Корпоративний «Титанік»: збитки в 2,5 мільярда та загроза дефолту ставлять під питання майбутнє "Укрпошти"

Корпоративний «Титанік»: збитки в 2,5 мільярда та загроза дефолту ставлять під питання майбутнє "Укрпошти"

2025 рік для "Укрпошти" та її генерального директора Ігоря Смілянського став концентратом управлінських провалів, публічних конфліктів та фінансових ризиків, які вже неможливо списувати на «реформи» чи війну. Центральним подразником залишалася тема зарплати керівника. Багато років "Укрпошта" відмовлялася розкривати винагороду Смілянського, обмежуючись формальними відписками. Це породило спекуляції, які в 2025 році знову підігрів народний депутат Олексій Гончаренко.

Депутатка Ніна Южаніна публічно називала діапазон 1,4–1,8 млн грн на місяць, екснардеп Андрій Павловський — 2,28 млн грн. Лише в травні Смілянський був змушений озвучити цифри: близько 970 тис. грн на місяць, або 11,7 млн грн на рік, з яких сплачуються багатомільйонні податки. При цьому сам Смілянський підтвердив, що є податковим резидентом США і сплачує там близько 2,1 млн грн податків на рік. Інформацію про наявність американського громадянства він та профільне міністерство розкривати відмовилися. "Укрпошта" також відмовилася відповідати на запит Южаніної щодо переліку посад із зарплатою понад 100 тис. грн на місяць, не назвавши навіть самі посади, повідомляє Інформатор.

Окремий скандал — обов’язковий платіж у 1 грн з кожної посилки, запроваджений наприкінці 2024 року, кошти від якого спрямовувалися до фонду «КШЕ» (KSE), очолюваного Тимофієм Миловановим — ексміністром економіки, колишнім радником Андрія Єрмака, ексчленом наглядових рад "Укроборонпрому" та "Енергоатому". За підрахунками Ніни Южаніної, лише за 2025 рік фонд міг отримати близько 50 млн грн від клієнтів "Укрпошти", при цьому значна частина надходжень фонду формується також за рахунок продажу марок — близько 67 млн грн з лютого 2022 року. Після скандалу з «плівками Міндіча» та операцій НАБУ і САП Милованов вийшов із наглядових рад "Енергоатому" та "Укроборонпрому", однак "Укрпошта" так і не відповіла, чи триває співпраця з його фондом.

На тлі розмов про «розвиток» компанія третій рік поспіль залишається збитковою. За 2022–2024 роки сукупний збиток склав 2,5 млрд грн, непокритий збиток перевищив 1,2 млрд грн, капіталізація впала з 2,8 млрд до 0,2 млрд грн. Національний банк прямо вказав, що в такому стані Укрпошта не відповідає критеріям фінансової стійкості для виходу на банківський ринок, про який Смілянський мріє вже багато років. У урядових документах прямо йдеться про ризик дефолту перед кредиторами та необхідність докапіталізації стратегічного підприємства. Колишній член наглядової ради Рінат Абдрасилов назвав "Укрпошту" «корпоративним «Титаніком», який рухається до айсбергу неплатоспроможності. Сам Смілянський усе це назвав маніпуляціями, заявивши, що «мінус» виник через зміну методики НБУ і має «паперовий» характер, а до 1 січня 2026 року компанія нібито все виправить за рахунок власних коштів.

Якість базової послуги — доставки — залишається хронічною проблемою. У січні Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського офіційно повідомив, що листи з Києва йшли понад місяць, а частина кореспонденції всередині міста не доходила тижнями. Користувачі масово скаржаться на доставку між сусідніми областями по кілька тижнів та втрату відправлень. Оптимізація мережі призвела до збоїв у судовій системі: керівник апарату Верховного Суду Віктор Капустинський заявляв, що співробітники судів були змушені розшукувати справи по поштових відділеннях Києва, а частину матеріалів "Укрпошта" втратила. Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко підтверджував випадки, коли судові повідомлення доставлялися взагалі в інші міста.

Публічна поведінка гендиректора лише посилювала напругу. Основним опонентом Смілянського став Олексій Гончаренко, на що глава "Укрпошти" відповідав нагадуваннями про його минуле в Партії регіонів, підтримку російської мови та походження з родини ексмера Одеси Олексія Костусєва, а також закликами перевірити фінансування «Гончаренко-центрів».