“Її поховали в братській могилі”. Діти, вбиті росіянами в Україні (ФОТО 18+)

З 24 лютого через розв’язану Росією війну в Україні загинуло щонайменше 220 дітей.

Ці смерті – дуже різні.

Хтось із дітей загинув під час невибіркових обстрілів житлових кварталів, когось росіяни розстріляли в автомобілі разом з батьками, хтось загинув, ховаючись вдома, інших вбили при спробах евакуюватися.

Кадри із загиблими українськими дітьми стали важкими символами російсько-української війни 2022 року.

Наприклад, відео із 6-річною дівчинкою із Маріуполя, зняте кореспондентом Associated Press Мстиславом Черновим 28 лютого.

На цьому відео лікарі намагаються врятувати дівчинку, тяжко поранену внаслідок російських обстрілів.

Під час спроб реанімувати дитину, один із лікарів повертається на камеру – і каже:

“Покажіть цьому путінському х**лу ось ці очі, цієї дитини, і лікарів, які плачуть.

П**ар гнійний, щоб він здох, с*чара!”.

Дівчинку врятувати не вдалося.

Її ім’я залишається невідомим для широкого загалу.

Мстислав Чернов його також не знає. “Я знаю, що її поховали в братській могилі”, – лише відповів Чернов на запитання Bihus.Info.

Попри цю невідомість, кадри з дитиною облетіли світ.

Президент Володимир Зеленський під час свого виступу перед Конгресом США показав відео, яке також містило кадри з дівчинкою.

Минуло більше місяця – і смерть дітей від рук російських військових знову стала візуальним символом війни в Україні. 8 квітня російські військові завдали удару “Точкою-У” по залізничному вокзалу у Краматорську – якраз у той час, коли велика кількість людей зібралася там, щоб евакуюватися.

Росія одразу ж намагалася приховати злочин, прикриваючись вже традиційною дезінформацією.

Зокрема, Міноборони РФ заперечило, що російські військові взагалі використовують ракетний комплекс “Точка-У”.

Це твердження детально спростувала міжнародна мережа розслідувачів Bellingcat.

Того ж дня, 8 квітня, з’явилася попередня інформація, що внаслідок удару “Точкою-У” загинуло 50 людей, з яких п’ятеро – діти.

Згодом в лікарні померло ще двоє дітей.

Фото закривавленої дитячої іграшки-коника на землі біля вокзалу в Краматорську облетіло світові ЗМІ.

Стилістично оброблене зображення коника почали використовувати в соцмережах, розповідаючи про воєнні злочини росіян в Україні, а також на акціях пам’яті про загиблих від російської агресії дітей, в тому числі – за кордоном.

Саму ж іграшку з Краматорська міністр внутрішніх справ Денис Монастирський передав кризовому координатору ООН в Україні та представнику Генерального Секретаря Аміну Аваду.

Вбивства дітей, втім, не припинялися між випадками в Маріуполі та Краматорську, і продовжились після них.

Напередодні Великодня, 23 квітня, Росія завдала ударів крилатими ракетами по Одесі.

Одна із ракет влучила в житловий комплекс, внаслідок чого загинула місцева жителька Валерія Глодан зі своєю 3-місячною донькою.

Сама Валерія лише за тиждень до того відсвяткувала своє 28-річчя.

Того ж дня Володимир Зеленський, даючи прес-конференцію для іноземних та українських журналістів, розповів про загибель дитини.

Росіян, які завдали ракетного удару, він назвав “смердючими покидьками”.

В циклі “Сліди війни” редакція Bihus.Info вже розповідала про загибель дітей внаслідок атак росіян на житлові будинки.

Так, 3 березня російські військові завдали бомбових авіаударів по Чернігову.

Внаслідок одного з них було повністю знищено приватний будинок Світлани Желдак.

В будинку загинуло 5 членів її сім’ї, в тому числі – 14-річний син, 21-річна донька і чоловік.

Джерела в правоохоронних органах надали Bihus.Info подробиці ще низки смертей дітей від російської агресії.

