Історія непотоплюваного Саші Акста, або Чому Зеленський не затвердив рішення РНБО

Історія непотоплюваного Саші Акста, або Чому Зеленський не затвердив рішення РНБО

Це розповідь про так звані «санкції». Про контрабандистів. І про Сашу Акста, якого Данилов «санкціонував», а Президент Зеленський врятував.

То чи за гроші, то чи його хтось укотре майстерно «розвів». Як раніше «розводили» Баканова, Наумова і того ж самого Сашу Акста. І почнемо ми з найзагадковішого співробітника контори — Андрія Наумова, якого В. Зеленський 25 липня звільнив з посади начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ.

Президенту дуже потрібен рейтинговий допінг, а соцопитування вже показали: санкції працюють! Наумов прийшов в СБУ з ГПУ, але, судячи з кримінальних справ проти нього за часів керівництва Чорнобильською зоною відчуження, він просто кримінальник. І був він у Івана Баканова не просто членом команди, а другом, довіреною особою, і, як пліткували злі язики – його гаманцем. І, як стверджують ті ж злі язики, залишається другом і гаманцем. Просто змінив офіс з Володимирської, 33 на Паторжинського. Але СБУ продовжує керувати. Відповідав Наумов у «конторі» за чистоту кадрів. І один із цих вичищених кадрів — екс-перший заступник глави Служби Д. Нескоромний — навіть зробив Наумову піар. Тим, що його «замовив» (ви ж пам’ятаєте цю захоплюючу історію?). Ну а ще Андрій Наумов контролював митницю. І продовжує контролювати.

Не секрет, що саме Служба, яку погрожують позбавити «хліба» у вигляді боротьби з економічними злочинами – залишається основним куратором контрабандних потоків у нашій країні. Після декриміналізації контрабанда перетворилася на заняття не лише прибуткове, а й безпечне. То чому б не переділити ринок під себе за допомогою нового чарівного інструменту – санкцій?

Так, мабуть, міркував А. Наумов. Завзято засукав рукави і за дорученням свого шефа Баканова взявся за розпіарену антиконтрабандну роботу. Вступив у бій із тінню, так би мовити.

На осінь 2020 – коли з легкої руки Зеленського Наумов отримав військове звання бригадного генерала полковника (!) Андрій Олегович уже створив бек—офіс за прикладом порошенківського.

Кілька слів про те – як працювала «боротьба з контрабандою» у період правління країною переможної Гідності Петром Порошенком. Президента-«патріота» у тих колах називають голубом миру – у тому сенсі, що Петро Олексійович ні з якими схемами не боровся і нікому не загрожував. «Смотрящим» за контрабандою був при ньому Олександр Грановський. А «казначеєм-адміністратором» — Сеяр Куршутов.

У 2014 році цей нікому не відомий бізнесмен прибув до Києва з Криму і так потоваришував спочатку з партнером Президента Б. Ложкіним, а потім і з А. Грановським… Що з дрібного спекулянта перетворився на магната.

Як то кажуть – молодий, та ранній: у бек-офіс до Сеяра шикувалися в чергу такі потужні фігури, як Вадим Альперін. Тіньовий офіс Куршутова був точкою перетину інтересів митниці, бізнесу та СБУ, а ветерани контрабандної справи на кшталт Альперіна були для Сеяра просто клієнтами.

Наумов, як видно, вивчав досвід Куршутова і вирішив скопіювати його успішний успіх. Для цього він узяв на роботу Олександра Акста, який раніше працював у Сеяра. І при Баканові виріс свій «сеяр» — творець контрабандної схеми під виглядом кур’єрської доставки, відомий у вузьких колах на прізвисько «Німець». Роль Грановського дісталася Наумову. І лише Зеленський ні про що не підозрював.

Так ми з вами підійшли до відповіді на питання: за яким принципом формувався перший пакет «антиконтрабандних» санкцій. Складав санкційний список Олександр Акст. Людина, близька до люстрованого митника Геннадія Романенка — кума легендарного мільйонера з КПУ Калетника.

