історія юної кондитерки Роні яка перетворила хобі на власний бізнес – Підозра

У вісім робила безе, у 15 — власні майстеркласи

Роні-Віель Хасін — вісімнадцятирічна українка, яка присвятила улюбленій справі вже майже 10 років і сьогодні розвиває власний бізнес. Написала книгу, навчає на майстеркласах людей готувати смаколики, розробляє нові десерти для кафе й ресторанів.

Фото: з архіву героїні

Маленькою Роні допомагала мамі і бабусі готувати прості смаколики типу безе чи бісквіту, а років із восьми і сама до справи взялася. Готувала за рецептами з книжок, журналів (у 2016 році кулінарний сегмент у ютубі й інстаграмі ще не був аж такий розвинений) шляхом спроб і помилок. «На око, за інтуїцією. Часом не виходило, а потім почало вимальовуватися. За два роки я усвідомила: це те, в чому хочу розвиватися», — розповідає дівчина.

Приблизно тоді ж відчула, що вік — серйозна перешкода для бізнесу. Багато студій, що проводять майстеркласи, наприклад, вважають, що 9–10-річній дитині на заходах нема чого робити. Зараз фішка її власних майстеркласів — те, що їх можуть відвідувати люди будь-якого віку. «Борюся з упередженнями, що в 10 років дитина нічого не вміє: деякі в такому віці неймовірно талановиті й у них є чого повчитися», — каже кондитерка.

Коли у 2020 році почався карантин, вона започаткувала кондитерський блог: з дитинства мріяла стати популярною і займатись бізнесом. Як вести соцмережі і що таке маркетинг, тоді ще не знала, але бажання розвиватись у кондитерській справі і показати це світові, каже, перемогло. Спочатку за нею стежили 50–60 підписників (здебільшого родичі та друзі), але сама не помітила, як аудиторія зросла і почали надходити запити на смаколики.

І Роні ступила на наступний щабель: стала приймати замовлення на зефір, маршмелоу, міні-десерти. Так напрактикувалась, що коли з початком великої війни довелося виїхати ненадовго в Ізраїль, вона й там створила курси виготовлення безе з нуля, переглянула свій асортимент відповідно до запитів ринку і продовжила готувати. Ще й брала участь у благодійних ярмарках на користь ЗСУ. «Пишаюся, що у свої 14 могла приготувати 450 порцій десертів за два дні на домашній кухні», — каже Роні.

У 15, повернувшись додому, дівчина почала проводити майстеркласи в Києві і створювати десерти за власними рецептами. Цього року вона опублікувала книгу «Солодкі кроки до мрії», де ділиться думками, як досягати мети, й секретами-лайфхаками з власного досвіду. І, звісно, рецептами — авторськими і адаптованими родинними. «Перший наклад, 100 екземплярів, за місяць майже розійшовся», — розповідає кондитерка.

Фото: з архіву героїні

Знадобився потужний міксер і обмеження дозвілля

Шлях до успіху Роні не був казковим і потребував інвестицій. Так, дівчині довелось обирати: улюблене заняття, школа чи звичайне життя підлітка. У 9 класі вона перестала брати замовлення: попит почав перевищувати фізичні можливості. «Я мала обирати або школу, або розширення своїх потужностей. Обрала довчитись, бо вважаю,що освіта суперважлива», — пояснює вона.

Якщо є ціль, на неї можна знайти час, переконана дівчина. Роні часом доводилось відмовлятись від прогулянок із друзями, «залипання» в телефоні чи перегляду фільму, щоб викроїти час на свою справу. «Я знала, що це — задля розвитку справи. І в довгостроковій перспективі відмова від короткочасних задоволень дасть мені набагато більше», — пояснює вона.

Фото: з архіву героїні

У певний момент стало зрозуміло, що улюблену роботу час узаконити: оформити ФОП. Ще років з дванадцяти дівчина розуміла, готуючись продавати десерти, що це справа відповідальна, і радилась з батьками, як налагодити процес, щоб не бракувало часу.

