Зробити батька мільярдером: Як екссекретар міськради Дніпра Мішалов організував бізнес на тендерах

Зробити батька мільярдером: Як екссекретар міськради Дніпра Мішалов організував бізнес на тендерах

Колишній секретар міської ради Дніпра, а нині далеко не рядовий депутат цієї структури В’ячеслав Мішалов – людина в місті дуже відома.

Однак він став відомим не через політичну діяльність, а через організацію корупційних схем у міськраді. Саме бізнес на тендерах держзамовлень змусив нечистого на руку Мішалова покинути посаду секретаря Дніпровської міської ради.

23 жовтня 2017 року Мішалов добровільно покинув своє насиджене крісло. Аргументував свій відхід тим, що “як будь-який європейський політик або просто людина, що вірить у європейські демократичні цінності” хотів довести своїм відходом, що не тримається за “хлібне” місце. Проте чи такі чисті наміри колишнього секретаря? Чи суспільний тиск змусив щурів бігти з корабля? Мішалов назвав жорстку реакцію громадськості на свою корупційну діяльність “фейковими або божевільними чутками” і чорним піаром. Однак, як не крути, до відходу з посади понад рік у ЗМІ розгоралися скандали навколо корупції секретаря міської ради.

І пам’ятаючи, що диму без вогню не буває, ми вирішили розібратися, в чому саме звинувачували Мішалова і чи можна це назвати просто чутками. В’ячеслав Мішалов – син місцевого будівельного олігарха Дмитра Мішалова (володіє кількома компаніями, що входять до групи «Приват»).

Його вже в 22 роки називали «олігархом UA-нету». Андрій Садовий відзначив “вміння Мішалова-молодшого підходити системно до вирішення бізнес-питань” і за півроку до місцевих виборів довірив йому міську партійну організацію «Самопомічі». У 2015-му В’ячеслав Мішалов виступив кандидатом у депутати міськради за списком партії «Самопоміч». Її обличчям і першим номером списку став Артем Хмельников — молодий юрист, який спеціалізується на злиттях і поглинаннях. Сам Мішалов-молодший скромно опинився в прохідній частині списку. «Самопоміч» пройшла в міськраду, отримавши 5,9%. Більшість у міськраді сформувалася не відразу — всю зиму між його майбутніми учасниками йшли торги і обговорення можливих конфігурацій. Фракції «Самопомочі» з її п’ятьма депутатськими мандатами вдалося стати «золотою акцією» більшості. Для неї результатом формування правлячої коаліції в березні 2016 р. стало отримання двох «стратегічних висот» — В’ячеслав Мішалов став секретарем міськради, а Артем Хмельников — головою бюджетної комісії.

Секретар — друга людина в місті після мера Філатова. Без нього, а також без голови бюджетної комісії не вирішувався жоден більш-менш значний питання про виділення бюджетних коштів. Через три місяці після того, як В’ячеслав Мішалов зайняв крісло секретаря міської ради, належна Дмитру Мішалову (батько В’ячеслава Мішалова, – ред.) компанія «Завод «Майстер-Профі» виграла у пов’язаної з ним же структури «Майстер-Буд» тендер на ремонт Центрального мосту за 3,07 млн грн. Вже у вересні міськрада замовила «Майстер-Буду» капремонт Набережної Перемоги за 56,11 млн грн. Один за одним ця компанія почала вигравати тендери і на ремонт міських доріг. За даними сайту «Наші гроші», станом на 20 жовтня 2016 р., тобто за сім місяців перебування В’ячеслава Мішалова на посаді секретаря міськради, структури його батька отримали понад 466 млн грн бюджетних коштів на будівництво та ремонт об’єктів міської інфраструктури. А вже у листопаді 2016-го Мішалов-старший виграв, мабуть, найзнаковіший тендер у новітній історії Дніпра: завод «Майстер-Профі» став генпідрядником капремонту Центрального мосту (в народі — Нового мосту) ще за 177,7 млн грн.