У нових реаліях «боротьби з контрабандою» усі охочі щось украсти в держави шикувалися в чергу до Акста. А потім — або ставали його клієнтами, або… Тих «колег», які не припали до двору, Акст відправив під санкції. Причому, якщо Куршутов із Грановським обкладали поборами контрабандистів і давали їм заробити… То Наумов і Акст працювали над тим, щоб залишитися єдиними контрабандистами в Україні.

Пройдемося по персоналіях.

Санкції РНБО передбачають блокування активів, заморожування рахунків, запобігання виведенню капіталів за межі України, позбавлення ліцензій і дозволів, припинення транзиту ресурсів, обмеження торговельних операцій та багато інших проблем — терміном аж на 3 роки.

Чудаков Олександр потрапив під санкції серед перших, тому що був конкурентом Акста по Борисполю. Через цей порт проходить 95% авіаперевезень, а схема, яку Акст поставив на потік: постачання дорогої електроніки під виглядом міжнародних посилок, кожна з яких видавалася за посилку вартістю до 150 євро і ввозилася в країну без мита.

Пересоляк Валерій – той унікальний бізнесмен, який створив в Україні приватну митницю. Шматок кордону, контрольований Пересоляком, є ласим шматочком. Про Пересоляка розповідають анекдоти. Він створив із контрабандистів футбольну команду: вдень хлопці тренуються, а вночі працюють митниками.

Потрапили в чорний список і зубри «контрабасу», які на слуху, тож їх просто неможливо було не включити: Вадим Альперін, Іван Бокало, Олег Доронін (останнього включили до другої черги санкцій).

Бізнесмен-мінімізатор Фірманюк Орест потрапив під санкції за те, що нібито «замовляв» статті про СБУ у Плінського та Дубінського, і Наумов з Акстом про це дізналися.

Віктор Шерман при Куршутові жваво возив із Туреччини ганчір’я. Кажуть, що у Сеяра було бажання стати монополістом у цій галузі, але він терпів 4-5 бізнесменів із «дахом». Таких, як наприклад, Єрімичук («Слон»), який теж завозив турецький легпром і мав покровителів у керівництві «Народного фронту».

Олександр Єрімичук. Потрапив під санкції, оскільки Акста не влаштовувало мати відсоток від бізнесу, який можна зробити своїм. «Німець» бачив себе № 1 у постачанні турецького одягу.

З тієї ж причини – заради зачистки ринку від конкурентів — під санкціями опинилися інші «турецькі легковики»: Кушнір Юрій потрапив під першу хвилю, а Амінев Денис і Сердюк Сергій потрапили до другого пакету «антиконтрабандних» обмежень.

Але виявилося, що для успішної роботи не вистачає чогось ще: чи то офісів у Стамбулі, чи то IQ. Тож Акст пішов на компроміс — внесені до першого списку контрабандисти тимчасово продовжили працювати на нього, ділячись досвідом.

Наші джерела кажуть, що «ганчірковий» бізнес весь сірий, тож «легпромники» від санкцій особливо не постраждали. Однак усі вони опинилися на гачку в СБУ. І, розуміючи, що їх у будь-який момент здадуть, вирішили чинити опір.

Друга хвиля санкцій накрила 13 контрабандистів і серед них — Олега Богданова. Акст узяв до себе на роботу його менеджера Якубова і зробив головним по «турецькому напрямку».

Потрапили до цієї хвилі й колишні митники, з якими у Акста просто не склалися стосунки. Серед них пенсіонер Юрій Дворак. І бізнесмен Михайло Грибанов, який виграв конкурс на начальника Одеської митниці і за три місяці встиг так насолити Якубову (колишньому менеджеру з команди контрабандиста Богданова), що заробив санкції. За компанію з Грибановим потрапив до чорного списку і його менеджер Андрій Попов, хоча за нашими даними, це просто службовець, який живе в однокімнатній квартирі.

Під санкціями опинився нарешті і згаданий вище Сеяр Куршутов. Ті, кого він раніше «обілечував», виявилися мстивими хлопцями: не забули Сеяру, як за Порошенка він «стриг баранів», отримуючи дивіденди з чужої контрабандної справи.