«Моя порада всім молодим підприємцям: щоб не зіпсувати кар’єру в майбутньому, радьтеся з компетентною людиною, не обов’язково рідною. Сам можеш і не розібратися, — каже підприємиця. — Батьки ніколи не робили щось за мене, але завжди були поряд, підтримували найдивовижніші ідеї».

Вони ж подарували Роні на дванадцятиріччя потужний міксер для виготовлення зефіру. Основний інвентар, який їй знадобився на старті, коштував усього гривень 500 (із розвитком справи щось докуповувала, щось дарували). А головне — відразу довелося вдатися до фінансових розрахунків. Перший прорахунок собівартості свого товару дівчина зробила просто в нотатках. Прикинула, коли вийде на прибуток, але перші роки майже все вкладала в якісний інвентар, майстеркласи та курси. «Кондитерська сфера стрімко змінюється і якщо в якийсь момент вирішиш, що все знаєш, залишишся позаду», — пояснює Роні.

Щоб робити прорахунки правильно, вона підписалась на десятки інших кондитерок в інстаграмі, розпитувала знайомих, шукала інформацію в мережі і домислювала самостійно. Не відразу здогадалась, що в собівартість закладають, зокрема, амортизацію обладнання і навіть час, витрачений на спілкування з клієнтом і доставку. «Поступово вдосконалювалась, нічого не вийшло відразу ідеально, — розповідає Роні. — Замовлення не впали відразу лавиною, за успіхом — щоденна праця». Постійно треба розвивати сторінку в інстаграмі та канал на ютубі. Причому вже й англійською, щоб розширити аудиторію.

Фото: з архіву героїні

Плани: спочатку освіта, потім — власна академія

Роні планує розвивати кондитерську сферу в Україні і світі. Хоче відкрити кондитерську мережу з «дуже-дуже цікавою концепцією, про яку поки промовчу, щоб не запозичили». І навіть більше: вона прагне допомагати іншим підліткам втілювати їхні ідеї. Створити кондитерську академію повного циклу, де навчатимуть із нуля і випускатимуть спеціалістів, які знаються не тільки на рецептах, а й на маркетингу, знатимуть, як себе «продавати» і оформити все юридично.

Роні має багато порад для підприємців-початківців і готова ними ділитися. Найперше — брати передоплату. Якось вона приготувала величезний набір зефірних квітів, а клієнтка зникла. Коробку довелось віддати за собівартістю (в родині вже втомились їсти зефір), а дівчина зробила для себе висновки.

Не можна вірити геть усьому, що розповідають на професійних лекціях та конференціях. Не слід погоджуватись на геть усі пропозиції партнерства, що надходять. Скажімо, зробити торт за відмітку на чиїйсь сторінці. «Якщо тільки починаєте, або ж це сторінка улюбленої співачки, тоді можна. А просто так не варто, бо вкладаєте свої енергію, знання і час, а це дорого коштує», — каже юна підприємиця.

Вже в 13 вона зрозуміла, що може статися вигорання і треба запобігти йому, шукаючи баланс. Підліток у запалі готовий трудитися 24/7, каже Роні, але організм цього не витримає. Рутину з роботою треба подружити так, щоб до двадцяти не зірватися зі шляху.

«Рухатися поступово, малими кроками, не думати, що ти є розумнішим і старшим, ніж насправді. Не знаєш — запитай, але й коли тебе знецінюють — не терпи», — радить дівчина. Каже, дотримується важливого принципу: залишатися чесною людиною і не чинити підло навіть у відповідь. «Все, що могло трапитись у перший день продажу мого майстеркласу, у мене трапилось: і сторінку намагалися знести, і атаку ботів організували дорослі (як я їх вважала) колеги. Але до цього рівня опускатися не можна», — впевнена Роні.

Фото: з архіву героїні

Попереду в неї навчання у виші, яке вона вважає необхідною базою.

«Я перетиналася з деякими такими “успішними”: зазвичай їм гроші або хтось дав, або то кредит, або зароблено не дуже чесними способами, — розповідає Роні. — Я проти таких легких прибутків: за них доведеться розрахуватися».