Ми відібрали випадки, які отримали значно менше уваги ЗМІ, ніж описані вище.

Кожен із них заслуговує на окрему згадку і повноцінне розслідування.

Про ці смерті важливо і знати, і говорити.

28 лютого між селами Бузова та Гурівщина на Київщині загинув 13-річний Ростислав Пічкур, учень 7 класу київської спеціалізованої школи №14.

Сім’я Ростислава намагалася сховатися від російських обстрілів у лісі.

На шляху неподалік від них розірвався снаряд.

Осколки потрапили Ростиславу в руку і в грудну клітину.

Він загинув на місці.

1 березня військові РФ обстріляли у Києві телевізійну вежу на Дорогожичах та територію меморіалу Бабиного Яру поруч із нею.

Від цього обстрілу загинула 6-класниця Катерина Піхур разом із своєю мамою.

5 березня в с.

Мішково-Погорілове Миколаївської області внаслідок російського обстрілу загинула 4-річна Аріна Бутир.

7 березня в м.

Суми внаслідок авіаудару 500-кілограмовими бомбами по житлових будинках загинуло щонайменше 18 людей.

Серед них – 9-річний Вадим Івлєв.

У той же день від російських авіаударів по м.

Суми загинуло троє братів: 5-річний Кирило Применко, 11-річний Єгор Применко та 16-річний Артем Применко.

17 березня внаслідок обстрілу села Нові Петрівці на Київщині загинув 2-річний Степан Шпак.

https://youtu.be/P7KcnpIOlQ4

Діти гинуть від російської агресії не лише при обстрілах звичайних житлових будинків.

Зафіксовано також випадки обстрілів дитячих садочків та інших закладів для дітей.

Найвідоміший випадок – це авіаудар по дитячій лікарні у Маріуполі, якого росіяни завдали 9 березня.

Тоді загинула щонайменше одна дитина.

Той факт, що російські військові справді атакували цю будівлю, визнав міністр закордонних справ Сергій Лавров, пояснивши це тим, що там нібито були розташовані вогневі точки захисників міста.

Однак випадків атак на призначену для дітей інфраструктуру було більше.

За даними Офісу Генпрокурора, 25 лютого росіяни “Ураганами” обстріляли дитячий садочок в Охтирці Сумської області, загинула 7-річна дівчинка.

У Чернігові військові РФ теж обстрілювали дитячий садочок, а в Києві під обстріли потрапляла лікарня “Охматдит”.

Зрештою, росіяни вбивають українських дітей не лише ракетними ударами та обстрілами з дальньої дистанції.

Відомо й про випадки розстрілів практично впритул.

Наприклад, 13 березня, біля села Гавронщина російська БМП впритул розстріляла колону цивільних автомобілів, які намагалися евакуюватися з Бучанського району.

В одному з автомобілів загинули діти 2 та 14 років.

https://bihus.info/wp-content/uploads/2022/05/facebook-video-1374556789674890.mp4

Дітей вбивали росіяни і під час геноциду в містах та селах Київської області, зокрема – в Бучі.

Їхні тіла виявляли прямо на вулицях після того, як звідти відступили російські війська.

Подекуди росіяни намагалися приховати сліди, спалюючи трупи.

Загальна кількість вбитих і загиблих внаслідок російської агресії дітей майже напевне є значно більшою, ніж офіційні цифри, які подає Офіс Генерального прокурора.

Зокрема, через те, що немає жодної можливості фіксувати злочини на тимчасово окупованих територіях, в першу чергу – в Маріуполі.

Саме в Маріуполі росіяни 25 березня завдали авіаудару по драмтеатру, в підвалах якого переховувалася понад тисяча цивільних.

Достеменна кількість загиблих внаслідок цієї атаки – досі невідома.

Але відомо, що на землі біля драмтеатру з двох боків великими буквами було написане слово “Діти”.

Росіяни не могли його не бачити.

Питанням є лише, чи воно їх просто не зупинило, чи послугувало ще додатковим заохоченням.