Постраждав разом із колишнім патроном і Черепинський Олександр, який раніше працював у «Офісі контрабанди» у Сеяра. Кажуть, Черепинський давно «не в бізнесі», але у колишніх клієнтів на нього величезний зуб.

Кукоба Едуард потрапив під санкційний меч через те, що Акст поклав око ще й на його сигаретний бізнес.

Проблема ж «успішних борців із контрабандою» з відомства Івана Баканова полягала в тому, що вся їхня бурхлива діяльність із переділу ринку не була узгоджена із Зеленським.

Ви не забули про тих, хто потрапив під санкції 1-ї хвилі «легпромників», які вирішили не здаватися? Вони написали Президенту листа, в якому розповіли, що ними маніпулюють. А ще у скривджених контрабандистів знайшлися друзі в ДБР, які зібрали компромат на Наумова і відкрили Зеленському очі на тіньовий «Офіс контрабанди» в СБУ.

Андрій Наумов, який прийшов до СБУ у 2019 році, а вже через рік отримав звання бригадного генерала, мав доступ до кабінету Зеленського. І ось, виявляється, як відплатив за ласку. Дізнавшись правду, Зеленський так розлютився, що вичистив із СБУ разом із Наумовим ще кількох наближених до нього керівників. І доручив готувати третій пакет «антиконтрабандних» санкцій уже МВС, а не СБУ.

У підсумку під третю санкційну хвилю потрапили троє. Насамперед – той самий Олександр Акст, який за Зеленського встиг знищити всіх конкурентів і зробити монополістом власну фірму «Преміум пакет».

Потім — Студенець Владислав, який є менеджером одіозного Дениса Пудрика. Пудрик працює на митниці з 1998 року, починав інспектором у Донецькому аеропорту, а потім пройшовся по 12 регіонах, де обіймав посаду то головного митника, то заступника. У 2015 році його люстрували, але Пудрик через суд домігся компенсації в 677 тисяч гривень (!) і відновився на роботі. Начальником Одеської митниці він був у серпні-жовтні 2020 року, після чого був звільнений за погану роботу, але знову сплив як заступник, і досі вважається «королем» Одеської митниці. Внесення до санкційного списку його «правої руки» Студенця – це спроба поставити на місце Пудрика, від якого позбутися непросто. За чутками, гешефт від Пудрика має сам голова Держмитслужби України Павло Рябікін.

Привіт Пудрику прилетів від укладачів списку також не просто так. У МВС є власні претенденти на переділ ринку. Ними вважаються два брати: Семенцов Олексій — депутат облради від «Слуги народу», екс-начальник Департаменту захисту економіки Нацполіції Одеської області, і бізнесмен Семенцов Ростислав.

Потрапив до третього пакету санкцій і Валерій Фальковський – колишній чоловік Семенцових, який перебіг до конкурентів, за що і був покараний.

Але найсмішніше почалося потім. Рішення про санкції проти Акста Данилов оголосив 30 липня цього року. У попередніх санкційних випадках Президент Зеленський протягом тижня підписував Указ, яким ці санкції вводилися в дію. Але … у випадку з Акстом цього не сталося. Указу Президента про санкції проти нього немає досі. Невже все так просто, і Зеленському занесли пару валіз доларів, і він «змінив гнів на милість»? І Акст продовжив працювати. Тільки вже не через «Преміум-пакет», а через інші фірми, зосередивши свою увагу на Одесі та Волині. А Наумов продовжує фактично керувати митницею. І гроші йдуть йому в кишеню, у конверти для депутатів «Слуг народу», ну і на майбутню виборчу кампанію Зеленського. Рябікін – не більше ніж «фунт», якому дає вказівки Наумов, а кадри постачає Беззубенко, радник Єрмака. Най «смачніші» митниці віддані «чекістам» з обойми Беззубенка. А ви кажете – боротьба з контрабандою. Зеленський, здається, чудово все розуміє. Як то кажуть, «і в темі, і в долі».

НИЖЧЕ — ПОВНИЙ СПИСОК ТИХ, ХТО ПОТРАПИВ ПІД САНКЦІЇ В РАМКАХ БОРОТЬБИ З КОНТРАБАНДОЮ.