Після цього батька голови міськради Дмитра Мішалова прозвали справжнім тендерним королем міста. Можливо, історія з тендером на реконструкцію Центрального мосту у Дніпрі, а також зі специфікою ведення бізнесу сім’єю Мішалових так і залишилася б частиною місцевого політичного сюжету, якби не кілька важливих обставин.

По-перше — поява теми у загальнонаціональному інформаційному полі завдяки активності мера Дніпра. По-друге — фактор «Самопомочі», представником якої в місті був колишній секретар міськради. Колосальні суми, які через сумнівні тендерні процедури йшли з міського бюджету на фірми Дмитра та В’ячеслава Мішалових, були загрожували репутаційними наслідками для лідера «Самопомочі» Андрія Садового, якого слідом за «сміттєвим скандалом» цілком можуть потягнути вниз справи його політичних соратників, що увійшли до влади на місцях. Малий який легальний бізнес може зрівнятися за ліквідністю та привабливістю з можливістю розпоряджатися величезними бюджетами міст-мільйонників. Багато з тих, кого підняла вгору хвиля місцевих виборів 2015-го, стали головними вигодонабувачами бюджетної децентралізації, отримавши доступ до фінансового ресурсу, про який їхні попередники не могли навіть мріяти.

Наприклад, річний бюджет Дніпра в 2017 р. становив рекордні для міста 11 млрд грн. У минулому році, В’ячеслав Мішалов, Олександр Новіковський, а також Олена Сосєдку-Мішалова (дружина Мішалова, – ред.) виявилися залученими в дуже сумнівну аферу, яка могла завершитися банкрутством Конкорд-банку, і посадкою пари відомих у Дніпрі та Києві людей. Банк, не чужий секретарю Дніпровської міської ради В’ячеславу Мішалову, підозрювали в незаконному обналичуванні коштів, формуванні фіктивного податкового кредиту, сприянні в незаконному придбанні валюти та виведенні грошей в офшори.

У банку «Конкорд», оформленому на цивільну дружину колишнього В’ячеслава Мішалова — Олену Соседку-Мішалову, були великі проблеми. Фінансова установа потрапила у поле зору слідчих Національної поліції, які підозрювали, що банк може бути нічим іншим, як великим конвертаційним центром. Наслідки цього для фінансової установи можуть бути найсумнішими — аж до введення в неї тимчасової адміністрації. За матеріалами досудового розслідування, невстановлені особи, організувавши цілий ряд фіктивних підприємницьких структур в Києві та Дніпропетровській області, вступили в змову з посадовими особами АКБ «Конкорд».

Після чого на рахунки цих підприємств, відкриті в «Конкорді», почали надходити безготівкові кошти від фірм, охочих ухилитися від сплати податків, а також «безнал» держпідприємств, керівники яких могли займатися фактичним розкраданням державних грошей. За матеріалами СБУ, в гривневих операціях конвертаційного центру брало участь щонайменше два десятки фірм, які обслуговувалися в «сімейному» банку Мішалова. Більшість з них, не маючи необхідної кількості працівників, складських приміщень або транспорту, надавали фіктивні послуги купівлі-продажу матеріальних цінностей реально існуючим підприємствам, допомагаючи їм ухилятися від сплати податків.

Реально існуючий товар, як правило, продавався за готівку за вищою ціною. Ще з півсотні підприємств-резидентів правоохоронні органи характеризували, як псевдоімпортерів і псевдоекспортерів, реквізити яких використовувалися для проведення незаконних зовнішньоекономічних фінансово-господарських операцій на замовлення реально діючих суб’єктів і інших «конвертаційних центрів». Внаслідок чого багатомільйонні суми виводилися в офшори. У справі також фігурували іноземні компанії, зареєстровані в різних офшорних зонах та китайських територіях випереджаючого розвитку, що сприяли у здійсненні псевдоімпорту. Завдяки таким операціям українські організатори та замовники схем отримували можливість купувати валюту на міжбанківському ринку за фіктивними контрактами.

