Минуло майже чотири роки з моменту заборони проросійських проєктів на кшталт «Опозиційної платформи - За життя», «Опозиційний блок», «Партія Шарія», «Наші».
Згодом була заборонена «Партія регіонів» як головний форпост проросійського вектора в Україні.
Скасував заборону в судовому порядку, але саморозпустився «Наш край».
Щасливчиками опинилися партія «Відродження», яка в 2020 влилася в партію «За майбутнє», «Перемога Пальчевського», яка виявилася регіональним проєктом, а сам А.
Пальчевський після 24 лютого 2022 року миттєво прийняв проукраїнську позицію, забувши про свої латентно проросійські погляди.
Але ми поговоримо про «регіонала» Бориса Колеснікова і про його партію «Україна - наш дім».
Партія була заснована в 2021 році, установчий з'їзд відбувся 30 травня того ж року.
Проєкт, на думку Б.
Колеснікова, покликаний зібрати представників усіх галузей з усієї України.
Без його однопартійців з «ПР» там також не обійшлося.
Як підтвердження наведено такі слова: «У нас є спеціалісти і зі Львова, і з Ужгорода, і з Луцька, і з Одеси, і з Харкова, і з Дніпра.
З «Опозиційного блоку» у партії поки що немає нікого, а з «Партії регіонів» - кілька людей».
Біло-сині проникають у інші політичні проєкти, це як доконаний факт.
Тут ми маємо звернутися до професійної біографії Бориса Колеснікова.
Він є ветераном «Партії регіонів».
Почав свій шлях як депутат Донецької обласної ради III скликання у 1998 році.
З 1999 по 2001 був заступником голови обласної ради.
З 2001 по 2006 головою обласної ради.
У 2003 очолив обласний осередок «Партії регіонів».
З 2006 по 2014 був депутатом ВРУ від «ПР».
Встиг побувати заступником міністра промислової політики в 2006, а також віце-прем'єром з питань підготовки до ЄВРО-2012, згодом став міністром інфраструктури, але пробув на посаді до грудня 2012 року. 28 жовтня 2012 року восьмим номером «ПР» пройшов до ВРУ.
В 2014 відмовився балотуватися до парламенту від «Опозиційного блоку», але в 2019 все таки спробував потрапити на Грушевського, 5 від «ОБ» по 49 мажоритарному округу на Донеччині, програвши представнику ОПЗЖ Валерію Гнатенко.
Маємо згадати неприємний факт з біографії Б.
Колеснікова.
В 28 листопада 2004 року він був одним з організаторів Сєвєродонецького з’їзду депутатів, де закликав до створення Південно-Східної української автономної республіки у складі України, яка отримала назву «Пісуар».
Тоді на цей з’їзд зібралися прихильники Віктора Януковича.
Важливо наголосити, що Б.
Колесніков є близьким другом Р.
Ахметова, а також мав тісні контакти з державним зрадником Вадимом Новинським.
Всі троє були потужними сьовпами «ПР».
Очевидно, що проєкт Б.
Колеснікова буде спрямований на електорат вже де-факто мертвої провладної партії «Слуга народу» і всіх проросійських сил, зокрема навіть КПУ, яку очолював Петро Симоненко.
Ймовірно, що цей проєкт може виступити нейтралізатором можливої партії мерів, яка могла б забрати голоси «СН» і ОПЗЖ.
За даними мережі YouControl формальним керівником партії є Олександр Клімашевський.Як може виглядати партія Б.
Колеснікова в новому складі?
Окрім Б.
Колеснікова і орбіти впливу Р.
Ахметова, до якої належать такі регіонали як Олександр Вілкул або Ростислав Шурма, партію можуть поповнити представники групи Бойка-Льовочкіна, а це група «Платформа за життя та мир» разом з групою Вадима Столара, яка представлена депутатською групою «Відновлення України».
Також серед них можуть бути відверто проросійські депутати з «СН», а це Максим Бужанський і Олександр Дубінський.
Не виключено, що у новій політичній силі може з'явитися комуніст Ігор Калетник.
У партію обов'язково увіллється «Відродження» чи «Партія-25», яка в минулому називалася «Вітчизна», і «Перемога Пальчевського».
Це буде одна політична партія, яка забере голоси всіх заборонених проросійських/євроскептичних сил.
Єдиним політичним опонентом може виступити Дмитро Разумков з «Розумною політикою», чиїми гіпотетичними союзниками можуть бути Олексій Гончаренко з «ЄС» і Анна Скороход із «ЗМ/СН».
Також Д.
Разумков спробує перехопити електорат «СН», ВО «Батьківщина» і «ЄС».
Чому така політична сила може відновити свою діяльність після скасування правого режиму воєнного стану?