1-а хвиля «антиконтрабандних» санкцій РНБО (від 02.04.21):

1) Бокало Іван (Львів) — колишній старший інспектор відділу технічних засобів контролю Львівської митниці та екс-депутат Львівської облради, за даними «Страни» — менеджер І. Кривецького на прізвисько «Пупс», оператор схем із ввезення в Україну авто та «обілечування» вантажівок, що в’їжджають в Україну з ЄС.

2) Пересоляк Валерій (Ужгород) — колишній заступник керівника управління ризиків і протидії правопорушенням Закарпатської митниці, власник ФК «Минай». За даними «Страни», курує схему з доставки різних товарів із ЄС без декларування в мікроавтобусах, унаслідок чого вантаж проходить в Україну без оформлення. У 2020 р. екс-футболіст «Миная» Євген Мирончук став начальником відділу оперативного реагування управління з боротьби з контрабандою Закарпатської митниці.

3) Кушнір Юрій (Чернівецька область) — підприємець, фігурант у справі про хабар у 400 тисяч доларів колишньому голові облради. За даними «Страни», має репутацію хрещеного батька контрабанди Чернівецької області, з 2010 по 2015 рік був депутатом облради.

4) Єрімічук Олександр (Чернівці) — брат екс-прокурора, якого пов’язують з Арсенієм Яценюком та колишнім депутатом від «Народного фронту» Максимом Бурбаком. Його також пов’язували з ввезенням товарів із Туреччини. Єримичука позбавили громадянства України та заявляли про намір екстрадувати. За даними «Страни», відомий на Буковині під прізвиськом «Слон», вважається «смотрящим» за контрабандними потоками від екс-нардепа від «Народного фронту» та друга Яценюка Максима Бурбака.

5) Фірманюк Орест (Київ) – бізнесмен, митний брокер і власник фірм, що працюють у сфері зовнішньоекономічної логістики (ТОВ «Валгер груп», «Аеропорт Київ Карго»), якого екс-голова державної митної служби Максим Нефьодов називав його «контрабандистом № 1 України».

6) Альперін Вадим (Одеса) — бізнесмен, якого в медіа дружно називають «королем контрабанди». У 2019 році САП звинуватила його у зловживанні службовим становищем, ухиленні від сплати податків, зборів і у створенні злочинної організації. Заарештований детективами НАБУ, Альперін вийшов під заставу 76,6 мільйона гривень. Спочатку його зобов’язали носити електронний браслет, але у травні 2020-го звільнили від цього обов’язку. Його «контрабандистом № 1» називав сам Президент. Також Альперіна позбавили українського громадянства.

7) Кравченко Олександр (Одеса) — колишній заступник керівника Херсонської митниці, очолював слідчий відділ СБУ в Одеській області, згодом був заступником Головного слідчого управління Служби безпеки України. Спеціалізувався на боротьбі з контрабандою.

8) Чудаков Олександр (Одеса) – за даними «Цензор.нет», фігурант кримінальної справи СБУ про контрабанду та привласнення керівництвом одеської поліції вантажу контрабандних сигарет. Був власником складу, куди нібито за вказівкою поліцейських відправили на зберігання 3,5 мільйона пачок контрабандних сигарет, після чого вони були розпродані.

9) Шерман Віктор (Одеса) — бізнесмен, власник численних компаній (ТОВ «Тріекспо», ТОВ «Експедиція-3», ТОВ «Сікарго логістик» тощо), якого пов’язують з оформленням митних декларацій та інкасацією «чорного налу». За даними «Страни», спеціалізується на доставці товарів із Туреччини, возить до 50% товару для ринку «7 кілометр», має інтереси в інших видах діяльності. Наприклад, будує висотку в одному з найпрестижніших районів Одеси – на Лідерсівському бульварі. Наприкінці 2020 року у нього вдома та на його підприємствах СБУ проводила обшуки.

2-га хвиля «антиконтрабандних» санкцій РНБО (від 15.04.21):

1) Амінев Денис (Одеса) – за даними vgorode.ua, колишній співробітник Одеської митниці, якого підозрювали у крадіжці 37 контейнерів з нерозмитненим вантажем на 154 мільйони гривень.