Суди були зайняті тим, що за клопотанням слідчої групи Нацполіції приймали рішення про арешт рахунків підприємств-учасників незаконних операцій. У другій половині жовтня 2017 року Печерський суд м. Києва прийняв більше 20 таких рішень за різними підприємствами. Деякі з них мають назви, пов’язані з відомими комерційними структурами, наприклад, «Євразхолдинг». Але зазвичай за ними ховалися фірми-клони, оформлені на фіктивних власників.

При цьому до послуг конвертаційного центру, як вважають у поліції, відкрито вдавалися структури досить відомих людей. Серед них була названа ТОВ «Туристичний лідер», якому заблокували рахунки відразу в кількох банках (цією компанією володіє колишній член ради підприємців при Кабміні та екс-глава Turtess Travel в Україні Олександр Новіковський). У «чорний список» потрапили і держструктури, наприклад, ДАК «Українські поліметали», якою з 2015 р. керував колишній помічник Романа Насірова, який займав посаду глави ДФС, Костянтин Лісничий.

Крім цього, не можна виключати, що правоохоронці зацікавляться бізнесом, що належить безпосередньо власникам «Конкорда». Наприклад, київським рестораном Reef, відкритим у 2016 році на місці автосалону Ferrari на вул. Шота Руставелі. Згідно з даними «ОЛІГАРХА», його ключовим співвласником є Олена Сосєдка-Мішалова. Яке відношення до організації сумнівних фінансових схем за участю «Конкорда» має Мішалов та люди з його найближчого оточення, має встановити слідство.

У декларації про доходи за 2017 рік (перед звільненням, – ред.) в минулому друга людина в системі місцевого самоврядування Дніпра, вказав у своєму володінні три квартири в Дніпрі, два паркувальні місця, 14 наручних годинників елітних марок, 10 рушниць, кілька дорогих італійських ручок, запонки Breguet, портфель Berluti, кілька картин, колекцію вінілових платівок і «морський акваріум з вишуканими рибками» вартістю 1,7 млн. грн. Також екс-секретар Дніпровської міськради задекларував 4 елітних автомобілі – Porsсhe за 3,5 мільйонів гривень, Porsсhe за 1 мільйон 280 тисяч гривень, BMW за 640 тисяч, MITSUBISHHI за 160 тисяч, мотоцикл BMW, вантажний автомобіль Toyota за 2 мільйона 430 тисяч і два водних засоби загальною вартістю 800 тисяч. Мілашов відзначив, що є вкладником «Конкорда». В якому, правда, він зберігає не найзначніші для нього суми — 2, 572 тис. грн. і 112 доларів. Левову частку своїх коштів власник торгових марок «Дніпро» і VodKA Мішалов вважає за краще тримати в «кеші» — 50 тисяч британських фунтів, 275 тисяч євро, 1 мільйон 700 тисяч доларів США та майже 11 мільйонів гривень.

Також в ПриватБанк у Мілашова лежить 196,557 тисяч гривень. А ще з декларації вія сепаратизмом, адже Мішалов будує в окупованій РФ кримській Ялті котедж. Отже, повернемося до “роботи” Мішалова в якості секретаря міськради Дніпра. Мішалов був членом піклувальної ради Дніпропетровської єврейської громади, куди також входять Геннадій Корбан та Ігор Коломойський, який є президентом “Об’єднаної єврейської громади України”. Також Мішалов – співвласник провайдерів, порталів і платіжних систем. Але і не варто забувати про будівельну імперію його батька. Потрапити в крісло секретаря міськради для “молодого олігарха” не склало труднощів. Набагато складніше виявилося втриматися на цьому місці. Першим скандалом, пов’язаним з новообраним секретарем міськради стала відкрита підтримка Олександра Вілкула.