Зростання приховано проросійських настроїв серед населення, яке живе в прифронтових регіонах і областях з активними повітряними атаками російських окупантів.
Тут ми маємо бути готові до електорального шоку.
Зацікавленість вищого військово-політичного керівництва РФ на чолі з військовим злочинцем Владіміром Путіним і російських спецслужб в політичному контролі над Україною.
Російські спецслужби вже провадять роботу з пошукум альтернативної політичної сили в Україні.
Вони розраховують на погіршення соціально-економічного становища простих українців.
Особливо це може посилитися внаслідок енергетичної кризи, яка пов'язана з ракетно-дроновими обстрілами Росії по об’єктах критичної інфраструктури.
Цьому має протистояти суспільна українська стійкість.
Минуло майже чотири роки з моменту заборони проросійських проєктів на кшталт «Опозиційної платформи - За життя», «Опозиційний блок», «Партія Шарія», «Наші».
Згодом була заборонена «Партія регіонів» як головний форпост проросійського вектора в Україні.
Скасував заборону в судовому порядку, але саморозпустився «Наш край».
Щасливчиками опинилися партія «Відродження», яка в 2020 влилася в партію «За майбутнє», «Перемога Пальчевського», яка виявилася регіональним проєктом, а сам А.
Пальчевський після 24 лютого 2022 року миттєво прийняв проукраїнську позицію, забувши про свої латентно проросійські погляди.
Але ми поговоримо про «регіонала» Бориса Колеснікова і про його партію «Україна - наш дім».
Партія була заснована в 2021 році, установчий з'їзд відбувся 30 травня того ж року.
Проєкт, на думку Б.
Колеснікова, покликаний зібрати представників усіх галузей з усієї України.
Без його однопартійців з «ПР» там також не обійшлося.
Як підтвердження наведено такі слова: «У нас є спеціалісти і зі Львова, і з Ужгорода, і з Луцька, і з Одеси, і з Харкова, і з Дніпра.
З «Опозиційного блоку» у партії поки що немає нікого, а з «Партії регіонів» - кілька людей».
Біло-сині проникають у інші політичні проєкти, це як доконаний факт.
Тут ми маємо звернутися до професійної біографії Бориса Колеснікова.
Він є ветераном «Партії регіонів».
Почав свій шлях як депутат Донецької обласної ради III скликання у 1998 році.
З 1999 по 2001 був заступником голови обласної ради.
З 2001 по 2006 головою обласної ради.
У 2003 очолив обласний осередок «Партії регіонів».
З 2006 по 2014 був депутатом ВРУ від «ПР».
Встиг побувати заступником міністра промислової політики в 2006, а також віце-прем'єром з питань підготовки до ЄВРО-2012, згодом став міністром інфраструктури, але пробув на посаді до грудня 2012 року. 28 жовтня 2012 року восьмим номером «ПР» пройшов до ВРУ.
В 2014 відмовився балотуватися до парламенту від «Опозиційного блоку», але в 2019 все таки спробував потрапити на Грушевського, 5 від «ОБ» по 49 мажоритарному округу на Донеччині, програвши представнику ОПЗЖ Валерію Гнатенко.
Маємо згадати неприємний факт з біографії Б.
Колеснікова.
В 28 листопада 2004 року він був одним з організаторів Сєвєродонецького з’їзду депутатів, де закликав до створення Південно-Східної української автономної республіки у складі України, яка отримала назву «Пісуар».
Тоді на цей з’їзд зібралися прихильники Віктора Януковича.
Важливо наголосити, що Б.
Колесніков є близьким другом Р.
Ахметова, а також мав тісні контакти з державним зрадником Вадимом Новинським.
Всі троє були потужними сьовпами «ПР».
Очевидно, що проєкт Б.
Колеснікова буде спрямований на електорат вже де-факто мертвої провладної партії «Слуга народу» і всіх проросійських сил, зокрема навіть КПУ, яку очолював Петро Симоненко.
Ймовірно, що цей проєкт може виступити нейтралізатором можливої партії мерів, яка могла б забрати голоси «СН» і ОПЗЖ.
За даними мережі YouControl формальним керівником партії є Олександр Клімашевський.Як може виглядати партія Б.
Колеснікова в новому складі?
Окрім Б.
Колеснікова і орбіти впливу Р.
Ахметова, до якої належать такі регіонали як Олександр Вілкул або Ростислав Шурма, партію можуть поповнити представники групи Бойка-Льовочкіна, а це група «Платформа за життя та мир» разом з групою Вадима Столара, яка представлена депутатською групою «Відновлення України».
Також серед них можуть бути відверто проросійські депутати з «СН», а це Максим Бужанський і Олександр Дубінський.