2) Богданов Олег (Херсонська область) – за даними vgorode.ua, «смотрящий» за чорною касою митниці. У Київській митниці працював на посаді, що передбачає боротьбу з контрабандою. В Одеській митниці був заступником начальника.

3) Грибанов Михайло (Київ) – за даними vgorode.ua, колишній начальник Одеської митниці, якого у 2020 році затримали на хабарі. Зараз проживає у Києві.

4) Дворак Юрій (Київ) – за даними видання «Високий замок», колишній керівник Київської митниці, працював першим заступником, а також у Державній фіскальній службі, піддавався люстрації.

5) Доронін Олег (Київ) – за даними журналіста Є. Плінського, причетний до ОПГ «Бороди», яка займається заниженням вартості товарів при розмитненні та ухиленням від сплати податків.

6) Кукоба Едуард (Мукачево) – за даними сайту mukachevo.net, є багаторічним діловим партнером екс-мера Мукачева та нардепа Василя Петевки в частині спільного тіньового бізнесу.

7) Куршутов Сеяр (Київ) – «права рука» екс-нардепа від БПП А. Грановського, який за Порошенка був головним «смотрящим» за контрабандою. За даними сайту «Антикор», для імпортерів встановлювалася «такса», яку вони мали платити за безпроблемне митне оформлення та імпорт. Куршутов контролював надходження грошей від схем і передавав частину нагору.

8) Мелконян Тигран (Одеса) – за даними vgorode.ua, директор фірми «Скай Лайн». У 2017 році Генпрокуратура вилучила в Одеському морському торговельному порту сім контейнерів із сигаретами, які передали на зберігання його фірмі. Суд дозволив знищити ці сигарети, але НАБУ підозрювало, що співробітники ГПУ їх продали.

9) Полуситок Володимир (Львів) – за даними «ЗН», колишній митник, який був заступником начальника оперативного управління по боротьбі з контрабандою та митними правопорушеннями — начальник відділу провадження у справах про порушення митних правил Львівської митниці, зараз бізнесмен, розглядався, але не потрапив до 1 списку

10) Попов Андрій (зареєстрований на непідконтрольній території – в Євпаторії) – за даними vgorode.ua , директор терміналу в порту Південний, займався перевалкою нафти.

11) Сердюк Сергій (Одеса) – за даними «ЗН», екс-співробітник Генпрокуратури, який фігурував у справі про крадіжку 37 танкерів із порту Одеси та завдання державі збитків на 154 млн грн, розглядався, але не потрапив до 1 списку. Прийшов до Генпрокуратури одночасно з Юрієм Луценком.

12) Черепинський Олександр (Харків) – бізнесмен, який згадується в розслідуванні проєкту «Наші гроші» (Бігуса) в контексті сумнівних закупівель в аеропортах, розглядався, але не потрапив до 1 списку

13) Амірханян Араік – громадянин Вірменії та громадянин України, який за даними vgorode.ua, мав бізнес в Одесі та звинувачувався в організації «механізму незаконного переправлення» людей з України до Росії через Крим, незаконному заволодінні майном українських підприємств на суму майже 20 мільйонів гривень. Вийшов із СІЗО під заставу і втік до Франції.

Під санкції потрапили також 95 юридичних осіб, які з ними пов’язані.

3-тя хвиля «антиконтрабандних» санкцій (оприлюднені О. Даниловим 30 липня 2021 р.):

1) Акст Олександр – громадянин Німеччини, засновник одного з найбільших поштових операторів — ТОВ «Преміум пакет» (Київ), якого називають «смотрящим» за контрабандою від СБУ при І. Баканові.

2) Фальковський Валерій – за даними «ЗН», колишній начальник відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса-вантажний», який при звільненні не здав службове посвідчення.

3) Студенець Владислав – за даними «Антикор», зять екс-прокурора Одеської області, касир і куратор схем від імені начальника Одеської митниці Олега Погорілівського, засновник ТОВ «Найкращі митні рішення» (Боярка), яке займається організацією вантажних перевезень і маси підприємств в Одеській області, його пов’язують також із начальником Одеської митниці Денисом Пудриком.

Крім того, під санкції потрапили 24 компанії, афілійовані з ними.

ОРД