Наприкінці березня 2016 року Мішалов був єдиним, хто утримався підтримати петицію про позбавлення Олександра Вілкула звання почесного громадянина Дніпропетровська (громадськість звинуватила Вілкула в сепаратизмі, – ред.). Свій вчинок Мішалов тоді пояснив “аполітичністю”. А вже в жовтні того ж року фірма батька секретаря міськради Дніпра виграла тендери на півмільярда гривень. Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради 17 жовтня уклав угоду з фірмою “Майстер-буд” на поточний ремонт доріг на 150 млн грн.

Станом на той момент, з початку обрання Мішалова-молодшого депутатом міськради у 2015 році фірма його батька виграла підряди від міськради і облдержадміністрації вже на 466,08 млн грн. На даний момент, після обрання Мішалова-молодшого депутатом Дніпровської міськради у 2015 році “Майстер-буд” отримав підрядів на 1,12 млрд грн. Основними замовниками виступали міськрада Дніпра і Дніпропетровська облдержадміністрація. Однак ситуація з купівлею тендерів міської ради, хоч і була відома і депутатам, і жителям Дніпра, не викликала суспільного резонансу. Тільки навесні 2017 року партія “Самопоміч” (в міськраду Мішалов пройшов за списком “Самопомочі”, – ред.) звернулася до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) з проханням перевірити інформацію про зловживання службовим становищем у особистих інтересах та в інтересах членів родини секретарем Дніпровської міської ради В’ячеславом Мішаловим.

Трохи пізніше Партія “Самопоміч” рекомендувала Мішалову добровільно скласти депутатський мандат. Потім з’явилися подробиці декларації секретаря, який отримав у спадок 17 мільйонів. І, понеслося. У квітні 2017 ряд депутатів міськради вимагали скликання позачергової сесії, присвяченої зняттю з посади секретаря міськради В’ячеслава Мішалова.

Тоді останній заявив, що “йому мстять за львівське сміття”. Фракція “Самопоміч” в міській раді Дніпра звернулася до міського голови Бориса Філатова із заявою про відкликання з посад представників фракції – секретаря міської ради В’ячеслава Мішалова та голови бюджетної комісії Артема Хмельникова. Загалом, “Самопоміч” всіми методами намагалася позбутися Мішалова, який корупційним скандалом навколо свого імені, відчутно “бив” по репутації політсили. Дійшло до того, що народний депутат України від партії “Самопоміч” Роман Семенуха навіть вибачався за В’ячеслава Мішалова перед жителями Дніпра.

11 квітня міський голова Дніпра Борис Філатов вніс до порядку денного чергової сесії міської ради, запланованої на 12 квітня, питання про зняття з посад секретаря міської ради та голови бюджетної комісії. Голова фракції “Самопоміч” в міській раді Дніпра Олександр Лигін закликав секретаря міськради В’ячеслава Мішалова та голову бюджетної комісії Артема Хмельникова добровільно покинути посади для розблокування роботи міськради. Потім фракція “Самопоміч” виключила секретаря міськради Дніпра та голову бюджетної комісії, і знову запропонували секретарю міськради Дніпра самому піти з посади.

Після цього навіть біля будівлі міської ради Дніпра влаштували перформанс – там з’явилися санітари, які несли на ношах два тіла, загорнуті в ковдри. А Мішалов, у свою чергу, заявив про намір подати судові позови щодо осіб, які звинувачують його в корупції, та навіть подав до суду на два видання, на свою колишню партію та на колишнього віце-мера. Тоді в ЗМІ з’явилася інформація, що в Дніпрі начебто готуються таємно знімати секретаря міськради.

Проте 13 квітня міськрада Дніпра відмовилася відправити секретаря у відставку. Під час голосування за відставку секретаря міської ради Дніпра В’ячеслава Мішалова хтось з депутатів намалював на бюлетені для таємного голосування чоловічий статевий орган. Після невдалої спроби звільнити Мішалова, фірма “Мастер-Профі”, яка була підрядником ремонту Нового мосту в Дніпрі, попросила додатково 67 мільйонів гривень на завершення робіт. І знову запустився маховик “відставки Мішалова”. Була розпочата кампанія по відкликанню двох депутатів міськради, включаючи Мішалова, далі запустили процедуру відкликання. І навіть в виборчкомі зареєстрували документи про відкликання.

