Міноборони Федорова витратило мільярди на браковані міни та фінансування партнерів рф. Дайджест свавілля Печерського районного суду міста Києва

Після відставки Міністра оборони Михайла Федорова, який лише за шість місяців на посаді встиг стати одним із найвпливовіших розпорядників оборонного бюджету, почали спливати факти багатомільярдного дерибану, кумівства та кулуарних домовленостей. Разом із його відходом під загрозою опинилися й мільярдні державні контракти, які роками отримували наближені до нього структури. Щоб не втратити доступ до бюджетних потоків, Олександр Конотопський почав фінансувати «картковий майдан» з метою повернення Федорова, а Пашинський, який курує ТОВ «Українська бронетехніка» готувався домовлятися вже з новим керівництвом Міністерства оборони. І здається завершення війни не вигідне, ані Міністрам, ані ручним підрядникам. Детально про кожну справу далі.

Як Ajax Systems Конотопського отримав мільярди з оборонного бюджету попри співпрацю з рф

Партнер Михайла Федорова Олександр Конотопський, який заявив про вихід Ajax Systems із російського ринку, сьогодні освоює десятки мільярдів гривень українського оборонного бюджету. Через SkyFall Industries, НВП «Аякс» і ТОВ «Стрим Техно» його структури стали одними з ключових постачальників БПЛА для держави. Водночас продукція Ajax Systems, за наведеними даними, не зникла з російського ринку — після 2022 року змінився лише маршрут її постачання. Компанії, пов’язані з одним бізнесом, одночасно отримують багатомільярдні державні контракти в Україні, а продукція бренду залишається доступною в державі-агресорі.

Після березня 2022 року поставки Ajax Systems здійснювалися через дубайські компанії Ajax Systems Trading FZE та Ajax Systems Trading DMCC. Продукція експортувалася з Польщі на митний пост «Астана-ЦТО», після чого її отримували казахстанські ТОВ «Торговий Дім Intant» і ТОВ «Сафети Експерт», які до цього не працювали з брендом Ajax. Лише за період із вересня 2025 року по березень 2026 року вони імпортували майже 60 тисяч охоронних систем — обсяги, співставні з поставками Ajax Systems до РФ ще до початку повномасштабного вторгнення.

Станом на липень 2026 року продукція Ajax Systems відкрито продається через російські сайти ajaxstore.ru, hikvision24.ru та loma.pro, а також реалізується на території Білорусі через ajaxbet.by та Onliner.by. Збереглися рахунки за листопад 2023 року, відповідно до яких реалізацію продукції в РФ здійснював індивідуальний підприємець Євген Єршов. Попри офіційні заяви про припинення роботи на російському ринку, продукція бренду продовжує перебувати у відкритому продажу для російських покупців.

ТОВ «Стрим Техно» при статутному капіталі 100 тис. грн задекларувало близько 15,2 млрд грн виручки, а загальний обсяг державного фінансування цього напряму перевищує 40 млрд грн. Якщо прибуток від реалізації продукції бренду формується також за рахунок продажів на ринку держави-агресора, а пов’язані структури паралельно отримують кошти українського бюджету, це означає, що гроші українських платників податків можуть опосередковано підтримувати бізнес, продукція якого присутня в економіці країни, що виробляє ракети, якими щодня обстрілюють українські міста.

Олександр Конотопський фінансує «картковий майдан» на підтримку Михайла Федорова, його компанії освоюють мільярди гривень українського оборонного бюджету, а продукція Ajax Systems продовжує продаватися в рф. Попри численні заяви про вчинення кримінальних правопорушень, Київська міська прокуратура не вбачає складу злочину, тоді як група компаній Ajax Systems і надалі отримує багатомільярдні державні замовлення й фінансує рф.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва — Ільєвої Т.Г. справі №757/37026/26-к відмовлено у зобов’язанні Київської міської прокуратури розпочати досудове розслідування за вказаними фактами.

Слідча суддя Печерського районного суду Києва Тетяна Ільєва стала фігуранткою провадження про зловживання службовим становищем через рішення щодо арештованих коштів колишнього віцепрезидента ДАК «Хліб України» Андрія Миханіва. У 2020 році вона скасувала арешт із 110,7 тис. євро та 9,3 тис. доларів, які були вилучені у межах справи про можливу легалізацію коштів, пов’язаних із колишнім прем’єр-міністром Павлом Лазаренком. За даними слідства, Ільєва не мала повноважень розглядати це питання, оскільки справа вже перебувала на розгляді по суті, а рішення мала ухвалювати колегія суддів. Після скасування арешту кошти були зняті з банківського рахунку в день ухвалення рішення.