Відкрити ФОП легко, важче — усвідомити відповідальність

Історія Роні — яскрава. Не кожен підліток змалку настільки цілеспрямований і закоханий у якусь справу. Але якщо має бажання розвиватися в комерції, працювати «по-дорослому», то такий інструмент є. Сьогодні серед напрямів, у яких 16–17-річні ФОПи можуть успішно працювати, — ІТ-послуги, цифровий фриланс, дизайн, онлайн-освіта (репетиторство), створення цифрового контенту та інші послуги, що не потребують ліцензування.

Офіційної статистики про розподіл неповнолітніх ФОПів за сферами, в яких вони працюють, в Україні не існує. Але є, наприклад, дослідження на кшталт «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні» , з яких зрозуміло, що для підлітків особливо привабливі ІТ, дизайн і креативні індустрії. Ще до повноліття вони можуть програмувати, займатися графічним дизайном, монтажем відео, перекладами та редактурою, фотозйомками чи продажем власних виробів. Головне — скерувати активність у правильне юридичне русло, розвивати в дітях самостійність і бізнес-жилку.

В Україні дитина може офіційно відкрити ФОП, як тільки досягла 16-ліття. Але — зі згоди батьків чи органу опіки та піклування, пояснюють фахівці ПриватБанку. Підлітки найчастіше обирають види бізнесу, які не вимагають складних процесів та великих капіталовкладень.

«В ідеалі це людина, яка вже здобула профтехосвіту і бере замовлення на свою роботу офіційно: проводить монтажні чи будівельні роботи, робить манікюр чи стриже, чи працює кур’єром служби доставки — наводить приклад Юрій Єгоров, керівник управління координації процедур AML, комплаєнсу та фінансового моніторингу ПриватБанку.

Як зрозуміти, що заняття дитини потребує офіційного оформлення? Коли ця робота перестрибне межі друзів, родини, сусідів і знайомих і охопить зовнішню аудиторію, вона потребуватиме офіційної оплати за виконані роботи або послуги. До такої думки мають схиляти і в школі на уроках фінансової грамотності, і приклад родичів-підприємців, і загалом культура прозорого підприємництва в суспільстві, яку ще слід вибудувати.

Фото: надане ПриватБанком

Юрій Єгоров, керівник управління координації процедур AML, комплаєнсу та фінансового моніторингу ПриватБанку.

«Якщо тобі заходять гроші, треба подбати, щоб це відбувалося “в білу”. Це має бути аксіомою, — міркує Юрій Єгоров. — Або ж це пояснять компанії, з якими захоче співпрацювати підліток, які працюють тільки офіційно».

Відкрити ФОП, зрештою, нескладно. Це робиться за лічені хвилини через додаток «Дія»; через нього ж можна подати заяву про закриття, якщо справа не пішла. Щоправда, якщо у ФОПа є «хвости», позбутись їх одним кліком не вийде: пройдуть перевірки податкової і можуть нарахуватися штрафи, податки. «А навіть неповнолітній ФОП відповідає власним майном», — попереджає Юрій Єгоров.

Тому каже, що підприємництво — це відповідальність. Крім улюбленої справи це ще й заповнення декларацій, підрахунки тощо. Але сучасні банки мають чимало пропозицій, які полегшують ведення ФОП: і онлайн-бухгалтерія, і календарі розрахунків, і автоматичне заповнення чи прорахунок проплат.

Мама — радник, опікун, але не бухгалтер

Але головний порадник для підлітка-підприємця — його батьки. Саме їм доведеться з самого початку пояснювати дитині все про податки, відповідальність і базову фінансову грамотність. Бо вже з першого дня ведення бізнесу слід розуміти правила і наслідки, які можуть виникнути, якщо не дотримуватися законодавчих норм і правил підприємництва.

