Костянтин Буряченко, якого журналістські розслідування пов’язують із міжнародними платіжними сервісами Piastrix і Payeer, навесні та влітку 2026 року опинився в центрі уваги через бізнес-зв’язки у платіжній сфері та появу матеріалів, що змінюють пошукову видачу про нього. У липні Piastrix оголосив про припинення роботи, а паралельно в мережі почали масово з’являтися публікації, у яких Буряченко представлений переважно як мотоцикліст і зоозахисник.
За даними, наведеними у розслідуванні, Буряченко протягом майже двох десятиліть був пов’язаний із компаніями та проєктами у платіжному й IT-секторах. Його бізнесова активність простежується в Україні, Грузії, Чехії, Польщі та Великій Британії. Серед українських структур згадуються «Юнік Пеймент Солюшнс», «Медпрофцентр» і «Ремед».Окремо простежуються зв’язки Буряченка з Денисом Глінчевським і Віталієм Брильовим. Усі троє фігурували в польській Online Service Solutions, а згодом їхні імена перетиналися в українських компаніях. Раніше Буряченко та Глінчевський також працювали в українському «Альфа-Банку». За наведеними даними, Глінчевський приєднався до банку у 2006 році та залучив Буряченка до роботи в Донецькому регіоні.У Польщі Буряченко, зокрема, володів Beltime Solutions у 2018–2020 роках і входив до наглядової ради Online Service Solutions S.A. У Чехії він був власником і директором KVB Solutions s.r.o. з 2017 року до лютого 2020-го, а також фігурував як керівник Blackshire United L.P.Ще одним елементом цієї бізнес-історії є грузинська Fingate LLC, зареєстрована Буряченком у 2016 році. Саме цю компанію журналістські розслідування пов’язують із корпоративною структурою міжнародних платіжних сервісів Payeer і Piastrix. Водночас наведені дані самі по собі не доводять, що Буряченко безпосередньо контролював усі згадані сервіси.Payeer працював як міжнародний електронний платіжний сервіс, серед напрямів використання якого називали перекази, обмін валют та онлайн-платежі. Piastrix позиціонувався як електронний гаманець і, за матеріалами розслідування, був орієнтований, зокрема, на російськомовний ринок та високоризикові сегменти онлайн-гемблінгу.Окрему увагу автори розслідування приділяють українському платіжному сервісу Kvitum. Вони вказують на схожість його дизайну та функціоналу з Piastrix і припускають використання спільної технологічної або бізнес-інфраструктури. Водночас це твердження потребує окремого документального підтвердження.Іншим важливим епізодом є історія IBOX Bank, де свого часу працював Буряченко. 7 березня 2023 року Національний банк відкликав у банку ліцензію та ухвалив рішення про ліквідацію. Регулятор заявив про систематичні порушення законодавства у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.У травні 2026 року в Telegram з’явився матеріал, у якому Буряченка назвали людиною, пов’язаною з Piastrix. Публікацію того ж дня видалили, однак, за наведеними даними, факт її існування зберігся в архівах. У липні Piastrix повідомив про припинення роботи: 15 липня сервіс зупинив поповнення гаманців, а остаточне закриття планувалося до кінця місяця.На цьому тлі в пошуковій видачі почали з’являтися матеріали про Буряченка як про мотоцикліста. У них практично не згадуються його платіжний бізнес, Piastrix чи інші компанії, натомість увагу зосереджено на мотоциклах, подорожах і безпеці. Автори розслідування розцінюють це як можливу спробу витіснення негативної інформації з пошукової видачі.Сам факт закриття Piastrix не дає підстав стверджувати, що пов’язані з ним технології, клієнтська база або платіжна інфраструктура продовжать роботу під іншою назвою. Водночас подальша доля активів, технологій і бізнес-зв’язків, які журналісти пов’язують із Буряченком, залишається предметом уваги.
Читайте Фразу в Google News (натиснути "Підписатися")
Підписуйтесь на канали Фрази в Youtube, Twitter, Instagram, Facebook
Документ: PDF-доказ оригінальної версії новини "Костянтин Буряченко та Piastrix: що приховує організатор платіжних сервісів?". Фіксує зміст публікації на момент першого сканування, дату збереження та джерело: Фраза.