Заявника НАБУ в справі ексголови ДСА Сальнікова затримали за підозрою в схемі фіктивного бронювання

Заявника НАБУ в справі ексголови ДСА Сальнікова затримали за підозрою в схемі фіктивного бронювання

Минулого тижня в ЗМІ просочилася інформація про затримання Олексія Гончара, який став заявником у справі НАБУ щодо ексголови Державної судової адміністрації Сальнікова — стверджував, що той у 2023 році підбурив його до передачі хабаря судді Верховного Суду. На підставі його показань Сальніков нині відбуває 3 роки ув’язнення.

Про це пише Судовий репортер.

Тепер Гончар сам як підозрюваний утримується під вартою в Вінницькій установі виконання покарань. Застави йому не визначали.

У минулому Гончар був громадянином РФ і неодноразово притягався у Росії до кримінальної відповідальності. Переїхавши в Україну, він тричі змінив прізвище і сьогодні звинувачується українськими правоохоронцями у земельних махінаціях та шахрайському заволодінні коштами.

Як зʼясувалося, Гончар у 2017-2021 роках досить тісно спілкувався із тоді майбутнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим. За трибуною в суді Князєв свідчив, що вони разом відпочивали сімʼями і Гончар позиціонував себе як успішний бізнесмен, мешкав у розкішному будинку в Кончі-Заспі і вихвалявся звʼязками в правоохоронних органах.

Пізніше зʼясувалося, що Гончар мав численні борги, будинок під Києвом винаймала його дружина і потім їм навіть не вистачало коштів на оплату оренди.

Коли в Гончара виникли серйозні проблеми з поліцією і Службою безпеки України він почав співпрацювати з НАБУ щодо викриття Сальнікова і також мобілізувався до Збройних сил України. В судові засідання він прибував у камуфляжній формі і говорив, що почав по-іншому ставитися до корупції.

У вересні 2025-го Гончар в інтервʼю проєкту bihus.info сказав, що був «касиром» ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва і розповів про «спільні заробітки». Описав декілька епізодів нібито передачі неправомірної вигоди Князєву за рішення Верховного Суду — справу Іллічівського порту, нібито, вирішену за $200 тисяч, і як Андрію Клюєву за $400 тисяч залишили землю під його маєтком у Кончі-Заспі. Але офіційно ці факти ексголові ВС не інкримінували і статусу свідка в справі Князєва Гончар не отримав. «Я хотел там поучаствовать. Но не получилось», — пояснював Гончар під час інтервʼю.

Як зʼясувалося, третя підозра Гончару стосується того, що він за грошову винагороду фіктивно працевлаштовував чоловіків до ТОВ «Стетман» з метою їх незаконного бронювання від призову на військову службу під час мобілізації.

14 серпня 2026-го Гончара затримали співробітники Управління СБУ в Вінницькій області. Йому вручили підозру в перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.

Як видно з судових рішень, кримінальне провадження зареєстрували ще 12 вересня 2025 року. А через три дні на bihus.info вийшло інтервʼю з Гончаром про те, «як судді продавали рішення».

22 квітня 2026-го по справі фіктивного бронювання повідомили першу підозру. За матеріалами справи, фігурант підшукував військовозобовʼязаних, які мали наміри та бажання ухилитись від мобілізації, і пропонував фіктивне працевлаштування і бронювання за 8 тисяч доларів. Чоловік заплатив половину суми і отримав електронну версію наказу про прийняття на роботу до ТОВ «Стетман» — техніком у відділ випробування безпілотних авіаційних комплексів.

22 квітня 2026-го, після передачі решти грошей, підозрюваного затримали. За три з половиною місяці правоохоронці вийшли на інших співучасників, у тому числі Гончара.

Вважається, що саме Гончар мав звʼязки і вплив на невстановлену слідством особу, причетну до діяльності ТОВ «Стетман», якій передавав документи військовозобовʼязаних осіб, зібрані чоловіком, якого затримали першим у квітні цього року.

За даними слідства, внаслідок дій чотирьох підозрюваних, включаючи Гончара, 49 військовозобовʼязаних фіктивно були працевлаштовані до ТОВ «Стетман»

Під час обрання запобіжного заходу Гончар посилався на те, що є військовослужбовцем ЗСУ, учасником бойових дій, утримує чотирьох неповнолітніх дітей, має захворювання та поранення отриманні внаслідок захисту Батьківщини. Його адвокат намагався переконати суддю у можливості домашнього арешту або ж призначенні мінімальної застави.

Сьогодні інформація про ТОВ «Стетман» як підприємство оборонно-промислового комплексу в публічних реєстрах на період воєнного стану прихована. За останніми даними, бенефіціаркою компанії була громадянка України Катерина Дяченко

Відомо, що підприємство отримало статус критично важливого для економіки у сфері оборонно-промислового комплексу в 2024 році.