Окрім судового рішення щодо арештованих коштів, увагу привернули активи родини Тетяни Ільєвої. Суддя володіє маєтком у Хотянівці площею 264 кв. м, поруч із яким будується ще один будинок, а земельну ділянку площею 24 сотки задекларовано як подарунок від родички. Також родина користується дорогими автомобілями — Range Rover, Mercedes G-Class, BMW X5 та Land Cruiser 200, оформленим на доньку судді після завершення її навчання. Водночас мільйонні подарунки та вартісне майно пояснювалися доходами родичів, які офіційно не відповідають масштабам цих активів.

«Українська бронетехніка»: дефектні поставки для ЗСУ чи бізнес на бюджетних мільярдах?

ТОВ «Українська бронетехніка» роками отримувала мільярдні контракти через ДП «Агенція оборонних закупівель», попри претензії до якості продукції, зриви поставок та багатомільйонні штрафні санкції. Компанія працювала як постачальник, залучаючи іноземних виробників, зокрема румунську Carfil S.A. із групи Romarm, тоді як фактичний контроль над нею пов’язують із Сергієм Пашинським. Лише після нового скандалу СБУ провела обшуки на підприємстві.

У лютому 2026 року Агенція оборонних закупівель під керівництвом Арсена Жумаділова уклала з компанією контракт на 637 млн грн на поставку 6 тисяч гранатометів РПГ-75М і виплатила аванс у розмірі 318,5 млн грн. Водночас ще до підписання договору Командування сил логістики ЗСУ повідомляло про низьку ефективність цього типу озброєння. Першу партію із 3024 гранатометів військові відмовилися приймати, а у кримінальному провадженні перевіряються обставини можливого перемаркування виробів та використання комплектуючих 1986–1988 років виготовлення.

Раніше через «Українську бронетехніку» до війська поставили партію 120-мм мінометних пострілів, у яких виявили дефекти, відсутність маркування та невідповідність технічним параметрам. Частина боєприпасів не спрацьовувала або працювала некоректно, а міжвідомча комісія встановила причини дефектів і всю партію повернули постачальнику для заміни. Попри це компанія продовжила отримувати нові оборонні замовлення.

Проблеми виникали і з виконанням контрактів. За договором №22/2-128-EDK-24 від 10.04.2024 сума претензій через порушення строків поставки перевищила 38 млн грн, а загальний обсяг вимог держави до компанії станом на 2025 рік перевищив 70 млн грн. Водночас суди часто стягували лише частину заявлених сум, що не завадило компанії й надалі отримувати багатомільйонні державні контракти.

ТОВ «Українська бронетехніка» роками освоювала мільярди гривень на оборонних закупівлях, попри скандали, претензії до якості поставок, зриви контрактів та багатомільйонні вимоги держави. Лише після чергового резонансного епізоду СБУ провела обшуки на підприємстві. Водночас діяльність компанії тривалий час перебувала у полі зору правоохоронних органів, однак це не стало підставою для належного реагування з боку ТУ БЕБ у м. Києві. У результаті компанія й надалі отримувала нові оборонні контракти та сотні мільйонів гривень бюджетних коштів.

На жаль, й представники Феміди ігноруючи норми КПК України, фактично блокують початок досудового розслідування. Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва – Литвинової І.В. у справі № 757/28566/26-к відмовлено у зобов’язанні ТУ БЕБ у м. Києві розпочати досудове розслідування.

Суддя Печерського районного суду міста Києва Ірина Литвинова роками ухвалювала рішення у справах, які ставали одними з найгучніших в Україні. Саме вона скасувала передачу ТРЦ Ocean Plaza в управління АРМА, розглядала позов Андрія Портнова про захист честі, гідності та ділової репутації, а також ухвалювала рішення, які впливали на перебіг окремих антикорупційних кримінальних проваджень. Кожне з цих рішень викликало широкий суспільний резонанс і ставило під сумнів ефективність судового контролю у резонансних справах.

Одним із найскандальніших рішень Литвинової стала справа Галини Шепелєвої. У 2014 році суддя ще до початку розгляду справи по суті фактично звільнила підозрювану від кримінальної відповідальності, мотивувавши це тривалістю досудового розслідування та недостатністю доказів. Після цього щодо Ірини Литвинової відкрили кримінальне провадження за фактом можливого ухвалення завідомо неправосудного рішення. Втім, попри резонанс справи, жодної відповідальності суддя не понесла, а провадження було закрито.

Поки українські військові щодня ризикують життям на фронті, оборонний бюджет перетворився на джерело багатомільярдних заробітків для окремих бізнес-груп. Понад 40 млрд грн отримали структури, пов’язані з Олександром Конотопським, тоді як ТОВ «Українська бронетехніка» продовжувало укладати нові державні контракти попри претензії до якості продукції, дефектні боєприпаси та зриви поставок. Попри гучні скандали, ці компанії не втрачали доступу до бюджетних коштів, а навпаки — отримували нові замовлення.

Виникає питання: хто і чому роками забезпечував їм безперешкодний доступ до мільярдів оборонного бюджету?