Не виключено, що у новій політичній силі може з'явитися комуніст Ігор Калетник.
У партію обов'язково увіллється «Відродження» чи «Партія-25», яка в минулому називалася «Вітчизна», і «Перемога Пальчевського».
Це буде одна політична партія, яка забере голоси всіх заборонених проросійських/євроскептичних сил.
Єдиним політичним опонентом може виступити Дмитро Разумков з «Розумною політикою», чиїми гіпотетичними союзниками можуть бути Олексій Гончаренко з «ЄС» і Анна Скороход із «ЗМ/СН».
Також Д.
Разумков спробує перехопити електорат «СН», ВО «Батьківщина» і «ЄС».
Чому така політична сила може відновити свою діяльність після скасування правого режиму воєнного стану?
Зростання приховано проросійських настроїв серед населення, яке живе в прифронтових регіонах і областях з активними повітряними атаками російських окупантів.
Тут ми маємо бути готові до електорального шоку.
Зацікавленість вищого військово-політичного керівництва РФ на чолі з військовим злочинцем Владіміром Путіним і російських спецслужб в політичному контролі над Україною.
Російські спецслужби вже провадять роботу з пошукум альтернативної політичної сили в Україні.
Вони розраховують на погіршення соціально-економічного становища простих українців.
Особливо це може посилитися внаслідок енергетичної кризи, яка пов'язана з ракетно-дроновими обстрілами Росії по об’єктах критичної інфраструктури.
Цьому має протистояти суспільна українська стійкість.
Минуло майже чотири роки з моменту заборони проросійських проєктів на кшталт «Опозиційної платформи - За життя», «Опозиційний блок», «Партія Шарія», «Наші».
Згодом була заборонена «Партія регіонів» як головний форпост проросійського вектора в Україні.
Скасував заборону в судовому порядку, але саморозпустився «Наш край».
Щасливчиками опинилися партія «Відродження», яка в 2020 влилася в партію «За майбутнє», «Перемога Пальчевського», яка виявилася регіональним проєктом, а сам А.
Пальчевський після 24 лютого 2022 року миттєво прийняв проукраїнську позицію, забувши про свої латентно проросійські погляди.
Але ми поговоримо про «регіонала» Бориса Колеснікова і про його партію «Україна - наш дім».
Партія була заснована в 2021 році, установчий з'їзд відбувся 30 травня того ж року.
Проєкт, на думку Б.
Колеснікова, покликаний зібрати представників усіх галузей з усієї України.
Без його однопартійців з «ПР» там також не обійшлося.
Як підтвердження наведено такі слова: «У нас є спеціалісти і зі Львова, і з Ужгорода, і з Луцька, і з Одеси, і з Харкова, і з Дніпра.
З «Опозиційного блоку» у партії поки що немає нікого, а з «Партії регіонів» - кілька людей».
Біло-сині проникають у інші політичні проєкти, це як доконаний факт.
Тут ми маємо звернутися до професійної біографії Бориса Колеснікова.
Він є ветераном «Партії регіонів».
Почав свій шлях як депутат Донецької обласної ради III скликання у 1998 році.
З 1999 по 2001 був заступником голови обласної ради.
З 2001 по 2006 головою обласної ради.
У 2003 очолив обласний осередок «Партії регіонів».
З 2006 по 2014 був депутатом ВРУ від «ПР».
Встиг побувати заступником міністра промислової політики в 2006, а також віце-прем'єром з питань підготовки до ЄВРО-2012, згодом став міністром інфраструктури, але пробув на посаді до грудня 2012 року. 28 жовтня 2012 року восьмим номером «ПР» пройшов до ВРУ.
В 2014 відмовився балотуватися до парламенту від «Опозиційного блоку», але в 2019 все таки спробував потрапити на Грушевського, 5 від «ОБ» по 49 мажоритарному округу на Донеччині, програвши представнику ОПЗЖ Валерію Гнатенко.
Маємо згадати неприємний факт з біографії Б.
Колеснікова.
В 28 листопада 2004 року він був одним з організаторів Сєвєродонецького з’їзду депутатів, де закликав до створення Південно-Східної української автономної республіки у складі України, яка отримала назву «Пісуар».
Тоді на цей з’їзд зібралися прихильники Віктора Януковича.
Важливо наголосити, що Б.
Колесніков є близьким другом Р.
Ахметова, а також мав тісні контакти з державним зрадником Вадимом Новинським.
Всі троє були потужними сьовпами «ПР».
Очевидно, що проєкт Б.
Колеснікова буде спрямований на електорат вже де-факто мертвої провладної партії «Слуга народу» і всіх проросійських сил, зокрема навіть КПУ, яку очолював Петро Симоненко.
