бюджетних коштів. Одним із найбільших постачальників залишається ТОВ «Українська бронетехніка», яку НАБУ та САП називали фактичним активом Сергія Пашинського. Попри гучні скандали, кримінальні провадження та претензії до якості продукції, компанія продовжує отримувати багатомільярдні державні контракти. Сам Пашинський щоразу публічно стає на захист компанії, хоча офіційно не є її власником.

Черговим прикладом став контракт на 637 млн грн, який у лютому 2026 року Агенція оборонних закупівель під керівництвом Арсена Жумаділова уклала з «Українською бронетехнікою» на постачання 6 тисяч гранатометів РПГ-75М. Попри застереження Командування сил логістики ЗСУ щодо низької ефективності цієї зброї, компанія отримала аванс у розмірі 318,5 млн грн ще до прийняття продукції. Уже першу партію з 3024 гранатометів військові відмовилися приймати, а під час слідчих дій під новими етикетками виявили заводські маркування чеською мовою. Після їх демонтажу з’ясувалося, що окремі комплектуючі були виготовлені ще у 1986–1988 роках.

Не менш показовою стала історія з постачанням 120-мм мінометних мін через румунську компанію Carfil. Десятки тисяч боєприпасів довелося повернути через виробничий брак, а серед встановлених порушень фігурувало використання вибухових речовин із критично простроченим строком зберігання. Попри це, лише у 2024 році «Українська бронетехніка» отримала оборонних замовлень на понад 36 млрд грн, маючи понад 134 млн грн боргу перед державою. Паралельно у різних контрактах фігурували повідомлення про можливі багатомільйонні переплати, завищення цін та авансування без необхідних експортних дозволів.

У 2026 році саме «Українська бронетехніка» намагається закріпити за собою статус фактично єдиного постачальника 155-мм артилерійських боєприпасів для держави. Ключову роль у цьому процесі відіграє керівництво Агенції оборонних закупівель на чолі з Арсеном Жумаділовим, яке погоджує багатомільярдні контракти та багатомільйонні авансові платежі. На цьому тлі компанія, навколо якої роками виникають скандали через якість озброєння, строки поставок і освоєння бюджетних коштів, лише нарощує обсяги державних замовлень.

І поки в Міноборони тривають чергові кадрові рокіровки, а Арсен Жумаділов бореться за збереження свого крісла, ТОВ «Українська бронетехніка» – Пашинського, не лише зберігає статус одного з найбільших постачальників озброєння, а й готується домовлятися з новим виконувачем обов’язків Міністра оборони. Попри численні заяви про вчинення кримінальних правопорушень, звернення до правоохоронних органів та публічно оприлюднені факти, ТУ БЕБ у м. Києві не вбачає складу злочину в діяльності «Української бронетехніки», тоді як компанія продовжує отримувати багатомільярдні оборонні замовлення та претендує на нові державні контракти.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва — Ільєвої Т.Г. справі №757/36053/26-к відмовлено у зобов’язанні ТУ БЕБ у м. Києві розпочати досудове розслідування за вказаними фактами.

Слідча суддя Печерського районного суду Києва – Тетяна Ільєва неодноразово ухвалювала рішення у справах, які ставали одними з найрезонансніших в Україні. Саме вона у 2020 році зобов’язала Генерального прокурора забрати у НАБУ та САП кримінальне провадження про рекордний хабар у 5 млн доларів, запропонований за закриття справи щодо ексміністра екології Миколи Злочевського. Її ухвала фактично відкривала можливість змінити підслідність справи, яка перебувала у провадженні антикорупційних органів.

Не менш гучними стали й інші рішення Ільєвої. За її ухвалами скасовувалися арешти коштів, після чого з рахунків у той самий день було виведено понад 110 тис. євро та 9 тис. доларів США, а в інших епізодах стороннім особам повернули понад 19 млн грн, вилучених під час слідчих дій. У 2023 році судді повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та внесенні завідомо неправдивих відомостей до судового рішення. Наразі обвинувальний акт щодо Тетяни Ільєвої перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду, водночас вона продовжує здійснювати правосуддя.

Мережа «9-1-1» заробляє на ухилянтах, а «Українська бронетехніка» Сергія Пашинського постачає військовим озброєння, до якого виникають серйозні питання щодо якості. В одному випадку під ударом опиняються інтереси держави та здоров’я українців, в іншому — життя військових на передовій. Поки одні будують мільярдні статки на аптечному ринку, а інші — на оборонних контрактах, ціну цих схем зрештою сплачують українці.