Резонансні провадження роками лишаються без оголошення підозр, а корупція на найвищому рівні посилюється: про що свідчить звіт НАБУ та САП

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура презентували звіт за перше півріччя 2026 року. За фасадом звітних цифр — 55 обвинувальних вироків, серед засуджених чотири вищі посадовці, судді та прокурори — брифінг залишив більше питань про ефективність самих органів, ніж дав відповідей.

Головне визнання зробив сам керівник САП. За словами Олександра Клименка, проблеми, про які відомства нагадують "кожного півріччя", не вирішуються роками, і це свідчить, що корупція в Україні не зменшується: вона залишається на тому самому рівні, а топ-корупція — навіть зростає. Заява показова: антикорупційна вертикаль існує десятиліття, її бюджети та штат зростали, проте за оцінкою її ж керівництва системного результату для країни немає. Відповідальність за це у НАБУ і САП традиційно адресують "відсутності політичної волі держави" — питання про власну результативність на брифінгу не прозвучало.

Гучні справи буксують. Кримінальне провадження щодо колишнього заступника генпрокурора Дмитра Вербицького триває вже три роки — і за цей час у ньому нікому не оголошено підозру. Відповідь керівництва звелася до того, що "йде стадія збирання доказів", а провадження може завершитися і закриттям. У справі Лазаренка, з якою Україна десятиліттями пов’язує надії на повернення значних коштів зі США, прогресу немає — Клименко визнав, що сторони "знаходяться на тій самій точці", попри чергову поїздку генпрокурора до Вашингтона.

Справа "Мідас": рік розслідування — і без потерпілого. У резонансному провадженні, де через "Енергоатом", за версією слідства, відмито понад 100 мільйонів, сама компанія досі не має статусу потерпілої сторони. На пряме запитання про зіставлення цих збитків із рекордним прибутком компанії у відомстві відповіли, що це "непорівнювані показники", від подальших деталей ухилившись з посиланням на таємницю слідства.

Виправдувальних вироків — більше, ніж у середньому по країні. Це визнали на брифінгу прямо. Пояснень запропонували два: зміни законодавства і практики Верховного суду, через які докази визнаються недопустимими, а також те, що частина виправдань у ВАКС стосується справ інших органів — зокрема Нацполіції. Помилки власних детективів і прокурорів у переліку причин фігурували лише як теоретична можливість.

Тайминг підозри Стефанішиній. Журналісти двічі запитували, чому підозру колишній віцепрем’єрці вручили саме після її звільнення з посади посла. Відповідь була суто процедурною: підозру вручають, "коли зібрано достатньо матеріалів". При цьому в суді прокурор апелював до її можливого впливу на конкурсні комісії з добору керівників органів — але, як з’ясувалося, цей вплив не є предметом розслідування: аргумент використали для обґрунтування запобіжного заходу, не перевіряючи його в межах справи.

Тон розмови з критиками. Незручні запитання на брифінгу супроводжувалися характерною риторикою: критиків відомств керівництво називало учасниками "брудних інформаційних кампаній", згадуючи "телеграм-помийки" та окремих народних депутатів. Питання про угоду зі слідством у "Міндічгейті" залишилося без відповіді, кількість проваджень щодо незаконного збагачення нардепів — не названа, а формула "ми не про все говоримо і не все публікуємо" прозвучала від органу, який вимагає прозорості від усіх інших.

Значну частину брифінгу керівники присвятили конфлікту з СБУ — прослуховуванню, стеженню, тиску на суддів — та переліку законодавчих змін, яких вони очікують від парламенту. Питання ж про те, що самі НАБУ і САП можуть зробити інакше, щоб корупція, за їхньою ж оцінкою, нарешті почала зменшуватися, на брифінгу так і не прозвучало.