В виборчком передали підписи за відкликання секретаря міськради, однак держвиконавці перешкоджали засіданню виборчкому. Потім виборчком Дніпра вирішив оскаржувати рішення суду, що забороняло відкликання двох депутатів. І лише тоді “європейський політик” Мішалов заявив, що покидає посаду, але залишається депутатом міськради. Тут і почалася третя, триваюча і досі хвиля відставки Мішалова вже як депутата. Виборчком Дніпра відновив відкликання з депутатів екс-секретаря міськради.

Суд дозволив виборчкому Дніпра не відкликати з депутатів колишнього секретаря міськради. Вже після відходу з посади секретаря міськради стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження за фактом нецільового використання бюджетних коштів посадовими особами комунального підприємства (КП) “Інфо-Рада-Дніпро” мерії Дніпра. Розслідування стосується проведення закупівлі у 2016-2017 роках, йдеться про конфлікт інтересів колишнього секретаря міської ради Дніпра В’ячеслава Мішалова, у підпорядкуванні якого знаходилося це комунальне підприємство, директора КП Володимира Петренка, його брата Костянтина Петренка, Сергія Шишкіна і Володимира Штепи. Зазначені особи через підконтрольні юридичні особи вивели через комунальне підприємство і привласнили майже 69 млн гривень.

У лютому 2018 року фірмі, пов’язаній з Мішаловим, знову пощастило в держзакупівлях. Групі компаній “Мастер”, оскандалившійся минулого року на реконструкції доріг і шляхопроводів у Дніпрі, вдалося отримати непоганий заділ у новому році. 31 січня департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради підписав договір на поточний ремонт автодоріг з фірмою “Тракція Інфра”.

У середині минулого місяця вона виграла тендер вартістю 200 млн гривень, оголошений місцевими органами влади. Конкурентами “Тракції” на конкурсі було дочірнє іноземне підприємство “Дніпродор” і ТОВ “УПС”. Материнською компанією “Дніпродора” є польська компанія PUS із Жешува. З 2006 року PUS працює в регіоні під назвою ТОВ “Дорбуд”, має свій асфальтобетонний завод, укомплектований іспанським обладнанням, французьку установку для бітумної суміші і власний парк спеціалізованої техніки. При стартовій вартості ремонтно-дорожніх робіт у 200 млн грн, запропонованій дніпровською мерією, “Тракція Інфра” погодилася за 199,13 млн грн.

Переможець тендеру має польське коріння. “Тракція Інфра” є “дочкою” компанії “Тракція Україна”, 50,1% в якій належить польському підприємству PDM Białystok S.A., що входить до польської будівельної групи Trakcja. Решта 49,9% оформлені на ТОВ “Келіо”, власниками якої є дві маловідомі мешканки Дніпра Олена Мамон і Маргарита Карагодина. Фірма “Келіо” знаходиться за тією ж адресою (вул. Харківська, 8А в Києві), що і ТОВ “Мезон”, засновниками якого виступають бенефіціари будівельної групи “Мастер” Михайло Тульчинський і Дмитро Мішалов. Недалеко від них пішла і материнська компанія “Тракція Україна”, яка знаходиться за адресою пр. Богдана Хмельницького, 139, де знаходиться “Дніпропрес”, що також входить до складу групи Мішалова-Тульчинського. Таким чином, один з головних будівельних баронів Дніпра продовжує займатися місцевим бюджетом.

Мабуть, єдиним засмученням для переможця тендеру стало те, що вже 1 лютого “обрізали” підряд до 100 млн грн через нестачу фінансування. Також Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної адміністрації замовив фірмі “Мастер-Строй” реконструкцію офтальмологічної лікарні в Дніпрі за 167,7 млн грн. Власниками компанії “Мастер-строй” через фірму “Юніком Капітал” є Лариса Флакс, Михайло Тульчинський і Павло Мінасов.

