«Наболтал на две статьи». Кто подставил Холодницкого

«Наболтал на две статьи». Кто подставил Холодницкого

У вівторок, 27 березня, минув термін, який окремі ЗМІ відводили для відставки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

За цей час «автономний» заступник Юрія Луценка встиг повернутися із закордонного відрядження, побувати на торжествах з нагоди річниці заснування Служби безпеки України та приступити до роботи.

Всім своїм виглядом він показує, що добровільно покидати своє місце не має наміру. І натякає, що щодо нього ведеться цілеспрямована кампанія з дискредитації.

Як результат, ні у відпустку, ні на лікарняний, а вже тим більше у відставку Назар Іванович не пішов. Але загадкова історія зі зняттям інформації в його робочому кабінеті не поспішає сходити нанівець. Навпаки, вона продовжує обростати різними версіями та домислами.

З моменту початку «скандалу в акваріумі» було висунуто одразу кілька тлумачень.

Згідно з першою з них, на зроблених записах Холодницький міг наговорити не на «уголовку», а максимум — на дисциплінарну справу, розслідування якої є парафією прокурорської Кваліфікаційної комісії. Нібито у своєму робочому кабінеті голова САП допускав висловлювання антисемітського характеру щодо одного з підозрюваних у «бурштиновій справі» — нардепа Борислава Розенблата.

Просувачі цієї версії в маси джерела запевняють — прослуховуючий пристрій, виявлений у кабінеті Холодницького, ні на що не вплине. Мовляв, там тільки нецензурні висловлювання, а фактів корупції немає.

З іншого боку, переконують співрозмовники видання Insider, склад злочину на фонотеці Холодницького все ж міг бути зафіксований. Нібито голова САП не тримав язика за зубами під час обговорення розслідуваних його відомством справ.

Підтримуючі цю лінію джерела кажуть, що в такому разі Холодницький «наболтав» на кваліфікацію його дій одразу за двома статтями. Йдеться про розголошення даних досудового слідства (ст. 387 КК України) та порушення права на захист (ст. 374 КК України).

Про які саме кримінальні справи (які перебувають у провадженні Антикорупційної прокуратури) йшла мова, публічно не кажуть. На цей рахунок є лише згадка про те, що Холодницького записували під час рандеву з представником однієї з громадських організацій. Де співрозмовники вирішували — чи варто педалювати кримінальне провадження щодо одного з діючих міністрів Кабміну. Зокрема, гість кабінету Назара Івановича переконував господаря, що чіпати міністра не варто, бо він «нормальний».

Холодницький нюанси своїх зустрічей не розкриває, а на закиди щодо надмірного використання матюків реагує стримано.

«Якщо це так, мабуть, я все роблю правильно. Кожне слово я можу коментувати. Я знаю, що я кажу: де і кому. Наша робота є дійсно нервовою. Тому, може, і без гарячого слівця не обійтися. Якщо хтось хоче таким чином змусити мене до вчинення якихось дій, відставок чи іншого — не дочекаються. Ми не для цього приходили сюди, щоб піти за першим бажанням когось. Я налаштований на роботу, на результати НАБУ і САП», — зазначив антикорупційний прокурор.

Як би там не було, але поки що оприлюднені деталі фонотеки Холодницького не дають відповіді на питання, чому його вирішили поставити на прослушку.

З урахуванням того, що санкцію на здійснення негласних слідчих-розшукових дій у кабінеті голови САП Апеляційний суд міг видати тільки в тому випадку, якщо Назара Івановича перевіряють на причетність до серйозного злочину, ця частина скандальної історії, найімовірніше, і є най «убивчою».

Це опосередковано підтвердив напередодні генпрокурор Юрій Луценко. «Відповідно до законодавства Генеральна прокуратура України спільно з Національним антикорупційним бюро проводила слідчі дії, які стосувалися, зокрема, і керівника САП пана Холодницького», — зазначив він.

Харківський слід генерала Денисюка

Тем не менш, деталі кримінальної справи, фігурантом якої став Холодницький, все ж стали відомі. Першим їх у телеефірі оприлюднив кримінальний журналіст Володимир Бойко.

З 38:00 обговорюється підноготна скандалу з прослуховуванням Назара Холодницького, джерело відео: youtube.com/112-Украина

Згідно з наявною інформацією, на НСРД щодо антикорупційного прокурора силовики вийшли за мотивом розслідування відлуння іншої резонансної справи. А саме — заяви про вимагання $2 млн у одного з підозрюваних у так званій «вертольотній справі» податкових генералів епохи Януковича. Йдеться про колишнього керівника Харківської обласної податкової Станіслава Денисюка, який перебуває під вартою вже 10 місяців.

У вересні минулого року його адвокат Сергій Вілков розповів, як після арешту Денисюка у його клієнта вимагали гроші співробітники військової прокуратури. Називалися і конкретні прізвища можливих причетних до злочину — головний військовий прокурор Анатолій Матіос (саме його підлеглі розслідували справу «податкових генералів») та його заступник Дмитро Борзий.