Ймовірно, що цей проєкт може виступити нейтралізатором можливої партії мерів, яка могла б забрати голоси «СН» і ОПЗЖ.
За даними мережі YouControl формальним керівником партії є Олександр Клімашевський.Як може виглядати партія Б.
Колеснікова в новому складі?
Окрім Б.
Колеснікова і орбіти впливу Р.
Ахметова, до якої належать такі регіонали як Олександр Вілкул або Ростислав Шурма, партію можуть поповнити представники групи Бойка-Льовочкіна, а це група «Платформа за життя та мир» разом з групою Вадима Столара, яка представлена депутатською групою «Відновлення України».
Також серед них можуть бути відверто проросійські депутати з «СН», а це Максим Бужанський і Олександр Дубінський.
Не виключено, що у новій політичній силі може з'явитися комуніст Ігор Калетник.
У партію обов'язково увіллється «Відродження» чи «Партія-25», яка в минулому називалася «Вітчизна», і «Перемога Пальчевського».
Це буде одна політична партія, яка забере голоси всіх заборонених проросійських/євроскептичних сил.
Єдиним політичним опонентом може виступити Дмитро Разумков з «Розумною політикою», чиїми гіпотетичними союзниками можуть бути Олексій Гончаренко з «ЄС» і Анна Скороход із «ЗМ/СН».
Також Д.
Разумков спробує перехопити електорат «СН», ВО «Батьківщина» і «ЄС».
Чому така політична сила може відновити свою діяльність після скасування правого режиму воєнного стану?
Зростання приховано проросійських настроїв серед населення, яке живе в прифронтових регіонах і областях з активними повітряними атаками російських окупантів.
Тут ми маємо бути готові до електорального шоку.
Зацікавленість вищого військово-політичного керівництва РФ на чолі з військовим злочинцем Владіміром Путіним і російських спецслужб в політичному контролі над Україною.
Російські спецслужби вже провадять роботу з пошукум альтернативної політичної сили в Україні.
Вони розраховують на погіршення соціально-економічного становища простих українців.
Особливо це може посилитися внаслідок енергетичної кризи, яка пов'язана з ракетно-дроновими обстрілами Росії по об’єктах критичної інфраструктури.
Цьому має протистояти суспільна українська стійкість.
У яких регіонах партія Б.
Колеснікова може розраховувати на підтримку виборців?
Очевидно, що на правобережній частині Херсонської області, воєнні адміністрації залишатися діючими, навіть після гарячої фази російсько-української війни.
Тому виборів там не буде.
Щодо Північного Донбасу, який героїчно утримують сили оборони України, то щодо тих чи інших виборів, то на це питання важко відповісти.
З вірогідністю 50 відсотків воєнні адміністрації також продовжать діяльність.Єдине, що залишиться Колєснікову і Ко це місто Запоріжжя, Миколаїв, Одеса, Дніпро і Кривий Ріг.
Але цих абсолютно недостатньо для перемоги.
Їх команда може отримати непогані результати на Півночі України, яка в 2010 році підтримала «Партію регіонів».
Також невелику кількість мандатів «Україна - наш дім» або її ребрендинг може отримати на Південному заході України, а саме на території Хмельницької Закарпатської та Чернівецької областей.
Щодо центрального регіону, то там ситуація може скластися провально.
Все залежатиме від поведінки місцевих еліт.
В Полтавській області бренд партії Б.
Колеснікова може взяти голова регіонального осередку «За майбутнє» нардеп VII-IX скликань «ексрегіонал» Юрій Шаповалов, який готується ребрендувати Полтавський «ЗМ» в локальну партію «Полтавщина».
Це може відбутися, якщо Ю.
Шаповалов не обере оптимальний варіант, яким для нього може бути ВО «Батьківщина».
Подібне можуть зробити і депутати регіональної партії «Рідне місто».
Резюмуючи, маємо наголосити, що на повоєнному політичному полі буде представлена одна, або в гіршому випадку дві партії, які матимуть приховано проросійський характер.
Вона підтримуватиметься Російською Федерацією.
Це дуже очікуваний розвиток подій.
Адже, незважаючи на заборону «Партії регіонів» і її ключових наступників «Опозиційний Блок» і ОПЗЖ, їх представники і виборець залишилися.
Загроза реваншу проросійського політикуму залишається реальною.
Росія як країна-агресор після військової поразки, яка передбачала знищення української державності, дуже зацікавлена в політичному контролі над Україною.
Читайте Фразу в Google News (натиснути "Підписатися")
Підписуйтесь на канали Фрази в Youtube, Twitter, Instagram, Facebook
Назад