Батьки мусять переконатися, що в дитини є бізнес-план. Що вона може пояснити, в чому полягає його чи її власна справа, яких юридичних дій і дозволів вимагає, які інвестиції необхідні і звідки їх узяти, хто і як вестиме офіційну бухгалтерську звітність. Саме вони мають підштовхувати до правильного прорахунку майбутніх витрат/інвестицій та фінансового планування. Прищеплювати навичку зважено й критично підходити до імпульсивних рішень і неочікуваних пропозицій. Вчити дитину перевіряти інформацію про клієнтів/контрагентів, із якими вона працює. На живих прикладах пояснити найпоширеніші шахрайські схеми. І загалом навчити відповідальності.

У цій спільній роботі треба ще й вміти тримати баланс: привчити дитину консультуватися з батьками, але й дати їй волю ухвалювати бізнес-рішення. Бажання батьків контролювати всі дії дитини та генерувати всі рішення щодо бізнесу замість неї — найтиповіша помилка. Це виключає дитину з бізнес-процесів — вона є підприємцем лише номінально. Хоча, якщо налаштувати все правильно, ранній досвід власної справи може допомогти дитині в майбутньому, навіть якщо підлітковий бізнес не стане успішним.

Фото: з архіву героїні

Головне — зробити в родині правильні висновки, що стало причиною неуспішності, і не вішати на дитину провину за невдачу.

Буває й таке, що дорослі використовують дітей для інших цілей. Наприклад, дроблення бізнесу батьків-ФОПів. І насправді батьки оформлюють ФОП «на дитину» для оптимізації власної роботи, аби платити податки за зниженою ставкою. В такому разі батьки наражають себе і дитину на небезпеку застосування штрафів, попереджають у ПриватБанку.

Якщо діти хочуть пробувати власні сили, від батьків потрібна підтримка. Якщо цілі зрозумілі і переконливі – чому ні? Але цікавитися справами дитячого бізнесу потрібно регулярно: так, як батьки час від часу переглядають шкільний щоденник; можна й виписку за рахунком переглядати, пояснює експерт.

«Щоб для батьків не стало шоком, що на рахунку “гуляють” скажені гроші, до яких підліток стосунку не має», — каже він. Таке може бути, якщо ФОП відкритий насправді фіктивно і у дитини його перекупили за якісь кілька тисяч гривень зловмисники, щоб через чужі ФОПи розпорошувати, відмивати і виводити готівку. Це так звані “дроп-схеми”, які часто використовують криптообмінники, «ліві» ФОПи залучають і до наркоторгівлі, фінансування терозизму і інших незаконних дій пояснюють в банку. «Може виявитися, що у виписці фігуруватиме просто “оплата за товари і послуги”, а насправді ті товари заборонені законом. Тому важливо розповідати дітям про те, що такі схеми існують і що цей тип підробітку незаконний і може мати дуже погані наслідки: від блокування рахунків і штрафів, до кримінальної відповідальності», — каже Єгоров.

Відповідальність і пильність, звісно, не тільки на батьках. Банк, у якому відкритий рахунок ФОПа, теж добре бачить, що з ним відбувається, і не стоїть осторонь. При відкритті рахунку вказується приблизний ліміт надходжень на місяць і зрозуміло, що кур’єр фізично не наїздить більш ніж на певні суми. Та й заробітки айтівця-початківця прогнозовані і не захмарні. «А якщо банк натомість фіксує підозрілі операції, виявляє ризики — запитує підтверджуючі документи, зупиняє конкретні операції, розриває ділові відносини. Не надання відповіді банку — завершується відмовою», — розповідає керівник управління. Та й в майбутньому зіпсована репутація обернеться проблемою, коли постане потреба наприклад в кредитах, іпотеці чи інших сервісах.

Тому щоб підлітковий перший бізнес був справді успішним, у банку радять підходити до нього потрібно відповідально, розуміти що є законним, а що порушує норми і яка відповідальність може чекати на тих, хто користується рахунком для “темних” справ.

Якщо ж підходити до першої власної справи відповідально, то це може стати гарним стартом для дорослої бізнес-кар’єри.