До недавнього часу частка Мінасова належала Дмитру Мішалову, чий син В’ячеслав Мішалов з березня 2016 року до кінця 2017 року працював секретарем Дніпровської міської ради. Отже, відставка секретаря міської ради Дніпра В’ячеслава Мішалова була пов’язана з зривом термінів реконструкції двох знакових об’єктів – Нового мосту і набережної. Обидва ремонти вели фірми, пов’язані з родиною депутата. У листопаді 2016 року за результатами тендеру мерія Дніпра замовила фірмі “Завод “Мастер-Профі” батька секретаря міськради В’ячеслава Мішалова Дмитра Мішалова капітальний ремонт Нового мосту через річку Дніпро за 177,79 млн грн.

Серед усіх тендерних заявок пропозиція фірми Мішалова-старшого була найдорогою, проте саме воно виявилося найпривабливішим для міста. На даний час вартість ремонту мосту зросла вже до 250 мільйонів. 5 жовтня 2017 року в міськраді Дніпра вирішили розірвати контракт з компанією “Мастер-Строй”, яка займалася реконструкцією Набережної Перемоги.

За словами мера Дніпра Бориса Філатова, причина розірвання контракту – зрив термінів реконструкції. Але це дрібниці. Справа в тому, що сім’я В’ячеслава Мішалова давно, ще з часів Януковича, і дуже активно займається тендерними схемами не тільки в Дніпрі, але і по всій Україні. Слід нагадати, що 1 березня 2013 р. почала свою роботу знаменита вертолітний майданчик в селі Пекарі під Каневом — поряд з Межигір’ям один з найяскравіших символів державного розтринькування епохи Януковича. Вертодром обійшовся українському бюджету $10 млн і з тих пір використовувався за призначенням лічені рази.

Серед підрядників цієї корупціогенної будови фігурувала група компаній «Мастер», підконтрольна дніпропетровському бізнесмену Дмитру Мішалову — батькові колишнього секретаря міськради Дніпра. Великим замовленням на будівництво вертолітного майданчика в Каневі група «Мастер» зобов’язана керівнику свого київського представництва Глібу Вакунову. Саме Вакунов у 2011 р. очолив держпідприємство «Інфраструктурні об’єкти». Волею долі топ-менеджер «Мастера” став людиною, яка відповідала за розподіл сотень мільйонів гривень з державного бюджету, в тому числі і на будівництво нового корпусу «Охматдета» і скандального дата-центру з вертолітним майданчиком у центрі столиці.

Крім каневського вертолітного майданчика, компанії Дмитра Мішалова також освоювали 727,25 млн грн на проекті з реконструкції даху НСК «Олімпійський» під Євро-2012. Ще однією удачею Дмитра Мішалова і групи «Мастер» за часів Януковича стала перемога в муніципальному тендері на будівництво багатоповерхівки на околиці Дніпропетровська вартістю 87,88 млн грн. Будинок планували здати в кінці 2014 р., але його будівництво так і не почалося, а компанії, що входять до групи «Мастер», стали одна за одною призупиняти свою діяльність.

До кінця переломного для всієї країни 2013 р. Дмитро Мішалов підійшов у стані, близькому до банкрутства. І всі б закінчилося, якби в 2015 р. на місцевих виборах до міськради Дніпропетровська не зайшов Мішалов-молодший. І те, що Мішалов наразі не займає керівну посаду в міськраді, не означає, що він відійшов від справ. Фірма його батька, хоч і засвітилася в негативному ключі в Дніпрі, продовжує отримувати багатомільйонні підряди по всій Україні. Схема налагоджена, люди проплачені, бізнес йде. Зрозуміло, чому Мішалов, за його ж словами, “не тримається” за місце. Адже організаційна робота в міськраді Дніпра вже проведена, а віддавати розпорядження можна і з місця міського депутата.