«У ГПУ на вулиці Резницькій Денисюка водили по кабінетах, і з самого початку до нього підходили «певні люди», які вимагали з нього та його сім’ї гроші за звільнення. Спочатку сума починалася від $1 млн, потім зросла до $1,5, і врешті за закриття справи «такса» виросла до $2 млн», — розповідав Вілков.

Адвокат надав журналістам запис розмови дочки арештованого Татьяни з посередником. На ньому вона обговорює деталі «викупу» батька, де називаються імена трьох чоловіків, від яких залежить позитивне рішення питання — «Толя, Юра і Ярик». Вілков пояснив, що йдеться про головного військового прокурора Анатолія Матіоса, главу ГПУ Юрія Луценка та голову Апеляційного суду Києва Ярослава Головачова.

Джерело відео: youtube.com/Newsone

Знайомий Ситника і кум Холодницького. Що відомо про посередника передачі хабаря

Півроку тому Вілков обмовився, що за мотивом звернення Денисюка Гінспекція ГПУ відкрила кримінальне провадження і почала розслідування (включно із здійсненням негласних слідчих дій). У рамках його підлеглі Володимира Уварова з’ясували, що хабар з податкового генерала дійсно намагалися «збити» співробітники «воєнки».

«Категорично стверджувати, що військові прокурори вимагали гроші я не можу. Судячи з матеріалів Гінспекції — це так, і саме слідчий Головної військової прокуратури вивів родичів підозрюваного на посередника. Звісно, що робити це без відома Матіоса він навряд чи б став», — каже «Страні» журналіст Бойко.

За його словами, цей «ходок-посередник» обіцяв сім’ї Денисюка врегулювати нюанси звільнення арештованого фіскала в судах двох інстанцій, і в цілому «закрити питання».

Після цього сталася сенсація — на телефон «рішали», який був поставлений на прослушку, подзвонив директор НАБУ Артем Ситник. Далі з’ясувалося, що посередник також контактує і з головою САП Назаром Холодницьким: зовнішнє спостереження зафіксувало його зустріч з помічником антикорупційного прокурора.

Врешті слідчі «розкопали», що посередник військових прокурорів у процесі ймовірної передачі хабаря (то для Холодницького, то для трійки «Толя, Юра і Ярик») від Денисюка — це кум Назара Івановича. Більше того, він нібито встиг отримати від сім’ї харківського податковика перший транш суми неправомірної вигоди — $200 тисяч. Кому «зашли» ці кошти і як звати родича голови САП, що опинився замешаним у корупційній епопеї — тримається в таємниці.

Відомо лише, що після свого призначення на посаду антикорупційного прокурора Холодницький вказував — він хрестив трьох дітей.

«Один хрещеник 2010 року, Богдан, я кум мого однокурсника у Львові. Також у 2010 році я став хрещеним у колеги з Києво-Святошинського, куми моєї… І третій кум — мій друг, з яким ми охрестили дитину у 2015 році… Цей друг живе біля Вишневого, ми з ним з 2009 року дружимо, людина займається бізнесом», — говорив він в інтерв’ю «Українській правді».

З урахуванням того, що з кумом-посередником виявився знайомий і директор НАБУ Ситник, найімовірніше, йдеться про родичів Холодницького, які мають досвід роботи в системі прокуратури Київської області. Де, як відомо, у свій час працювали як Артем Сергійович, так і Назар Іванович.

Як би там не було, але саме за мотивом спілкування голови САП з кумом Холодницький і опинився в полі зору Гінспекції ГПУ. Після чого кримінальне провадження про вимагання хабаря у Денисюка перекочувало до так званого «Департаменту Кононенка-Грановського», а оперативний супровід справи доручили НАБУ. Не виключено, що саме там і народилася ідея з акваріумом і «жучком».

Чи дали проведені негласні слідчі дії щодо антикорупційного прокурора підтвердження його причетності до «обілечування» харківського податковика — поки неясно. На цей рахунок окремі співрозмовники «Страни» в силових структурах допускають, що Холодницького могли «пристегнути» до цього скандалу, щоб відвести підозру від керівництва «воєнки» (на яке спочатку вказував Денисюк).

Найімовірніше, саме в історії фіскального генерала епохи Януковича і криється розгадка «прослушки в акваріумі». Судячи ж з розгортання подій, фінал цієї загадки незабаром може стати публічним.

Справа в тому, що наприкінці минулого тижня військова прокуратура провела серію обшуків у дітей Денисюка — Татьяни та Дениса.

«Сьогодні Матіос хоче забрати цю справу (про вимагання грошей у Денисюка — Прим. Ред.) до себе. Але для цього потрібно, щоб Денисюк змінив показання. Той відмовляється», — каже «Страні» журналіст Бойко.

Досягає ли таким чином Головний військовий прокурор того, щоб вивести з-під удару себе, своїх підлеглих, а також згадуваних на «плівках Вілкова» Луценка та Головачова, і хто насправді підсилав посередника до сім’ї податкового генерала (Холодницький чи військові прокурори), поки неясно. Багатое залежить від того, яку позицію займуть сам Станіслав Денисюк та його родичі. На момент підготовки цього матеріалу його син у розмові зі «Страною» взяв паузу, відмовившись від будь-яких коментарів по справі.