Пальне за викликом: в Україні хочуть запустити мобільні АЗС через застосунок

В Україні запропонували змінити підхід до продажу пального на випадок, якщо через російські удари частина стаціонарних АЗС не зможе працювати. Йдеться про створення мобільних АЗС та можливість викликати заправника безпосередньо до автомобіля через застосунок або чат-бот – за принципом роботи сервісів доставки.

Ініціативу озвучив власник паливної компанії Prime Дмитро Льоушкін, повідомляє Avto24. За його словами, така модель могла б стати альтернативою традиційним АЗС, які через стаціонарне розташування залишаються потенційними цілями для російських ракет і дронів.

Суть пропозиції полягає у створенні мобільних автозаправних комплексів, які не матимуть постійної точки розташування. Вони зможуть переміщуватися та працювати за замовленнями клієнтів.

Передбачається, що водій зможе через спеціальний застосунок або чат-бот залишити заявку, вказати місце розташування автомобіля та необхідний обсяг пального. Після цього до нього приїжджатиме спеціальний автомобіль із паливом і здійснюватиме заправку на місці.

Фактично йдеться про модель “пальне за викликом”, подібну до роботи сервісів доставки їжі чи кур’єрських платформ.

Прихильники такої системи вважають, що розподілена мережа мобільних заправників може бути менш вразливою до атак, ніж великі стаціонарні АЗС. Якщо заправні автомобілі постійно змінюватимуть місце роботи, їх буде складніше заздалегідь визначити як ціль.

Водночас пропонується не відкривати цей сегмент для будь-яких охочих. За задумом Льоушкіна, право працювати з мобільними АЗС мають отримати компанії, які вже мають ліцензії на торгівлю пальним через стаціонарні автозаправні станції.

Такий підхід, за задумом ініціаторів, має дозволити зберегти державний контроль за обігом пального та не допустити масового виходу на ринок нелегальних продавців.

Однак для запуску такої системи доведеться внести зміни до законодавства. Потрібно буде визначити порядок ліцензування мобільних АЗС, правила зберігання та перевезення пального, механізми контролю його реалізації, а також вимоги пожежної та екологічної безпеки.

При цьому доставка пального в Україні вже існує, але переважно в іншому форматі. Компанії можуть доставляти пальне бензовозами безпосередньо підприємствам, аграрним господарствам, будівельним майданчикам, автопаркам та іншим великим споживачам.

Натомість масова модель, за якої власник звичайного легкового автомобіля через застосунок викликає заправника до свого авто, наразі не стала поширеним форматом роздрібної торгівлі.

Ініціатива також передбачає додаткові заходи безпеки для паливної інфраструктури. Серед них – захист маршрутів бензовозів від безпілотників, зменшення кількості людей і техніки, які одночасно перебувають на АЗС, а також перегляд організації роботи самих заправних комплексів під час повітряних тривог.

За словами Льоушкіна, забезпечити військовий захист кожної стаціонарної АЗС складно через їхню кількість і розташування. Тому альтернативою може стати не посилення охорони кожного об’єкта, а створення більш мобільної та розподіленої системи постачання пального.

Водночас станом на 10 серпня 2026 року “Glovo для пального” залишається лише пропозицією представників паливного ринку. Рішень уряду щодо запуску мобільних АЗС та відповідних змін до законодавства наразі не ухвалено.

Раніше СтопКор писав, що у низці регіонів рф та на окупованих територіях фіксували перебої з постачанням пального та запровадження обмежень на його продаж. Повідомляється про ліміти на відпуск бензину, заборону продажу в каністри та черги на окремих АЗС, зокрема в Криму та великих містах.